Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Логістичні системи і ланцюги поставок

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Особливості управління ланцюгами поставок

Управління ланцюгами поставок (УЛП) охоплює всі необхідні інструменти, що використовуються, насамперед, для:

  • • ефективної інтеграції постачальників, виробників, дистриб'юторів і безпосередніх точок продажів товарної продукції;
  • • ефективного розподілу продукції, що виробляється, тобто спрямування її в потрібне місце і в необхідній кількості, а також в указаний час;
  • • зменшення вартості продукту в межах ланцюга з гарантією високого рівня послуг.

Управління ланцюгами поставок розглядає всі можливі фактори, що мають вплив на собівартість товару і відповідність його вимогам споживачів. Головною метою управління ланцюгом поставок є підвищення ефективності функціонування ланцюга по всій його довжині і ширині: вартість в межах ЛП (постачальники → виробники → споживачі) повинна бути якомога нижчою. Основними завданнями управління ЛП слід визнати:

  • 1) підвищення рентабельності організації за умов акцентування уваги на: підвищенні доходів, використанні реклами, зменшенні собівартості;
  • 2) за рахунок достатньої координації всіх логістичних видів діяльності в межах ланцюга поставок створити для клієнта цінний товар, а для кожної ланки ЛП – підвищити прибутковість;
  • 3) на основі аналізу вимог клієнтів і координації зусиль всіх ланок (фрагментів) Л П найкращим чином, швидше і ефективніше покращити організацію послуги клієнтам, а також підвищити власний фінансовий рівень.

Управління ланцюгами поставок охоплюють всі види діяльності організації: від стратегічного до тактичного і оперативного. На стратегічному рівні приймаються рішення, які можуть мати довгостроковий вплив на діяльність організації в цілому. Наприклад, це рішення, що стосуються кількості, місцезнаходження і ємності виробничих приміщень та складів, потоку сировини і готової продукції через логістичний ланцюг.

На тактичному рівні розглядаються пропозиції і приймаються рішення на кожний квартал або рік:

  • • планування на довгостроковий або короткостроковий період виробництва і постачання;
  • • управління запасами;
  • • стратегія розподілу готової продукції і розширення кола потенціальних клієнтів.

На оперативному рівні приймаються рішення на кожен день – це складання розкладу виробництва, встановлення термінів поставок продукції клієнтам, планування транспорту.

Висока ефективність в управлінні ланцюгами поставок криється у використанні наступних семи принципів:

  • 1) сегментація ринку в залежності від вимог до якості послуг;
  • 2) індивідуалізація логістичного ланцюга чи логістичної мережі;
  • 3) збір інформації з ринків і розробка відповідних планів;
  • 4) індивідуалізація товарів, що необхідні клієнтам;
  • 5) вибір стратегічних ресурсів для постачання;
  • 6) розвиток технологічної стратегії на рівні всього ланцюга поставок;
  • 7) прийняття показників рівня якості щодо всього ланцюга поставок.

Звісно, що реалізація на практиці всіх принципів не завжди можлива і як наслідок невідкладно з'являються погані наслідки. Крім того, невдачі при управлінні ланцюгами поставок можуть бути зв'язані також з:

  • • відсутністю інфраструктури, що підтримує функціональну діяльність ЛП;
  • • обмеженістю функціональних ініціатив;
  • • надлишковими витратами ресурсів і часу за умов часткової координації в роботі управлінських структур ЛП та діяльності, що спрямована на зміни;
  • • відсутністю або неправильним виконанням плану щодо змін в ланцюгу поставок, які можуть впливати на різні напрямки розвитку.

Ефективність управління ланцюгом поставок можна оцінити за допомогою багатьох показників. Але, як свідчить досвід діяльності європейських та американських логістичних компаній, достатнім є використання двох показників – рівня надійності роботи ланцюга та рівня ризику щодо своєчасності поставки продукції замовнику.

Надійність сьогодні виступає не тільки в якості комплексного показника діяльності логістичних систем і ланцюгів поставок, але і є одним із основних сучасних логістичних пріоритетів, що закладені в загальну стратегію діяльності логістичних компаній.

Щодо ланцюга поставок надійність повинна визначатися по всій його довжині – від початку і до кінця. Для цього зручно використовувати такі показники надійності як своєчасність поставки (відсоток замовлень, що виконані в зазначений термін) і повнота поставки (відсоток замовлень, що виконані в повному обсязі).

Європейські та американські компанії оцінюють надійність ланцюга поставок у залежності від факторів ризику. Приклад такої оцінки наведено в табл. 4.5.

