Головна Економіка
Економіка енергетики
|
|
||||||||||||||||
Економічні критерії підвищення надійності електропостачанняОдним із найважливіших критеріїв економічності при обґрунтуванні заходів підвищення надійності електропостачання є витрати, які можна компенсувати технічно та організаційно-економічно. Зниження ступеня надійності електропостачання значно збільшує експлуатаційні витрати. Оптимальність проектів з підвищення надійності означає при цьому, що заданий виробничий ефект можна одержати при мінімально можливих витратах матеріальних ресурсів. При визначенні оптимального варіанта з деяких можливих, що забезпечують виконання технічного завдання, необхідно визначити приведені витрати на спорудження й експлуатацію енергетичного об'єкта (В), які залежно від тривалості спорудження та умов почергового введення обчислюються по-різному. Якщо будівництво та пуск в експлуатацію здійснюються упродовж одного року, то де Якщо об'єкт будується упродовж Т років, то: де При порівнянні подібних варіантів з неоднаковою надійністю необхідно вводити в розрахункові формули складові, що враховують можливий економічний збиток від відмов устаткування і установок, або складові, що враховують витрати на підвищення надійності до нормативного рівня: де З – середній річний збиток від перерв у електропостачанні на стадії нормальної експлуатації енергосистеми (Шеметов, 2006). Остаточно проектний варіант визначається шляхом комплексного техніко-економічного порівняння за критеріями надійності й економічності (табл. 12.7). При цьому практично однаковими вважають варіанти, в яких значення (ен • К + Ве) відрізняються менше ніж на 5 % від базового варіанта, а значення 3 – менше ніж на 10 % (Справочник, 1985). Таблиця 12.7 – Порівняння проектних рішень за критеріями надійності та економічності (складено за даними: Шеметов, 2006; Справочник, 1985)
Приклад 4 Повітряну лінію електропередачі довжиною 30 км можна виконати одноколовою або двоколовою. Якщо електропостачання споживача здійснюватиметься по одному колу, то у результаті його аварійних відключень прогнозований середньорічний збиток становитиме З1 = 12 млн грн. При цьому вартість одного кілометра одноколової лінії становитиме 105 тис. грн, а витрати на експлуатацію всієї лінії Порівняємо варіанти за можливим збитком через перерви в електропостачанні: Визначимо, наскільки будівництво двоколової та одноколової ліній відрізняються за витратами: Як бачимо з результатів розрахунків, з урахуванням ризику варіант з двоколовою лінією є більш привабливим. Техніко-економічну ефективність проектів з підвищення надійності електропостачання можна визначати, порівнюючи витрати у часі: до реалізації проекту і після. Наприклад, доцільність автоматичного секціонування можна визначати, порівнявши розрахункові витрати на установку секційного апарата з обсягом збитку: де Економічна ефективність автоматичного секціонування оцінюється не лише економією внаслідок ліквідації збитку від недовідпуску електроенергії, а й за рахунок вивільнення значної кількості експлуатаційного та ремонтного персоналу, що необхідний для ліквідації стійких пошкоджень. Таким чином, економічну ефективність автоматичного секціонування можна виразити у такий спосіб: де Приклад 5 У результаті перерв у електропостачанні середньорічний збиток становив 55 тис. грн. Підстанцію обслуговують 3 спостерігачі при середньорічній зарплаті кожного 42 тис. грн. Визначимо економічну доцільність ав110кВ. Для реалізації проекту необхідно 4 елегазові вимикачі вартістю 150 тис. грн кожен. У результаті секціонування збиток нівелюється, а для роботи на підстанції достатньо буде одного спостерігача. Автоматичне секціонування потребує таких щорічних витрат, тис. грн/рік: Без автоматичного секціонування повні витрати становитимуть, тис. грн/рік: Отже автоматичне секціонування мережі є економічно ефективним. Окрім наведених критеріїв, можна залучити моделі оптимізації втрат при реалізації проектів, спрямованих на підвищення надійності електропостачання. Витрати на підвищення надійності електропостачання можуть бути подані у вигляді суми двох складових: де Функціональні залежності між середнім часом відновлення, параметром потоку відмов і відповідним видом витрат мають вигляд Економічна оцінка надійності пов'язана зі збитком, що виникає внаслідок порушення електропостачання. Для підвищення надійності необхідно збільшувати капітальні витрати, що сприятиме зниженню збитку у споживачів від перерв електропостачання і тим самим зростанню ефективності виробництва. Вибір доцільного рівня надійності характеризується оптимальною надійністю, перевищення якої знижує ефективність виробництва в результаті збільшення видатків на електропостачання. Функція оптимізації надійності електропостачання при двопараметричній залежності збитку набуває вигляду (Барг, 1985): де споживачів після відмови, що залежить від тривалості відновлення працездатності, грн/рік. Більш комплексним і загальним для всіх суб'єктів є критерій максимуму чистого дисконтованого доходу. Для ЕК економічний критерій з урахуванням рівня надійності має вигляд де NPVE – чистий дисконтований дохід ΕΚ; 1Е – сумарний приведений дохід від реалізації електроенергії за період часу Т; IR – сумарний приведений дохід від плати споживача за надійність за період часу Т; С – сумарні приведені витрати на функціонування ЕК, що включають приведену частку капітальних витрат і поточні витрати за період часу Т; D – сумарний приведений збиток (плата споживачеві за недостатній рівень надійності електропостачання стосовно рівня, зафіксованого у договорі на електропостачання між ЕК та споживачем) за період часу Т. Для споживача критерій має вигляд де NPVC – чистий дисконтований дохід споживача; PC – сумарний приведений прибуток споживача; СЕ – сумарні приведені витрати на оплату електропостачання з урахуванням того, що споживач не лише купує електроенергію, але й проводить у себе деякі заходи для її приймання; CR – сумарні приведені витрати за надійність електропостачання; D – повний сумарний приведений збиток споживача від ненадійності його електропостачання; D – сумарний приведений збиток від ненадійності електропостачання, що компенсується ЕК (Федотова, 2007). Таким чином, складова D* є стимулом підвищення надійності для ЕК. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|