Повна версія

Головна arrow Маркетинг arrow Інформаційний бізнес

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Типи маркетингової інформації

Бурхливе зростання обсягів використовуваної інформації не тільки розширює можливості інформаційних середовищ, підвищує продуктивність їх обчислювальних ресурсів, але й породжує нові проблеми, одна з яких – системи зберігання даних.

Для проведення повноцінного аналізу інформаційного середовища, яке весь час перебуває у рухомому стані, необхідно чітко розмежувати інформацію за видами, часом, корисністю, ступенем впливу на функціонування об'єкта, ступенем довіри до її змісту тощо.

Типи маркетингової і інформації зведено в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2.

Типи маркетингової інформації

Ознака класифікації

Тип інформації

Характерні ознаки

1.

За періодичністю

Постійна

Незмінна складова маркетингового середовища протягом певного достатньо великого проміжку часу

Змінна

Це кількісні та якісні характеристики, які відображають динаміку функціонування об'єкта маркетингу

Періодична

Формується за виникнення потреби або надходить із зовнішнього середовища в деякі моменти часу

2.

За призначенням

Довідкова

Має ознайомлювальний допоміжний характер, відображає стабільні ознаки і параметри об'єктів або суб'єктів маркетингу, міститься у довідниках, класифікаторах тощо

Рекомендаційна

Результат маркетингових досліджень, проведених фірмою, та аналізу зовнішньої доступної наявної інформації, що береться до уваги в процесі формування стратегії і тактики управління

Нормативна

Містить норми та нормативи виробничого характеру, а також законодавчі нормативні акти, стосовно діяльності організації

Сигнальна

Результат контролю поведінки об'єкта маркетингового середовища як відхилення від запланованих показників функціонування

Регулювальна

Результат аналізу причин відхилення, управлінське рішення, спрямоване на його ліквідацію

3.

За змістом

Факт

Інформація, що констатує подію або умову, за якої вона відбувається

Оцінка

Інформація, яка є результатом аналізу фактів, що виконується на інтуїтивному рівні або за допомогою певних статистичних методів

Прогноз

Інформація про майбутню подію чи передбачення деякої події, яке може базуватися на екстраполяції тенденції розвитку подій з урахуванням здорового глузду та аналогії з подібними фактами

Узагальнені зв'язки

Встановлюються між різними фактами, які можуть залежати один від одного, впливати один на одного, змінюватись одночасно або за одним законом. За зміною одного з них можна давати оцінки та робити прогнози щодо іншого.

Чутки

Інформація про подію, отримана з ненадійного джерела. Але іноді таке джерело може бути єдиним доступним джерелом окремих видів інформації, наприклад, планів конкурентів. Отже, від маркететингової інформації такого типу теж не слід відмовлятися, одночасно або за одним законом. Тоді за зміною одного з них можна давати оцінки та робити прогнози щодо іншого.

4.

За рівнем обробки часом

Первинна

Збирається безпосередньо на об'єктах спостереження для досягнення конкретної мети дослідження організації чи підприємства

Вторинна

Зібрана (а іноді частково оброблена та систематизована) іншими і для інших цілей. Існує в опублікованому вигляді, але придатна до використання для досягнення мети, що ставить перед собою фірма в конкретній ситуації (поділяється в свою чергу на внутрішню й зовнішню вторинну інформацію)

Механізм роботи з інформаціє

Одержати достовірну і достатню для прийняття рішення інформацію дасть змогу налагоджений механізм роботи з інформацією. Один із таких механізмів запропонував А. М. Яновський [139].

Суть цього механізму полягає у такому:

  • 1. Формулюються характеристики інформації та вимоги до неї.
  • 2. Визначається послідовність процедур аналізу інформації.
  • 3. Встановлюється порядок її використання.

Механізм роботи з інформацією зображено на мал. 2.1.

Механізм роботи з інформацією

Мал. 2.1. Механізм роботи з інформацією

Перевірка інформації. Найбільш надійний метод перевірки інформації – порівняльний аналіз, тобто одержання однозначної відповіді на одне й те саме питання з різних джерел. Якщо інформація не підтвердилася одним або декількома джерелами чи отримано суперечливі відомості, необхідно поставити під

сумнів усю отриману інформацію і підтвердити або спростувати припущення про її помилковість. Така неузгоджена інформація є неякісною й непридатною для прийняття рішення.

Обробка інформації. По закінченні перевірки інформації на вірогідність відбувається її аналіз та формування (синтезування) висновку, тобто узагальнення, що пояснює всі встановлені факти. Після того, як сформульовано висновки, переходять до підготовки рекомендацій.

Щоб підготувати вмотивовані висновки та рекомендації, необхідно дотримуватися двох обов'язкових умов: а) щоб з інформацією працював професіонал; б) щоб він був досить обережний, обґрунтовуючи свої рекомендації для керівництва.

Відсіювання надлишкової інформації. Інформація не тільки полегшує і забезпечує швидке обґрунтоване прийняття рішень у будь-якій галузі діяльності з мінімальним ризиком, а й, якщо вона є надлишковою, паралізує аналіз даних. Прийняття рішення в такій ситуації досить сумнівне, бо виявити ключову інформацію дуже складно, не говорячи вже про можливість отримання дезінформації.

Швидке змінювання інформації може призвести до перенапруження та прийняття помилкових рішень. Утримування штату кваліфікованих референтів-аналітиків для фірми не завжди можливе. Одним із способів розв'язання цієї проблеми є використання на вході сторонньої інформації, яку не запитували спеціального "фільтра" [86].

 
<<   ЗМІСТ   >>