Повна версія

Головна arrow Маркетинг arrow Інформаційний бізнес

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Модель функціонування інформаційного бізнесу

Модель функціонування інформаційного бізнесу суттєво не відрізняється від моделі, загальноприйнятої для бізнесу. Розглянемо укрупнену модель інформаційного бізнесу, запропоновану А. Хоскінгом [224], яка подана на мал. 1.3

Загальна модель інформаційного бізнесу [224]

Мал. 1.3. Загальна модель інформаційного бізнесу [224]

Укрупнена модель бізнесу містить два рівні:

  • 1) макрорівень – охоплює економічні, політичні, соціально- культурні, технологічні, фізичні (географічні) умови діяльності;
  • 2) мікрорівень – охоплює безпосередньо середовище діяльності підприємства з інституціональною системою.

Структурно-функціональну модель інформаційного бізнесу, поєднує функції, середовище та ринки. З п'яти основних функцій бізнесу чотири (фінанси, маркетинг, кадри та матеріально-технічне забезпечення) передбачають взаємодію із зовнішніми блоками. Дії з вивчення ринку в межах макросередовища полягають у вивченні економічної, політичної, юридичної, соціально-культурної, технологічної та фізичної (географічної) галузей.

Особливості інформаційного бізнесу

Однією з основних особливостей інформаційного бізнесу є те, що він щодо інших видів підприємницької діяльності є складовою виробничої інфраструктури і забезпечує інформаційні потреби суб'єктів господарювання та фізичних осіб. Звідси випливає завдання інформаційної організації – пошук груп споживачів з однаковими інформаційними потребами.

Інформаційний ринок є практично безмежним, оскільки кількість споживачів постійно зростає і задовольнити раз й назавжди потреби в інформації будь-якого споживача неможливо, що робить інформаційний бізнес особливо привабливим. Це не означає, що на інформаційному ринку не існує конкуренції, навпаки, вона досить жорстка, враховуючи високу рентабельність компаній, що працюють на ньому. Висока наукомісткість інформаційного виробництва спонукає інформаційні організації до інтеграції. Причиною таких дій є те, що, як показує практика, проведення розрізнених досліджень не дає бажаного економічного ефекту, а лише породжує дублювання.

Суттєвий вплив на інформаційний бізнес чинять інформаційні тенденції: ускладнення інформаційних продуктів, їх здатність до взаємодії, ліквідація проміжних ланок, глобалізація, конвергенція. Власне їх вплив і визначає більшість особливостей цього виду підприємництва.

Так, через конвергенцію різних видів діяльності завдяки розвитку інформаційних технологій стає досить складно диференціювати організації за ознакою виду інформаційної продукції чи послуг, які вони надають. Наприклад, важко визначити до якої форми продуктів людської праці слід віднести створення баз даних і надання послуг з доступу до них.

Сфера інформаційного бізнесу є складною для сприйняття та аналізу. Вона синтезує у собі найкращі якості того чи іншого сектору економіки і поєднує риси виробничої, проектної, наукової та творчої діяльності.

Як наслідок конвергенції, помітною стає тенденція, що швидко поширюється серед організацій, які діють в інформаційному бізнесі, до об'єднання з іншими організаціями через придбання або інші форми кооперації чи посилення контролю над діяльністю організацій суміжних галузей.

Поступово зникають межі між різними видами інформаційної діяльності. Наприклад, організація, що виробляла інформаційні продукти чи надавала послуги, пов'язані з обробкою даних засобами обчислювальної техніки, може перейти до надання послуг зв'язку, доступу до баз даних, технічного обслуговування комп'ютерів чи до інших послуг, які безпосередньо можуть бути не пов'язані з комп'ютерами. Існують прогнози, щодо поступової "окупації" суміжних видів діяльності та проникнення в інші сфери життєдіяльності.

