Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Логістична інфраструктура

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Дослідження визначень "інфраструктура" і "логістична інфраструктура"

Ключовим моментом економічних перетворень в Україні є формування розвинутої логістичної інфраструктури, організації . ефективного інвестиційного процесу в сферу логістики, створення і функціонування ринкових інститутів логістичної спрямованості.

Вихідною точкою дослідження проблеми формування ринкової інфраструктури є різні підходи до розгляду сутності інфраструктури як одного із ключових понять економіки. Нині відомими підходами є: хронологічний, генеалогічний, структурно-логічний, функціональний.

Із наведених чотирьох підходів суттєвими є два останніх, оскільки вони є більш фундаментальними.

Хронологія появи перших спроб використання терміну "інфраструктура" в економічній літературі, виходячи з її аналізу, значною частиною достеменно невизначена. В ряді наукових праць вказується післявоєнний період — кінець 40-х років XX століття. Саме в цей період на Заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що сприяють нормальному функціонуванню матеріального виробництва. Детальний літературний огляд дає змогу вказати на той факт, що термін "інфраструктура" був запроваджений в економічну науку в 1955 році американським економістом П. Розенштейном-Роданом [1] стосовно до всіх умов суспільного середовища, необхідних для того, щоб приватна промисловість мала змогу зробити перший стрибок.

Сутність будь-якої економічної категорії і методологія її становлення і розвитку об'єктивно припускає розкриття понятійного апарату, що конкретизує змістовну частину категорії. Прийнята термінологія допомагає виявити сутність любої теорії. Такий підхід визначає необхідність розгляду проблеми з точки зору її походження і подальшого розвитку, тобто генезису проблеми інфраструктури.

Генеалогія терміну "інфраструктура" в світовій літературі прослідковується в двох напрямках. Перший напрямок прив'язує виникнення інфраструктури до будівельного виробництва, ототожнюючи її з фундаментом будь-якої будівлі, її "каркасом" (від лат. "infra" — під, знизу, і "structure" — споруда, розміщення). Другий — пов'язує виникнення терміну з військовою сферою і трактує інфраструктуру як комплекс споруд і комунікацій, що забезпечують успіх військових операцій. А тому сьогодні поширені дві точки зору. Згідно з однією термін "інфраструктура" був запозичений з військового лексикону, а згідно з іншою — з будівельної галузі.

На початку 50—60-х років у ФРН і США з'явилися прогнозні розробки з розвитку галузей інфраструктури на 10—25 років, в яких були представлені розрахунки можливого впливу інфраструктури на темпи промислового розвитку.

В економічній літературі радянських вчених періоду 70—80-х років ХХ-го століття інфраструктуру зазвичай розглядали або як комплекс галузей загального використання, метою функціонування яких було створення необхідних умов для розвитку приватнокапіталістичних підприємств, або як сукупність інженерно-технічних споруд і об'єктів, що забезпечують на визначеній території безперебійний рух потоків вантажів, людей, енергії, інформації, тобто такі матеріально-технічні умови, без яких неможливе успішне функціонування сучасних господарських підприємств.

П. Самуельсон відзначав, що держава свідомо йде на великі інвестиції в інфраструктуру, так як "збільшення суспільного допоміжного капіталу створює неосяжні вигоди, від яких неможна чекати грошових прибутків для приватних інвесторів, так як масштаби деяких із них занадто великі для обмежених ринків приватного капіталу, а інші будуть окупатися впродовж надто тривалого терміну, щоб приватні інвестори дуже ними зацікавились" [2].

Іншої точки зору додержується А. Пезенті, який стверджує, що "... класичні капіталовкладення, яких вимагає від держави капіталізм, повинні мати своїм об'єктом "суспільні роботи", тобто створення того комплексу умов, який нині іменують у світі "інфраструктурою" (шляхова мережа, транспортні засоби, земельний устрій, фінансово-кредитні установи і т. п.). Ці роботи скорочують накладні витрати капіталістичних підприємств, тобто покращують економічне середовище, в якому ті діють, полегшуючи процес обертання капіталу..." [3].

Щоб підійти до визначення логістичної інфраструктури, необхідно відштовхуватись від поняття інфраструктури як такої, а також її сутності і економічних функцій.

