Нормування обігових коштів

Завданням планування обігових коштів є встановлення науково обґрунтованих нормативів, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності підприємств за допомогою мінімальної кількості обігових коштів. Нормативи обігових коштів за окремими елементами та загальною сумою підприємства розробляють самостійно.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність виробничої діяльності багато в чому залежать від оптимальних обсягів обігових коштів на підприємстві. Тому важливого значення набуває процес нормування обігових коштів, що належить до поточного фінансового планування.

Фактичні запаси сировини, коштів тощо можуть бути вищими або нижчими від нормативу чи відповідати йому. Це один із найбільш мінливих показників поточної фінансової діяльності.

Під нормативом (або лімітом) обігових коштів розуміють затверджену на підприємстві мінімальну, однак достатню для безперервної роботи підприємства суму обігових коштів.

У межах цього нормативу енергетичне підприємство здійснює прямий підрахунок необхідних обігових коштів за кожним елементом з урахуванням конкретних умов роботи:

• – типу виробництва і профілю підприємства;
• – умов постачання та збуту; періодичності витрати матеріальних ресурсів;
• – тривалості виробничого циклу.

До нормованих обігових коштів в енергетиці належать паливо, допоміжні матеріали, абонентська заборгованість, запчастини для ремонтів. До складу ненормованих обігових коштів належать грошові кошти й основна частина малоцінних оборотних фондів.

Окремі нормативи розраховуються для таких елементів:

• • запасів основних і допоміжних матеріалів;
• • палива та паливних матеріалів;
• • запасних частин;
• • витрат майбутніх періодів.

Окремі нормативи елементів матеріальних цінностей можуть поєднуватися в укрупнені нормативи (наприклад, виробничі запаси в цілому). Сума цих укрупнених нормативів становить загальний (сукупний) норматив обігових коштів підприємства.

Нормування власних обігових коштів передбачає такі етапи розроблення нормативу:

• 1) визначення норм запасу за групами товарно-матеріальних цінностей у відносних величинах, як правило, у днях забезпечення роботи;
• 2) визначення величини одноденного витрачання даного виду матеріальних цінностей (одноденним за окремими елементами виробничих запасів є сума витрат згідно з відповідною статтею кошторису виробництва за квартал, поділена на 90);
• 3) визначення окремого нормативу власних обігових коштів у грошовій формі шляхом множення одноденних витрат на норму запасу в днях.

Норма запасу в днях для купованих виробничих матеріалів (паливо та ін.) визначає кількість днів роботи підприємства, упродовж якої потрібно створити запас цих матеріалів, щоб забезпечити безперервність виробничого процесу.

Норма запасу в днях складається з таких елементів:

часу перебування матеріалу у вигляді складського запасу (норма поточного запасу);

часу перебування матеріалів у формі норм гарантійного (страхового) запасу;

часу перебування матеріалів упродовж перевезення після їх оплати (норма транспортного запасу);

часу, необхідного для підготовки матеріалів до використання у виробництві (норма технологічного запасу).

Норми запасів обігових коштів використовуються для розрахунків річних нормативів упродовж кількох років. Вони уточнюються за окремими видами матеріальних цінностей під час складання річних фінансових планів у разі істотної зміни умов виробництва, постачання та збуту. Норми запасів обігових коштів залежать від таких характеристик:

• – умов роботи підприємства;
• – тривалості виробничого циклу;
• – періодичності запуску матеріалів у виробництво;
• – віддаленості постачальників;
• – частоти, рівномірності й комплектності постачань;
• – розмірів партій, що постачаються, та ін.

У загальному вигляді норматив обігових коштів з окремих елементів (запаси палива, купованих напівфабрикатів, запасних частин) (Ноб) визначають за формулою

(3.2)

де qд – середня потреба за одиницю часу, наприклад середньоденна або середньотижнева потреба у певному матеріалі, грн/день (грн/тижд.); Тнюрм– норма запасу, тобто часовий період, упродовж якого передбачається робота на даному запасі (наприклад, норма запасу в днях, кількість днів забезпеченості паливом).

