ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

■ Основні положення формування ціни на ринку

■ Формування цін на паливно-енергетичні ресурси

■ Тарифи на електроенергію

■ Прибуток та рентабельність в енергетиці

Основні положення формування ціни на ринку

Одним із основних ринкових інструментів, що впливають на процеси виробництва, обміну та споживання енергетичних ресурсів та продукції, є ціна.

Ціна – це економічна категорія, що означає суму грошей, за яку продавець згодний продати, а покупець готовий купити товар.

В умовах товарних відносин ціна (Ц) є сполучною ланкою між виробником і споживачем, тобто є інструментом забезпечення рівноваги попиту та пропозиції на ринку. Кількісно ціна визначається, з одного боку, витратами виробництва (В), з іншого – ефектом, що одержує споживач (Е):

В < Ц < Е. (6.1)

Для нормальної роботи ціна повинна перевищувати витрати з виробництва і реалізації товарів, але бути меншою від сумарного ефекту, що одержує споживач.

Ціни різняться залежно від того, на якій стадії товароруху вони формуються. Звичайний товар проходить три стадії товароруху: 1) підприємство – оптова торгівля; 2) оптова торгівля – роздрібна торгівля; 3) роздрібна торгівля – споживачі. Відповідно до цих стадій товароруху виділяють три види цін:

• – оптові ціни підприємства (відпускання продукції підприємством);
• – оптові ціни промисловості (продаж оптовою торгівлею);
• – роздрібні ціни (продаж роздрібною торгівлею).

Оптова (відпускна) ціна підприємства – це ціна, за якою реалізується продукція підприємства-виробника. Структурно вона складається із собівартості товару (СВ), прибутку підприємства (П) і непрямих податків (ЯЛ) (акциз і податок на додану вартість) (рис. 6.1). На основі оптових цін підприємства планують і аналізують вартісні економічні показники діяльності підприємства.

Оптова (відпускна) ціна промисловості – ціна, за якою підприємства й організації-постачальники оплачують продукцію підприємствам-виробникам або збутовим (оптовим) організаціям. Вона містить у собі, крім оптової ціни підприємства, також постачальницько-збутову націнку (витрати плюс прибуток постачальницько-збутових організацій).

Рисунок. 6.1 – Види цін:

і – відповідно надбавки збутових та торгових організацій (складаються з витрат та запланованого прибутку); – непрямі податки

Роздрібна ціна – ціна, за яку товари реалізуються у роздрібній торговельній мережі населенню. Формування роздрібної ціни відбувається шляхом додавання до оптової ціни промисловості торговельної націнки, що складається з витрат і прибутку торговельних організацій.

Оптова ціна промисловості може збігатися з оптовою ціною підприємства. Це відбувається у тому разі, коли підприємство, що виробляє продукцію, самостійно реалізує її в системі роздрібної торгівлі. Оптова ціна підприємства може збігатися із роздрібною під час самостійної реалізації продукції підприємством через власну роздрібну мережу.

За специфікою виділяють такі види ціни:

• а) базисна ціна (використовується як вартісний рівень для формування величини ціни залежно від різного рівня якості продукту, надійності постачання тощо);
• б) скорегована ціна, що враховує конкретні особливості економічної ситуації.

У ринкових умовах важливу роль відіграє така класифікаційна ознака, як ступінь незалежності цін від впливу держави під час їх формування.

Залежно від цієї ознаки розрізняють:

• 1) вільні ціни, що формуються на ринку під впливом кон'юнктури незалежно від державних органів. Держава може домагатися зміни цих цін (їх рівня) лише шляхом впливу на кон'юнктуру ринку;
• 2) регульовані ціни, що формуються під впливом попиту та пропозиції, але при своєму формуванні знаходяться під певним впливом державних органів або за допомогою прямого обмеження їх зростання чи зниження, або шляхом регламентації рентабельності, або будь-яким аналогічним методом;
• 3) фіксовані ціни, що встановлюються державними органами на обмежене коло товарів (електроенергія, комунальні послуги тощо).