У сучасній літературі при розгляді проблеми управління ланцюгами поставок досить уваги приділяється моделі SCOR (Supply Chain Operation Reference Model – Довідкова модель операцій ланцюга поставок), що запропонована The Supply Chain Council (США). Ця модель аналізує сьогоднішній стан компанії і її цілі, визначає основні кількісні показники і порівнює їх з даними бенчмаркінга (тобто із кращими показниками в даній галузі або на даному ринку). Для цих цілей SCOR розробила набір показників, що характеризують роботу ланцюгів поставок і їх учасників. Останні, у свою чергу, створили банк інформації про особисті досягнення в сфері логістики, що застосовуються для бенчмаркінга.

Таблиця 4.5. Практика нормування вимог до надійності ланцюгів поставок

Фактор ризику

Значення

Надійність

Затримка поставки (компанія Tesco UK)

0,5 год.

0,985

Точність комплектації замовлення (компанія Tesco UK)

0,5%

0,995

Час виконання замовлення (компанія Vision Express UK)

1 год.

0,95

Кількість дефектних деталей в замовленні (компанія Nissan UK)

0,005 %

0,99995

Час доставки {Королівська пошта UK)

доба

0,9

Повнота поставки в зазначений термін (компанія Siemens EMS)

98%

0,98

Референтна модель SCOR містить уніфікований термінологічний апарат для опису бізнес-процедур учасників ланцюгів поставок, "бібліотеку" типових процесів і показників ефективності цих ланцюгів, допомагає в проведенні реінжинірингу технологій поставок.

За даними Ради по ланцюгах поставок (The Supply Chfin Counsil – SCC), використання моделі SCOR надає фірмам і компаніям можливість:

  • 1) різко скоротити логістичні витрати в межах ланцюга поставок;
  • 2) прискорити товарообіг;
  • 3) зменшити запаси ресурсів (наприклад, Со. Siemens Medical, застосувавши SCOR, скоротила строк доставки продукції майже вдвічі і приблизно на 40 % зменшила обсяг запасів);
  • 4) знизити обсяги повернення продукції постачальникам. Модель SCOR версії 6.1 включає:
    • • планування і управління попитом / поставками;
    • • постачання із сформованого обсягу запасів;
    • • розробку і виробництво продукції під замовлення і під запас;
    • • управління замовленнями, складуванням і доставкою продукції;
    • • повернення при необхідності сировини, матеріалів і готової продукції.

Модель SCOR версії 6.1 спрямована на оптимізацію наступних функцій логістичних ланцюгів поставок (табл. 4.6):

  • • надійність поставок;
  • • оперативність функціонування;
  • • гнучкість;
  • • витрати функціонування;
  • • ефективність управління активами.

Модель SCOR версії 6.1 містить:

  • 1) чотири рівні деталізації бізнес-процесів;
  • 2) дванадцять основних показників оцінки ефективності ланцюга поставок (табл. 4.6);
  • 3) можливі конфігурації логістичних потоків у ланцюгах поставок.

Модель SCOR є хорошим прикладом того, які основні показники ланцюгів поставок слід тримати під контролем. Її додаткові переваги складаються в тому, що вона може стати галузевим логістичним стандартом.

Таблиця 4.6. Функції, що підлягають оптимізації і показники ефективності логістичних ланцюгів поставок

Функції, що підлягають оптимізації

Визначення функції

Показники ефективності

Надійність поставок

Здатність ЛП забезпечити своєчасну доставку

  • 1. Виконання зобов'язань за встановленими термінами.
  • 2. Коефіцієнт задоволення попиту.
  • 3. Точність виконання замовлення

Оперативність функціонування

Швидкість реагування ЛП на зміну попиту

4. Тривалість періоду виконання замовлення

Гнучкість

Оперативність перебудови структури ЛП при зміні ситуації на ринку

  • 5. Інтервал запізнювання реакції ЛП на зміну попиту.
  • 6. Рівень гнучкості виробництва

Витрати функціонування

Витрати, що пов'язані з експлуатацією ЛП

  • 7. Величина товарообігу.
  • 8. Величина адміністративно- управлінських витрат.
  • 9. Вартість, що додана в логістичному ланцюгу

Ефективність управління активами

Ефективність використання основних фондів і оборотних коштів у ЛП

  • 10. Швидкість грошового обігу в логістичному ланцюгу.
  • 11. Величина запасу (діб).
  • 12. Оборотність засобів
 
<<   ЗМІСТ   >>