Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Технології соціальної роботи

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Соціальна робота з молодою сім'єю

До особливих, фундаментальних груп суспільства відноситься молода сім'я. Вона є одночасно соціальною групою і суспільним інститутом. Молода сім'я є своєрідною моделлю суспільства, всіх його соціальних зв'язків і відносин. Саме вона здійснює народження і формування нових членів суспільства.

Молода сім'я – це сім'я в перші три роки після укладення шлюбу (у разі народження дітей – без обмеження тривалості шлюбу), в якій обидва члени не досягай 30-річного віку, а також сім'я, що складається з одного з батьків у віці до 30 років і неповнолітньої дитини.

Сучасна молода сім'я дуже швидко пристосовується до нових вимог соціокультурного фону, швидше за інші сім'ї реагує на всі суспільні зміни, має перед собою безліч альтернатив шлюбно-сімейної і тендерної поведінки, але в той же час вона помітно залежна від дії зовнішніх обставин (погані житлові умови, обмежені матеріальні можливості, нерідко матеріальна залежність від батьків, проблеми самовизначення та ін.).

Молода сім'я – одна з найбільш незахищених груп населення. Саме вона, в першу чергу, потребує підтримки з боку держави.

Основна мета і завдання соціальної роботи з молодими сім'ями наступні:

  • – розробка і здійснення заходів зі зміцнення молодої сім'ї як репродуктивної соціальної одиниці;
  • – адаптація молодої сім'ї в умовах перехідної ринкової економіки;
  • – поліпшення матеріального, етичного і духовного стану молодої сім'ї;
  • – створення і розвиток системи служб соціально-психологічної допомоги молодій сім'ї;
  • – створення сприятливих умов для поєднання соціальної і сімейно- побутової функції молодої сім'ї;
  • – стимулювання ділової активності молоді;
  • – організація сімейного дозвілля і відпочинку.

Соціальна робота з молодою сім' єю – це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення умов її життєдіяльності, розширення можливостей в реалізації прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку всіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу.

Один із важливих принципів соціальної роботи з молодою сім'єю – принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання соціальної допомоги для стимуляції її внутрішніх резервів, вирішення власних проблем. Крім того, соціальна робота з сім'єю спрямовується не тільки на родину в цілому, а й окремих її членів (дитину, матір, батька та інших членів сім'ї).

Ефективність реалізації основної мети і завдань соціальної роботи з молодою сім'єю забезпечується при врахуванні типології та категорії сімей, які потребують різних видів соціальної роботи, застосуванні відповідних форм і методів роботи.

Основні напрямки соціальної роботи з молодою сім'єю:

  • – підготовка молоді до сімейного життя;
  • – робота з молодими сім'ями зі стабілізації сімейних стосунків;
  • – допомога батькам у розв'язанні проблем сімейного виховання;
  • – соціальна реабілітаційна робота з сім'єю.

Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічні, юридичні, економічні, медичні знання з питань становлення особистості, розвитку комунікативних навичок, формування статево-рольової ідентифікації, корекції особистих проблем, духовного виховання, знання з сексології шлюбу та сім'ї, створення власного іміджу, знання медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, збереження вагітності, розвитку сімейних традицій, народження здорових дітей і т.д.

Соціальна робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вищих навчальних закладах, у середовищі робітничої молоді, а також з молодими парами, які подали заяву до РАГСу (реєстрації актів громадянського стану). До роботи залучаються такі спеціалісти: соціальні працівники, соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи, сексологи, психотерапевти та інші спеціалісти.

Форми роботи: мобільні курси, навчально-консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільській місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети Довіри; лекторії, дискусійні клуби, спеціалізовані служби (служба знайомств, пошта довіри, Школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі методи роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультації, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, шоу-програми, та ін. З метою створення умов для поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Робота з молодими сім'ями зі стабілізації сімейних стосунків – профілактика дисгармонії сімейних відносин; розв'язання сімейних конфліктів; організація вільного часу сім'ї, допомога в організації сімейного господарювання та побуту; створення іміджу сім'ї; ознайомлення з юридично-правовими аспектами сімейних стосунків, особливостями лідерства в сім'ї; проведення благодійних акцій [165].

Розв'язання проблем сімейного виховання – підготовка молодих батьків до народження дитини; допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп; підготовка дитини до школи; консультації щодо застосування форм і методів сімейного виховання; розв'язання проблем у відносинах батьків і дітей; формування педагогічної культури молодих батьків; допомога неповнолітнім та одиноким матерям, сім'ям з дітьми- інвалідами, усиновленими, прийомними дітьми; допомога вихователям дитячих будинків сімейного типу; допомога сім'ям з обдарованими дітьми, проблемними і нестандартними дітьми; допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань взаємин із батьками учнів.

Одна із проблем у сім'ї є залежність молодої сім'ї від батьків, що проявляється:

  • – у спробах керуватися установками батьків, а не своїми потребами і рішеннями;
  • – в ототожненні сімейних ритуалів із змістом сімейних стосунків;
  • – у спробах створити свою, незалежну від батьківської сім'ю, але при цьому демонструючи лояльне ставлення до генетичної сім'ї.

Підтримує залежність дітей почуття небезпеки, що відчувають батьки. Воно спонукає їх постійно контролювати дітей і опиратися їх самостійності, до того ж не повністю усвідомлюючи мотиви опору, що надає стосункам емоційного забарвлення. Контроль підсилює та ускладнює психологічні проблеми дорослих дітей.

Притаманне багатьом молодим людям суперечливе ставлення до автономії (бажання користуватись турботою в одних сферах сімейного життя і бути самостійними в інших) виразно проявляється у ставленні молодого подружжя до матеріальної допомоги з боку батьків.

Отже, реалізація установки на допомогу і невтручання з боку батьків виявляється досить проблематичною.

Проте, проблеми молодої сім'ї (матеріальна та емоційна залежність від батьків) вказують і на цілі консультації – допомога у досягненні самостійності, відповідальності, автономії, тобто дорослості (хоч психологічна дорослість досягається складніше, ніж матеріальна).

Питання матеріального забезпечення молодої сім'ї у консультативній роботі соціального працівника можуть бути вирішені шляхом надання інформації про місця роботи, умови придбання житла тощо.

Для комфортного життя важливо, аби кожен із членів сім'ї мав окрему кімнату. Дотепер у країні для багатьох сімей це є проблемою.

Досягнення молодими психологічної дорослості обумовлено дещо іншими проблемами. Молодята часто не мають достатнього досвіду прийняття спільних рішень. У консультативній роботі ефективним прийомом є ділове обговорення конкретних сімейних питань. Він сприяє усвідомленню молодим подружжям таких моментів:

  • – наданої інформації і чіткого розуміння власних інтересів, достатнього для прийняття рішень;
  • – неможливість узгоджено діяти обумовлена не прагненням до взаєморозуміння, а спробами вирішувати проблему, що виникла, одне за одного, а не спільно;
  • – "невміння" найти рішення спирається на егоцентричне уявлення про сім'ю, небажання відмовитись від деяких привілеїв чи інтересів.

Отже, соціальний працівник працює за наступною схемою із молодими сім'ями.

По-перше, це профілактика сімейного неблагополучия через роботу з підлітками та молоддю щодо відповідального батьківства та підготовки до сімейного життя.

По-друге, це безпосередня робота з сім'єю, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Причому не можна визначати пріоритетність одного з напрямків – обидва мають здійснюватися паралельно.

 
<<   ЗМІСТ   >>