Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Логістика

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Історичні корені логістики

На думку переважної більшості вчених і дослідників, термін "логістика" походить від грецького слова й означає "мистецтво обчислювати, міркувати". Відомо, що в Древній Греції на службі перебувало десять логістів, що займалися державними обчисленнями (розрахунками). У період існування Римської імперії на державній службі в римлян також були служителі, що носили титул логіста. Основною функцією логістів був розподіл продуктів харчування.

Однак джерела виникнення логістики ідуть глибоко корінням в історію. Останні археологічні дослідження закордонних учених однозначно підтверджують це. От один із багатьох, що заслуговує особливої уваги показовий факт. У 1928 р. плуг сірійського землероба натрапив на камінь, під яким виявився склеп із древньою керамікою. Навряд чи той землероб усвідомлював цінність свого відкриття. Довідавшись про випадкову знахідку, на те місце в наступному році приїхали французькі археологи. Незабаром був знайдений напис, що дозволив археологам визначити, руїни якого міста перебувають під землею. Це був Угаріт, одне з найважливіших древніх міст Близького Сходу. А самі документи були датовані XIV століттям до н.е.

Процвітання Угаріта було пов'язано не тільки з його вдалим географічним розташуванням, але й з розвитком науки. Про це свідчать знайдені серед руїн Угаріта тисячі глиняних табличок з записом різного роду документів. У їхньому числі господарські, дипломатичні, юридичні й економічні документи, що були записані на восьми мовах з використанням п'яти видів письменності. Сучасна розшифровка, зокрема економічних документів, ясно свідчить про існування в той далекий час логістики як науки про переміщення продуктів і безлічі товарів усередині самого міста й між містами суміжних держав по суші і морськими шляхами.

Однак сьогодні у переважній більшості наукових статей, навчальних посібників і підручників поява і розвиток логістики розглядається в історичному ракурсі як складова частина військового мистецтва, а точніше, як військова наука. Розглянемо коротко основні віхи становлення логістики як військової науки.

Сьогодні в історичних дослідженнях дуже багато написане про Візантію. Ретельне вивчення цих матеріалів змушує звернути увагу на час правління імператора Лева VI, що приходиться на 866-912 pp. н.е. Зазначений період у розвитку Візантії відомий, зокрема, сильною армією й розквітом військового мистецтва. Військові перемоги імператора Лева VI зв'язують із умілим переміщенням і матеріально- технічним постачанням військ, які здійснювалися на основі використання правил і принципів логістики. Тоді вважалося, що завданнями логістики є озброєння армії, постачання її військовим майном, своєчасна турбота про її потреби й, відповідно, підготовка кожного акту військового походу.

Якщо далі розглядати історичні події, то слід звернутися до періоду, коли відбувалася визвольна війна (1775-1783 pp.) тринадцяти англійських колоній, у ході якої була створена незалежна держава США. Тут у плані вивчення розвитку логістики корисним у пізнавальному плані є наступний факт. У розпал війни в складі британської армії на американському континенті діяло понад 11 900 бойових загонів. Природно те, що ці загони перебували в підпорядкуванні британського уряду, а це значить, що продукти харчування, обмундирування, боєприпаси доставлялися безпосередньо з Англії. Хід війни, принаймні, перші шість років, визначався поганим матеріально-технічним забезпеченням англійських військ. Сьогодні військові аналітики вказують основну причину поразки Англії в цій війні – незнання воєначальниками принципів логістики, що на той час призвело до незадовільної організації постачання військ як продовольством, так і військовою амуніцією. Інакше кажучи, на рівні уряду Англії в забезпеченні своїх військ у період проведення військової кампанії логістика практично "не працювала".

Звичайно, військове керівництво армій різних країн до логістики ставилося по-різному: одні її не приймали й вважали, що ефективність ведення бойових операцій залежить від таланта полководця, інші вбачали в логістиці раціональне зерно удосконалювання військового мистецтва. Приміром, наприкінці XVII століття у французькій армії була організована нова структура штабу, що включала посаду старшого маршала з логістики. Старший маршал з логістики відповідав за постачання, транспортування, вибір місця розташування табору при здійсненні маршу армією.

Військовий теоретик XIX ст. Антуан Анрі Жоміні (1779-1869 pp.) виділив саме логістику як один з основних інструментів успіху ведення військами бойових дій. У своїх фундаментальних роботах він визначив логістику як "практичне мистецтво руху військами".

Вивчивши величезний досвід проведення бойових операцій, Жоміні стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, але й досить широке коло питань, куди входять планування, управління, постачання й визначення місць дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг й ін.

Середина XIX – початок XX ст. ознаменовані закінченням формування й становленням логістики як військової науки. Вона використовувалася при веденні військових кампаній багатьма видатними воєначальниками й полководцями. Логістика скорила розум багатьох командирів різних рівнів. Так, всім кадровим військовим відоме відношення до логістики М.В. Фрунзе, що дуже чітко розумів тверду залежність між своєчасним й якісним постачанням армії і її високою бойовою готовністю. Він стверджував, що "без самої ретельної, заснованої на точних математичних розрахунках, організації тилу, без налагодження правильного забезпечення фронту всім тим, що йому необхідно для ведення військових операцій, без самого точного обліку перевезень, що забезпечують тилове постачання ... немислимо ніяке скільки-небудь правильне, розумне ведення великих військових операцій".

Особливо бурхливий практичний розвиток логістика одержала під час другої світової війни. Варто вказати, що тут великих успіхів досягла американська армія. Завдяки чіткій взаємодії військово-промислового комплексу (ВПК), транспортної системи й баз постачання вдалося організувати стійке постачання американських військ зброєю й військовою амуніцією. Успішному рішенню цього складного завдання сприяло застосування прогресивних контейнерних і пакетних перевезень. Вони ж принесли відчутну користь американським військам й у період війни у В'єтнамі. Не можна не відзначити також те, що ВПК США високою ефективністю функціонування також був зобов'язаний застосуванню у виробництві бойової техніки принципів і правил логістики. Наприклад, спроектована Чарльзом Соренсоном конвеєрна лінія з виробництва літаків-бомбардувальників В-24 Liberator дозволяла випускати один літак на годину завдяки використанню методів логістики по управлінню запасами, сировиною та вузлами і агрегатами, якими комплектувалися літаки.

Прикладів використання логістики в управлінні військами і їхнім матеріально-технічним забезпеченням під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp., в'єтнамо-американської й радянсько-афганської війн, а також у господарській діяльності людини можна навести безліч. Однак це не дасть відповідь на питання: "А що ж лежить в основі логістики й завдяки чому вона може так ефективно вирішувати завдання як управлінського характеру, так і планування, розподілу, забезпечення?".

 
<<   ЗМІСТ   >>