У разі, якщо відома потреба в обігових коштах у цілому за період, її питоме значення (за одиницю часу) можна визначити за формулою

(3.3)

де – річна (квартальна) потреба у матеріалі, передбачена кошторисом витрат на виробництві, грн; – річний (квартальний) фонд роботи підприємств у календарних днях.

Нормування виробничих запасів на підприємствах здійснюється, виходячи з готового обсягу виробництва, норм витрати матеріалів на одиницю готової продукції та існуючих умов постачання та збуту. Виробничі запаси нормуються в натуральному і грошовому вираженні. Залежно від призначення та сфери обслуговування виробництва в енергетиці їх поділяють на поточні та страхові.

Для планомірного безперебійного процесу виробництва на підприємстві утворюються поточні запаси палива, допоміжних матеріалів. Вони мають покривати потребу підприємства на період між двома постачаннями. Отже, поточний запас , що відповідає величині постачання у тоннах, кубічних метрах чи інших натуральних одиницях вимірювання, розраховується на підставі середньодобової потреби в матеріалі й інтервалу постачання:

(3.4)

де – середньодобова потреба в матеріалі, у натуральних одиницях вимірювання; – середній інтервал між постачаннями матеріалу, днів.

Норма поточного запасу (у днях) залежить від частоти й рівномірності постачань, відстані між постачальниками та споживачами, характеру й обсягу споживання матеріалів. За інших однакових умов частота постачань впливає на формування норм поточного запасу. Чим менші інтервали між двома постачаннями, тим менше повинно бути на складі матеріалів й, отже, тим меншою буде потреба в обігових коштах на їх покриття.

Розрахунок сумарного нормативу обігових коштів за усією сукупністю матеріальних ресурсів повинен ураховувати неодночасність постачання різних матеріалів. За одними матеріальними цінностями запаси закінчуються, за іншими тільки надходять на склад. Унаслідок цього загальний стан запасів на кожен день такий, що для одних матеріалів вони становлять максимальну, для інших – мінімальну, а для третіх – середню величину. У цілому розмір запасу становить величину, близьку до половини загального запасу матеріалів, що використовуються на даному підприємстві.

Тому при розрахунку нормативу обігових коштів для поточного запасу враховується не вся його величина, а тільки половина, тобто

(3.5)

де – може оцінюватися середньою тривалістю норми обігових коштів за окремими видами обігових коштів або матеріальних цінностей.

Страховий, або гарантійний, запас створюється на випадок непередбачених відхилень, порушень планових термінів або партій постачань, а також порушень планових умов споживання матеріалів. Величину страхового запасу розраховують за формулою

(3.6)

де – кількість днів відхилення середнього інтервалу постачань від планових термінів за звітний період.

На практиці страховий запас часто встановлюють у половинному розмірі від поточного запасу.

Приклад 1

Планова витрата палива упродовж кварталу становила за видом палива А тис. грн, за видом палива Б тис. грн та за видом палива В тис. грн. Розрахувати норматив обігових коштів (дані щодо норм обігових коштів у днях для окремих видів матеріалів подані у табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Значення норм обігових коштів (днів)

Розв'язання

Середньозважена норма обігових коштів у цілому за всіма матеріалами становить

Одноденною витратою для окремих елементів виробничих запасів є сума витрат за відповідною статтею виробництва за квартал, поділена на 90 : (10 + 2 + 6) / 90 = 200 грн.

Норматив власних обігових коштів визначають за формулою (3.2):

200 – 32,4 = 6480 грн.

Приклад 2

Визначити норматив (потребу) обігових коштів за виробничими запасами, якщо відомі такі дані:

витрата палива за квартал, тис. грн – 22500; кількість днів у кварталі – 90; одноденна витрата палива, тис. грн – 22500 / 90 = 250; норма запасу, днів – 32.

Розв'язання

Потребу в обігових коштах для палива визначають шляхом множення його одноденної витрати на норму в днях. Вона, як і всі інші норми, визначається суб'єктом господарювання самостійно. Потреба (норматив) в обігових коштах для палива (виробничих запасів): 250 • 32 = 8000 тис. грн.