Головна Економіка
Економіка енергетики
|
|
|||||||||||||
СОБІВАРТІСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ■ Поняття про собівартість енергетичної продукції ■ Характеристика кошторису витрат в енергетиці. Групування витрат на виробництво енергії за статтями калькуляції ■ Класифікація статей калькуляції ■ Особливості формування собівартості енергії на ТЕС, котельнях, АЕС та в транспортних енергосистемах ■ Розрахунок нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики ■ Методи обліку та калькулювання фактичної собівартості виробництва енергії на ТЕЦ. Шляхи зниження собівартості енергетичної продукції Поняття про собівартість енергетичної продукціїСобівартість продукції (виробів, робіт, послуг) – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво та збут. В енергетичному виробництві собівартість обчислюється як відношення поточних витрат до обсягу відпущеної енергії (Себестоимость, 2007). На порядок обчислення собівартості впливає номенклатура вироблюваної продукції. В енергетиці на одних підприємствах може вироблятися один вид продукції (електроенергія), на інших – два (електрична і теплова енергія). У першому випадку собівартість визначається загальною величиною здійснених витрат, у другому – вони повинні бути розподілені між окремими видами енергії. Формування собівартості в енергетиці має ряд особливостей:
існує залежність собівартості від виду та якості спалюваного палива; неможливе відключення від джерел енергії деяких споживачів соціального призначення. Цілями обліку собівартості продукції є:
Серед напрямків використання собівартості потрібно виділити:
Як правило, всі вищезазначені завдання вимагають забезпечення повного зіставлення планових і звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів та одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за плановими (звітними) періодами. Витрати плануються і враховуються за двома напрямками:
Потрібно підкреслити, що обидва види обліку витрат (як кошторис, так і калькуляція) необхідні в економічній діяльності підприємства, тому що виконують різні функції. Кошторис витрат використовується для контролю загальних витрат підприємства або цеху за економічно однорідними елементами. Це необхідно під час здійснення платежів постачальникам відповідних видів ресурсів або при аналізі поелементних складових виробничих витрат, зокрема матеріаломісткості, енергомісткості, трудомісткості, фондомісткості продукції, що випускається. Примітка Саме так, за економічно однорідними елементами, групуються витрати під час оплати постачальникам різних видів ресурсів: матеріалів, теплової й електричної енергії тощо. Подібним чином (за загальною сумою витрат на заробітну плату) визначаються відрахування на соціальне страхування й інші нарахування на зарплату, тобто внески до позабюджетних соціальних фондів, базою для визначення яких є фонд заробітної плати. Нарешті, підприємству необхідно враховувати єдиною статтею фонд амортизаційних відрахувань. На його величину зменшується оподатковуваний прибуток підприємства. Однак кошторис витрат, як правило, не дає можливості визначити собівартість одиниці продукції (особливо на тих підприємствах, де випускається значна номенклатура різнорідної продукції). Відбувається це тому, що неможливо визначити внесок кожного виду продукції у формування витрат загальновиробничого характеру. Наприклад, як рознести на одиницю кожного виду продукції такі види цехових витрат, як витрати на освітлення й опалення цеху, зарплату загальноцехового персоналу або амортизацію основних фондів загальновиробничого призначення (будівель, споруджень, передавальних пристроїв тощо)? Саме для цього складається калькуляція. Калькуляція використовується головним чином для розрахунку собівартості одиниці продукції та подальшого формування базової ціни на продукцію. В енергетиці розрізняють такі види собівартості продукції (табл. 5.1). Таблиця 5.1 – Види собівартості продукції в енергетиці
Джерело: Себестоимость, 2007. Приклад 1 Визначимо собівартість енергії, якщо витрати на її виробництво становлять 100 тис. грн, передачу і розподіл – 20 тис. грн, витрати на куплену енергію – 35 тис. грн, загальносистемні витрати на утримання апарату управління та енергозбуту – 40 тис. грн. Розв'язання Відповідно до формули (5.1) табл. 5.1 собівартіст ь енергії становитиме
|
<< | ЗМІСТ | >> |
---|