Відомий дослідник даної проблеми професор Кільського університету Р. Іохімсен у своїй роботі "Теорія інфраструктури" узагальнив основні точки зору представників різних буржуазних економічних шкіл на природу і сутність інфраструктури, її функції і роль в сучасному капіталістичному виробництві. Він дає інфраструктурі наступне визначення: "Інфраструктура — це сукупність матеріальних, інституціональних і індивідуальних умов, які є в розпорядженні господарських одиниць і відповідних вирівнюванню доходів, що пов'язані з рівною продуктивністю факторів, що дозволяють при доцільному розміщенні ресурсів забезпечити повну інтеграцію і, можливо, самий високий рівень господарської діяльності" [4].

Російський економіст І. К. Бєляєвський розглядає поняття "інфраструктура ринку" і визначає її як "сукупність допоміжних підгалузей і засобів, які організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси — взаємний пошук продавцями і покупцями один одного, товарорух. обмін товарів на гроші, а також господарчо-економічну і фінансову діяльність ринкових структур" [5].

В. Н. Стаханов визначає інфраструктуру як "комплекс специфічних трудових процесів з виробництва послуг, що забезпечують обмін діяльністю в суспільному виробництві і житті людини" [6, с. 6].

Автори роботи "Інфраструктура товарного ринку" В. П. Федько і Н. Г. Федько під ринковою інфраструктурою розуміють сукупність видів діяльності, що забезпечують ефективне функціонування об'єктів ринкової економіки і їх єдність у визначеному реальному ринковому просторі [7].

Український вчений-економіст В. М. Соболєв наводить наступне визначення ринкової інфраструктури: "Ринкова інфраструктура — це сукупність елементів, що забезпечують і регулюють безперебійне багаторівневе функціонування господарських зв'язків і взаємодію суб'єктів ринкової економіки і рух товарно-грошових потоків" [8].

У навчально-економічному словнику-довіднику "Ринкова економіка: основні терміни, поняття і визначення" термін "інфраструктура" трактується у такий спосіб: "Інфраструктура — це складові частини загальної будови економічного життя, що мають допоміжний характер і забезпечують нормальну діяльність економічної системи в цілому" [9, с. 288]. У цьому ж виданні наводяться і визначення понять "інфраструктура виробнича", "інфраструктура ринкова", "інфраструктура соціально-побутова", "інфраструктура фірми", "інфраструктура економіки".

Розбіжність наведених визначень поняття "інфраструктура" достатньо очевидна, хоча кожне із них таким або іншим чином вказує на роль і місце інфраструктури в сучасних економічних відносинах, але в той же час свідчить про відсутність єдиного підходу в розумінні сутності інфраструктури. Таким чином, можна стверджувати, що в економіці термін "інфраструктура" не має достатньо точного і сталого визначення.

Аналіз економічної літератури, особливо останніх років, показав, що в ній викладені досить різні трактування, визначення і точки зору про сутність, роль і місце ринкової інфраструктури в системі національного господарювання. Окремі автори рахують, що домінуюча роль інфраструктури є одним із проявів особливостей монітаризму в сучасній економіці. За точкою зору деяких з них [7, с. 47] у такій економіці отримали розвиток невиробничі джерела отримання фінансових засобів, наприклад, туризм, сфера послуг, реалізація інтелектуальної власності, програмних продуктів, сфера розваг, торгівля і ін. Таке положення дає можливість державі не виробляти ті або інші види продукції, а закупляти їх в інших країнах, але для цього необхідна саме розвинута інфраструктура: авіа- і морські порти, залізничні і шосейні дорого, транспорт і зв'язок, високо розвинута митна служба і т. д. Іншими словами, для достатньо високого економічного розвитку кожна держава повинна розвивати саме логістичну інфраструктуру. На цю обставину вказував ще в 1776 р. Адам Сміт: "Шляхи, канали і судноплавні ріки — це найпотужніші фактори, що сприяють поліпшенням", іншими словами — економічному розвитку.

Проф. Є. В. Крикавський і доц. Н. В. Чорнописька визначення логістичної інфраструктури наводять у такий спосіб: "Логістична інфраструктура — це система засобів просторово-часового перетворення логістичних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових, людських), а також сукупність підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови проходження цих потоків шляхом створення потенціалу відповідних логістичних послуг" [10, с. 107].

В електронній публікації [11] логістичну інфраструктуру автор визначає як "каркас організації логістичної роботи на фірмі в усьому її інтегрованому комплексі".

З наведених визначень логістичної інфраструктури слідує, що остання виступає тим механізмом, який забезпечує синтез, взаємозв'язок і взаємодію процесів організації і самоорганізації. В цьому напрямку логістична інфраструктура повинна розглядатися як сукупність органів і інститутів, що мають організаційно і матеріально забезпечити хід ринкових процесів.

 
<<   ЗМІСТ   >>