|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Загальна класифікація моделейЛогісти, як особи, що приймають рішення в області управління матеріальними потоками і логістичними системами, працюють у жорстких умовах ринку. А тому мають потребу в моделях, які б дозволяли точно і оперативно робити оцінку тих або інших явищ, показників діяльності логістичної системи або окремої її підсистеми (закупівель, складського господарства і ін.), і знаходити правильні рішення. У цьому їм допоможуть знання про існуючі типи, класи, категорії моделей і найбільш доцільні області їх використання. Специфіка завдань, цілей і конкретний зміст кожного прогнозу вимагають розробки відповідної модифікації методів прогнозування. Про важливість цього не варто і сперечатися. Такий підхід у прогнозуванні обґрунтовано надасть можливість значно знизити втрати за рахунок правильного ведення прогнозу і точного одержання оцінок. Так, наприклад, у сфері матеріально-технічного постачання сільськогосподарської техніки втрати від неправильного прогнозу потреби в запасних частинах для окремих випадків збільшуються в 400 і більше разів. При формуванні класифікації логістичних моделей, як указує А.М. Гаджинський, в якості основних ознак варто приймати наступні: а) ступінь повноти подібності логістичної моделі матеріальному потоку або іншому об'єкту, що моделюється і б) матеріальність моделі. Відповідно до вказаних класифікаційних ознак моделі діляться на наступні типи:
Ізоморфні моделі враховують практично всі властивості і характеристики реального об'єкта, у тому числі і подібність форми, і здатні замінити цей об'єкт без якого-небудь збитку для користувача. Використовуючи ізоморфну модель у дослідженні логістичних операцій або процесів, логіст має змогу одержувати практично достовірну інформацію відносно них. А це надасть йому можливість прийняти правильне логістичне рішення щодо об'єкта, що досліджується або процесу чи окремої операції. Завдяки високій вірогідності зазначених моделей їх дійсно доцільно використовувати дослідникам у різних сферах. Але ці моделі мають і істотний недолік – високу вартість розробки і реалізації. Гомоморфні моделі створюють неповну, тобто часткову подібність об'єкта, що досліджується. У випадку їх використання для вивчення якого-небудь об'єкта вони дають дослідникові не зовсім достовірну інформацію. Це приводить до того, що логіст, вивчаючи за допомогою такої моделі операцію, процес або якусь підсистему логістичної системи, у більшості випадків не може одержати інформацію у достатній мірі, що дозволяє прийняти правильне рішення. На відміну від ізоморфних моделей гомоморфні менше витратні і більше прості в користуванні. їх застосування навіть виправдано в конкретних випадках дослідження деяких логістичних процесів і операцій, що мають здебільшого статичний характер. Матеріальні моделі відтворюють основні геометричні, фізичні, динамічні і функціональні характеристики об'єктів, явищ або процесів, що досліджуються. Абстрактні моделі – це моделі, які формалізують об'єкт, що досліджується, відокремлено від тих або інших його сторін, властивостей і зв'язків з метою виділення істотної ознаки (ознак). Представлений "типаж" існуючих моделей зручно подати як безперервний спектр, що простирається від точних моделей реальних об'єктів (процесів) до зовсім абстрактних семантико- математичних (рис. 7.2). Рис. 7.2. Спектр існуючих типів моделей Відповідно до наведеної типізації модель може бути точною копією досліджуваного процесу в реальному житті або відбивати деякі характерні його властивості в абстрактній формі. Таким чином, з метою одержання "гарних" рішень логістові необхідно прагнути до використання моделей "точної частини" представленого спектру. Кожна з моделей, ідо вказана на рис. 7.2, має свій значеннєвий відтінок, що є істотним для дослідження операцій, процесів у діяльності логістичних систем, а також самих логістичних систем або окремих фрагментів ланцюгів поставок. Насамперед, модель може бути "фізичною копією" реального об'єкта. Прикладом таких моделей є зменшені копії літаків і автомобілів, що використовуються найчастіше для визначення аеродинамічних характеристик конструкцій, що проектуються. У таких випадках правомірно говорити про фізичне моделювання. У цілому фізичні процеси описуються в термінах операцій (спостережень, експериментів), що зв'язують фізичні об'єкти. Але в цьому випадку під фізичною моделлю розуміється модель, що відтворює об'єкт дослідження у всіх його характеристиках і відрізняється від реального об'єкта меншими розмірами. Такі моделі, безумовно, тотожні із проектованими об'єктами за їхніми основними властивостями і мають набагато меншу вартість, у порівнянні з вартістю реального об'єкта. Складність справжніх фізичних ситуацій вимагає спрощених описів (уявлень), що належним чином "абстрагують" обрані "істотні" властивості фізичних об'єктів і ситуацій. Масштабована модель являє собою фізичну модель об'єкта, що відображена в масштабі. При випробуваннях вона відтворює об'єкт у зміненому розмірі. Аналогові моделі представляють досліджуваний об'єкт його аналогом, у тій або іншій формі відтворюючим основні функції реального об'єкта. Найпростішою аналоговою моделлю є графік, що дає наочний опис об'єкта, процесу або конкретної властивості. Наприклад, графічне відбиття залежності якості надаваних логістичних послуг від їхнього обсягу або формування тарифу на перевезення від ціни паливно-мастильних матеріалів, зміни собівартості від обсягу виробництва або ціни товару від його кількості на ринку. Управлінські ігри – у взаємодію вступають люди і машинні компоненти. Таке моделювання часто називають іграми – управлінськими, планувальними і т.д. Продовжуючи цей процес далі, приходимо до повного моделювання з використанням комп'ютерної техніки, що звичайно і розуміється під терміном "моделювання". Математичні моделі або символьні моделі являють собою сукупність математичних символів і зв'язків між ними, що відбивають знов-таки в символьній формі найважливіші для дослідника властивості об'єкта, що досліджується. Іншими словами, математична модель охоплює клас невизначуваних (абстрактних, символічних) математичних об'єктів, таких як числа або вектори і відношення між цими об'єктами. Найпростішими прикладами математичних моделей, які відомі ще зі шкільних курсів фізики, математики, є формули для визначення швидкості і площі. Семантичні моделі – це моделі, що відбивають функції або властивості (або об'єкт) у вигляді семантичних алгоритмів, тобто правил, властивостей або ознак, що описані у словесній формі. Сьогодні вже є реальністю розуміння комп'ютером людської мови, тобто семантичних алгоритмів, що дозволяє більш широко застосовувати останні в процесах управління логістичними системами і т.п. З якими моделями працює логіст, що займається рішенням логістичних завдань? На це питання дає відповідь інформація, що наведена в таблиці 7.1. Такі дані були отримані на основі дослідження діяльності логістів, що працюють на вітчизняних підприємствах, фірмах та компаніях. Таблиця 7.1 Перелік моделей, що використовуються логістами в своїй практичній діяльності
Додатково до цих даних корисним буде привести і приклади сфер використання логістами означених моделей для рішення логістичних завдань (табл. 7.2). Таблиця 7.2 Сфери використання логістами моделей
|
<< | ЗМІСТ | >> |
---|