З розвитком інформаційних і комунікаційних технологій інформаційний бізнес стає все більш інтегрованим в усі сфери діяльності людини, науку, виробництво, соціальну сферу. Помітною стає тенденція ліквідації посередницьких ланок між продавцем і покупцем, яка веде до зменшення числа зайнятих у сфері послуг, у тому числі, в інформаційному бізнесі. Споживач стає безпосереднім учасником інформаційного виробничого процесу і цим змінює як свої функціональні обов'язки та можливості, так і функції і можливості інформаційного бізнесу. Тому він може безпосередньо визначати напрями розвитку та вдосконалення діяльності інформаційної організації та її продукції.

Іншим аспектом інтеграції споживача у технологічний процес збирання та оброблення інформації є підвищення вимог до рівня його інформаційної культури, зокрема комп'ютерної грамотності як її складової. Щодо розвитку економіки і суспільства в цілому, вкладання вце коштів є надзвичайно ефективним.

Комп'ютерна грамотність, як і грамотність взагалі не має тісного зв'язку з конкретною сферою діяльності. Людина, змінюючи сферу діяльності чи предметну область, залишається здатною до використання своєї комп'ютерної грамотності. Отже, рівень споживання ІПП залежить від рівня компетентності споживача, його навчання має бути обов'язковим елементом господарської діяльності успішної інформаційної організації.

Інформаційний бізнес – надзвичайно високоінтелектуальний вид діяльності, що постійно потребує підвищення рівня знань не тільки фахівців з інформаційних наук, а й кінцевого користувача. Звідси випливає, що для привертання все більшої кількості споживачів інформаційна організація повинна не тільки організувати навчання користувачів ефективному використанню ІПП, а й працювати над проблемою конкурентоспроможності власних продуктів та послуг у напрямі поліпшення інтерфейсу з користувачем і зменшення вимог до рівня його комп'ютерної компетенції. Зазначене не стосується інформаційної компетентності відповідальних працівників, яка вимагає підвищення рівня їх обізнаності про те, яка інформація необхідна для прийняття рішення, де її можна взяти і як використовувати.

Для інформаційного бізнесу типовою є ситуація "некомпетентності" користувача при виборі продукту, оскільки необхідним є професійне орієнтування в широкій номенклатурі виробів. Отже, споживчий попит на ринку значною мірою залежить від неекономічних факторів, які, в свою чергу, зменшують вплив індивідуального попиту на "маргінальну" (найбільшу) вартість продукту, звідси – "класична" модель конкуренції у цьому разі повністю неприйнятна.

Особливість інформаційного бізнесу полягає ще й в тому, що споживача цікавлять лише ті ІПП, які безпосередньо стосуються його діяльності. Немає жодного споживача, якому необхідно було б знати про всі бази даних (знань). Найбільшу цінність має не загальна інформація з якоїсь проблеми, а вузькоспеціалізовані відомості, потрібні для прийняття конкретного рішення. Найціннішою буде інформація, на основі якої можна дійти висновку "так" чи "ні" з будь-якого питання.

Завдання інформаційного бізнесу полягає у наданні споживачеві саме релевантної інформації, для чого інформаційна організація повинна досконало знати його інформаційні потреби і забезпечувати необхідну якість наданих ІПП. Крім того, вона мусить дбати про джерела отримання інформації, необхідної для створення відповідних ІПП, які можуть задовольнити потреби конкретного споживача. Завдання полягає у пошуку надійних постачальників, необхідних вихідних даних і у придбанні тільки таких товарів, які зможуть задовольнити специфічні запити споживачів.

Наступна особливість полягає в тому, що інформаційні організації віддають перевагу створенню власних ІПП (це не стосується стратегічних ІПП – програмних і технічних засобів), не вдаючись до послуг інших організацій, з метою забезпечення більшого контролю за їх якістю, оскільки якість продукції є головним активом будь-якого підприємства.

