Класифікація логістичних систем

Класифікація систем має досить умовний характер. Грані між окремими типами і видами розпливчасті і визначаються переважно відношенням дослідника до досліджуваної системи, а не реальною дійсністю.

У практиці проектування і створення логістичних систем користуються загальновідомою класифікацією, що представлена на рис. 3.4.

Логістичні системи розподіляютья:

• • у залежності від масштабу діяльності на наступні типи: мікрологістичні, мезологістичні і макрологістичні;
• • у залежності від організації переміщення матеріального потоку на наступні види: ЛС з прямими зв'язками, ешелоновані ЛС, гнучкі ЛС.

Рис. 3.4. Класифікація логістичних систем

Макрологістична система – це система управління матеріальним потоком, що охоплює різні організації, які знаходяться і функціонують у реальному масштабі часу в різних регіонах країни або на міждержавному чи трансконтинентальному рівнях (іншими словами – дані системи формуються на рівні держави, міждержавних, міжреспубліканських, міжобласних зв'язків).

Мезологістична система – це система інтегрованого управління матеріальним потоком, що охоплює різні підприємства і фірми, які функціонують в одній галузі і, як правило, на засадах партнерства.

Мікрологістична система – це система управління матеріальним потоком, організована в межах однієї організації. До мікрологістичних систем можна віднести різні підприємства, а також (в деяких випадках) окремі підрозділи останніх.

Логістичні системи з прямими зв'язками. У даній логістичне системі матеріальний потік проходить від первинного джерела через закупівлю до виробника і далі до кінцевого споживача без участі посередників (рис. 3.5).

Ешелоновані логістичні системи. У системі такого виду матеріальний потік проходить від його першоджерела до виробника або від виробника до кінцевого споживача тільки через посередника (рис. 3.6).

Гнучкі логістичні системи. У цих системах рух матеріального потоку може здійснюватися як за участю посередника, так і без нього (рис. 3.7).

Рис. 3.5. Принципова схема логістичної системи з прямими зв'язками

Рис. 3.6. Принципова схема ешелонованої логістичної системи

Рис. 3.7. Принципова схема гнучкої логістичної системи:

ПД – першоджерело сировини; В – виробник; ПОС – посередник; СП – споживач

Питання вибору тієї або іншої схеми організації руху матеріального потоку вирішується за результатами оцінки сформованої на ринку ситуації, можливостей використання аутсорсингу, а також максимально можливого економічного результату діяльності логістичної системи.

Поділ логістичних систем у залежності від масштабу діяльності на мікрологістичні, мезологістичні і макрологістичні уможливлює наступний висновок: логістична система може бути створена на рівні будь-якої економічної системи. Це може бути мікрорівень, тобто підприємство, мезорівень – галузь і макрорівень – регіон, держава, група держав. У зв'язку з цим проф. Є. В. Крикавським запропоновано класифікацію логістичних систем доповнити металогістичною системою і глобальною логістичною системою (табл. 3.1). Така класифікація дозволяє виокремити і конкретизувати форми логістичних систем, що є важливим для подальшого їх проектування, організування, аналізу та синтезу.

Таблиця 3. 1. Принципова інституціональна класифікація логістичних систем (Джерело: Крикавський Є. Логістичне управління: підручник / Є. Крикавський. – Львів: Вид-во НУ"Львівська політехніка", 2005. – С. 124)

Проф. Є. В. Крикавський і доц. Н. В. Чорнописька у книзі "Логістичні системи" зазначають, що на основі врахування ба- гатоаспектності структури логістичних систем, різноплощинності їх функціонування та багатокритеріальності управління ними, найповнішою виглядає класифікація логістичних систем за ознаками інституціонального, фазового і функціонального, видового, просторового та ін. поділів (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Класифікація логістичних систем (Джерело: Крикавський Є. В., Чорнописька Н. В. Логістичні системи: підручник / Є. В. Крикавський, Н. В. Чорнописька. – Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2009. – С. 33-34).