Напрямки прискорення оборотності обігових коштів

За своїм економічним змістом заходи для підвищення ефективності використанім обігових коштів можна умовно диференціювати на дві групи: 1) ті, що пов'язані зі зміною чинників вартості; 2) ті, що зумовлені зміною чинників часу.

Перші спрямовані на безпосереднє зниження середнього залишку обігових коштів. Другі мають на меті скорочення тривалості перебування обігових коштів у різних фазах економічного процесу.

Примітка

Необхідно підкреслити, що наведена диференціація має умовний характер. Адже скорочення потреби у будь-якому вигляді обігових коштів у кінцевому підсумку призводить до зниження періоду оборотності. А скорочення тривалості одного обороту дає можливість зменшити середній залишок обігових коштів.

За стадіями циклу оборотності обігових коштів напрями підвищення ефективності їх використання на енергетичному підприємстві можна виділити у дві підгрупи, що становлять:

• • передвиробничу стадію;
• • реалізаційну стадію.

Передвиробнича стадія. Величина виробничих запасів і відносний розмір обігових коштів на їх утворення можуть бути зменшені шляхом удосконалення матеріально-технічного забезпечення:

• • прискорення і здешевлення перевезень;
• • поліпшення організації складського господарства на основі його механізації й автоматизації;
• • застосування більш точного нормування витрат матеріалів;
• • скорочення невиробничих втрат палива та матеріалів;
• • повторного використання відходів виробництва.

Реалізаційна стадія. Висока якість продукції, ритмічність роботи підприємств та надійність енергопостачання сприяють прискоренню реалізації продукції. Постійний зв'язок із замовниками, своєчасне повідомлення їх про відпущені їм обсяги енергетичної продукції, інформування споживачів про розміри їх заборгованості та терміни сплати за енергію також є факторами підвищення ефективності використання обігових коштів енергетичних підприємств.

Як уже відзначалося, важливим напрямком поліпшення використання обігових коштів є раціональне використання матеріальних та паливних ресурсів, зниження паливо- і матеріалоємності продукції. Для цього є різні шляхи, головні з яких:

• • економічно обгрунтований вибір сировини;
• • підвищення коефіцієнта використання палива та матеріалів;
• • комплексне використання сировини та відходів виробництва;
• • підвищення якості палива, матеріалів і готової продукції;
• • удосконалення технологічних процесів і впровадження нової прогресивної технології;
• • застосування соціально-економічних стимулів поліпшення використання матеріальних ресурсів.

Значна частина зазначених шляхів нерозривно пов'язана з науково-технічним прогресом. На цей час створюються і впроваджуються у виробництво принципово нові засоби праці й технологічні процеси, що забезпечують можливість виготовлення продукції з меншими питомими витратами живої праці, сировини, матеріалів та енергії; полегшують і прискорюють перебудову всього процесу виробництва на основі системи машин та устаткування, що створена на принципах автоматизації і безперервності процесів за широкого використання електроніки. Все більш вагомого значення набуває створення складних автоматизованих комплексів на базі ЕОМ, впровадження автоматично переналагоджуваних модулів і гнучких виробничих систем.

Важливе місце серед заходів заощадження паливних та матеріальних ресурсів займають соціальні й економічні методи управління:

удосконалення нормування та обліку витрат матеріальних ресурсів, матеріального стимулювання, ціноутворення;

розвиток творчої ініціативи, методів морального заохочення економії виробничих ресурсів тощо.

Значною мірою знайти відповіді на питання становлення шляхів підвищення ефективності використання обігових коштів дає можливість логістика.