Інформаційний бізнес, як і будь-яке машинне виробництво, характеризується тим, що зростання продуктивності праці та обсягів продукції, яка виробляється (інформаційних продуктів і послуг), значною мірою залежить від техніко-технологічного потенціалу, ніж від умінь, фізіологічних можливостей та майстерності працівників, як це має місце в ручному та ремісничому виробництві.

Для інформаційного бізнесу характерною є переважно контрактна форма укладання договору і підтримки близьких до неформальних стосунків зі своїми споживачами. Це сприяє надійним зв'язкам, наближує виробника до споживача і дає змогу швидко реагувати на його нові запити та можливості.

До особливостей господарювання за умов ринкової економіки слід віднести той факт, що економічна інформація в основному породжується самим ринком і потоки інформації у зовнішньому середовищі мають горизонтальний напрямок. Відбувається обмін інформацією між суб'єктами ринку: виробниками та споживачами, постачальниками та одержувачами, банками та підприємцями, інформаційними організаціями та користувачами.

Інформація, яка рухається у зовнішньому середовищі у вертикальному напрямку, має в основному політико-правовий характер – потік зверху вниз – ("низхідний потік") або ж є продуктом діяльності підприємств, тобто обов'язково у будь-якій економічній системі підприємства взаємодіють з державними структурами (наприклад, з Держкомстатом, банками, податковими адміністраціями тощо) – потік знизу догори ("висхідний потік").

Вищеперераховані особливості інформаційного бізнесу та їх кроки щодо їх врахування зведено в таблицю 1.7.

Таблиця 1.7.

Особливості інформаційного бізнесу та їх врахування

№ п/п

Суть особливості

Завдання щодо їх врахування

1

Інформаційний бізнес – складова виробничої інфраструктури, що забезпечує інформаційні потреби суб'єктів господарювання

Пошук груп споживачів з однаковими інформаційними потребами, просування і реалізація продукції та послуг шляхом обміну, управління процесом обміну з контрагентами

2

Безмежність інформаційного ринку, постійне зростання числа споживачів, неможливість задовольнити раз й назавжди інформаційні потреби споживача

Розробка і впровадження нових технологічних процесів або нової продукції з метою підвищення ефективності, розширення пропозиції (випуску) нової продукції

3

Значна наукомісткість інформаційного виробництва

Інтеграція інформаційних організацій, проведення спільних досліджень, зниження витрат на їх проведення

4

Конвергенція видів інформаційної діяльності

Синтез найкращих якостей того чи іншого сектору економіки і поєднання рис виробничої, проектної, наукової та творчої діяльності

5

Складність інформаційного бізнесу для сприйняття та аналізу

Забезпечення відповідного контролю за якістю ІПП, оскільки вона є головним активом будь-якого підприємства.

6

Зникнення межі між різними видами інформаційної діяльності

Поступова "окупація" суміжних видів діяльності та проникнення в інші сфери господарської діяльності

7

Інтеграція інформаційного бізнесу в усі сфери життєдіяльності людини

Конверсія: підвищення якості продукції та продуктивності виробництва, пошук надійних постачальників, прискорення виробничих процесів

8

Залежність росту продуктивності праці та обсягів ІПП від рівня техніко-технологічного потенціалу

Пошук надійних постачальників, підвищення інформаційної компетентності виробника; розповсюдження ініціативи, підприємницьких ідей, досвіду управління бізнесом,

9

Необхідність надання споживачеві релевантної інформації

Вивчення інформаційних потреб споживача і забезпечення необхідної якості надання ІПП

10

Зростання вимог до рівня інформаційної культури споживача, зокрема його комп'ютерної грамотності

Підвищення рівня компетентності споживача, навчання має стати обов'язковим елементом інформаційної організації.

11

Економічна інформація породжується ринком і потоки інформації у зовнішньому середовищі мають горизонтальний напрямок.

Застосування контрактної форми, підтримання близьких до неформальних стосунків зі споживачами, що сприяє надійним зв'язкам, наближує до споживача і дає змогу швидко реагувати на його нові запити та можливості.

 
<<   ЗМІСТ   >>