Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Логістичні системи і ланцюги поставок

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Життєвий цикл логістичної системи

Через призму життєвого циклу ефективність логістичних систем у більшості своїй можна охарактеризувати своєрідними двома еволюційними циклами, кожний з яких добре апроксимується S-подібною кривою (рис. 3.12).

Перший цикл охоплює зародження, розвиток і зрілість логістичної системи. Другий цикл в себе включає зміну життєвого циклу логістичної системи від моменту початку спаду до ліквідації. Вказані цикли відповідають кількісній, а в окремих випадках і якісній зміні параметрів логістичної системи за незмінних принципів її побудови.

Аналогова модель життєвого циклу логістичної системи

Рис. 3.12. Аналогова модель життєвого циклу логістичної системи

Слід зауважити, що кожний з еволюційних локальних циклів проходить з тимчасового інтервалу від виникнення нового принципу побудови логістичної системи до його вичерпання. Час проектування конкретної логістичної системи короткий у порівнянні з еволюційним циклом, тому інтервал зміни параметрів низький і визначається обмеженнями, що виходять з рівня розвитку науки і техніки на момент проектування.

У життєвому циклі логістичної системи варто виділити чотири етапи, щоб характеризувати поточну її ефективність.

Етап перший (I) – зародження і формування логістичної системи. Він характеризується порівняно незначною ефективністю Е і відносно низькими темпами її зростання (слабкий підйом кривої).

Головна причина "незадовільної" ефективності – недостатньо виражені ефекти координації й інтеграції, тобто на цьому етапі ще не сформовані всі необхідні основні та допоміжні ланки, а координація між вже завершеними ще надто слабка.

На цьому етапі потрібна особлива (переважно централізована) система менеджменту, що припускає виняткову концентрацію повноважень і відповідальності.

Етап другий (II) – швидке зростання ефективності. Віддача, тобто поточна ефективність, тут збільшується за рахунок зняття обмежень координації підсистем логістичної системи і їхніх функцій.

Логістична система сформувалася як цілісність. На другому етапі змінюються вимоги до логістичних систем. Надконцентрування повноважень і відповідальності поступається місцем їхньому збалансованому розподілу. Головна передумова управління логістичною системою – це раціональна внутрішня структура, правильна організація інформаційних потоків і чітка спеціалізація підсистем логістичної системи, що виражається у розподілі зон відповідальності.

Етап третій (III) –• період стабільності. Він характеризується практично найвищими показниками ефективності функціонування логістичної системи ( та ), незмінністю (сталістю) вихідних її параметрів, низькою імовірністю відмовлень, високими показниками живучості і чутливості до зміни ринкової ситуації тощо. Тут резерви ефективності () пов'язані з управлінням логістичними витратами, раціональною системою стимулювання з частковими технологічними поліпшеннями і перенавчанням персоналу.

Період стабільності – найбільш тривалий етап існування логістичної системи. Він прямопропорційно залежить від стилю управління топ-логіста, технологій, що використовуються, логістичної стратегії тощо. За реальних ситуацій даний період є найважчим у плані тривалості збереження мети логістичної системи, її стратегії і тактики.

Етап четвертий (IV). Він включає дві ділянки – А та Б. Ділянка А – стадія спаду ефективності, на якій йдуть "сигнали тривоги" про втрату досягнутих значень та решти параметрів логістичної системи. Тут вирішується проблема вибору – ліквідації чи модернізації логістичної системи, зміни місця її дислокації, призначення.

Ділянка Б – приріст ефективності. Показник приросту ΔΕ в цей період незначний і зв'язаний, радше, зі згортанням діяльності логістичної системи.

Зниження ефективності на даному етапі спричиняється двома групами впливу:

  • 1) зміною зовнішніх умов функціонування, наприклад, зниженням цін (розширенням маркетингового поля), зменшенням обсягу логістичних послуг, активізацією конкуренції у даному сегменті ринку тощо;
  • 2) внутрішніми деструктивними процесами, пов'язаними з падінням дисципліни і відповідальності, погіршенням відносної "якості персоналу", фізичним і моральним застаріванням техніко-технологічної бази тощо.

З аналізу кривої життєвого циклу (рис. 3.12) виходить, що під час проектування логістичної системи "від нуля" перший етап можна істотно скоротити, на відміну від періоду переходу її в нову якість модернізаційного циклу.

На другому і четвертому етапах життєвого циклу дуже важливо забезпечити формування гнучкого, чутливого до інновацій логістичного менеджменту, що забезпечить якнайшвидший вихід на обґрунтування рішень щодо подальшої долі системи. Зазвичай на цих стадіях виникає необхідність заміни колишнього керівництва на нове, яке здатне неупереджено й об'єктивно судити про перспективи даної логістичної системи.

З аналізу S-подібної кривої життєвого циклу можна виділити визначений клас логістичних систем із надзвичайно високим запасом мінливості, тобто здатних до "переходу на нові ділянки цієї кривої" без ліквідації бізнесу.

 
<<   ЗМІСТ   >>