Організація проведення бенчмаркінгових досліджень
Основний зміст та мета проведення бенчмаркінгових досліджень полягають в ідентифікації відмінностей з порівнюваним аналогом (еталоном), визначення причин цих відмінностей і виявлення можливостей щодо вдосконалення об'єктів бенчмаркінгу.
Об'єкти бенчмаркінгу зоображено на мал. 6.5.

Мал. 6.5. Об'єкти бенчмаркінгу
Досліджуючи виробничі процеси, методи чи технології виробництва і збуту продукції, головну увагу необхідно приділяти пошуку резервів зниження витрат виробництва та підвищенню конкурентоспроможності продукції.
Сутність сучасного розуміння бенчмаркінгу зводиться до безперервного систематичного аналізу пошуку і запровадження найперспективніших практик, що ведуть підприємство до більш довершених форм його роботи.
При використанні бенчмаркінгового підходу керівникам підприємства, насамперед, необхідно точно знати, що вони роблять і наскільки добре вони це роблять; по-друге, треба зфокусувати організацію на кращому зовнішньому досвіді.
Бенчмаркінг проводиться за певною технологією: компанія повинна здійснити ряд послідовних кроків, які приведуть її до бажаного результату. Кількість кроків буває різного, оскільки процес можна розбити на більш дрібні етапи. Наприклад, у IBM таких етапів 15, в інших фірмах їх може бути менше. Одну з найбільш загальних схем здійснення бенчмаркінгу подано на мал. 6.6.

Мал. 6.6. Схема здійснення бенчмаркінгу
Складові етапів здійснення бенчмаркінгу розмістимо в таблиці 6.9.
Таблиця 6.9.
Складові етапів здійснення бенчмаркінгу
№
|
Етапи
|
Складові етапів
|
1.
|
Планування
|
Вибір сфери бенчмаркінгу і його цілей
|
Встановлення пріоритетів для вдосконалювання
|
Визначення основних чинників, що впливають на ефективність
|
Ідентифікація ресурсів
|
Виділення основних показників ефективності, за якими буде здійснюватися порівняння
|
Визначення методології збору даних для аналізу
|
2.
|
Збір даних
|
Вибір групи (галузі, регіону) компаній для порівняння
|
Збір даних про компанії обраної групи, їхніх процесах (продукції)
|
Збір даних про власні процеси (продукцію) компанії
|
Визначення методології для аналізу даних
|
3.
|
Порівняльний аналіз
|
Оцінка рівня ефективності власної й порівнюваних компаній
|
Ідентифікація розриву в рівні ефективності за основними процесами (продуктами), що аналізуються
|
Аналіз причин (чинників) розриву в рівні ефективності
|
Пошук шляхів і розробка рекомендацій з усунення розриву в рівні ефективності
|
4.
|
Реалізація
|
Здійснення змін у процесах (продукції) компанії з метою підвищення ефективності. Може включати окремі заходи, що мають управлінський, організаційний, фінансовий, технічний, маркетинговий характер
|
5.
|
Контроль і оцінка
|
Полягає в моніторингу результатів реалізації заходів плану бенчмаркінгу та його впливу на основні процеси шляхом обчислення відповідних показників ефективності. У випадку досягнення мети виявляються проблеми для їх майбутнього рішення, і процес бенчмаркінгу повторюється
|
Таким чином, процес бенчмаркінгу замикається, утворюючи цикл, тим самим забезпечуючи постійність і безперервність процесу вдосконалення компанії.
Основні види порівняльного аналізу зведено в таблицю 6.10.
Таблиця 6.10.
Основні види порівняльного аналізу
№
|
Види аналізу
|
Особливості процесу
|
1.
|
Внутрішній аналіз
|
Порівняння відбувається в межах самого підприємства, наприклад, між відділами, підрозділами або товарними групами
|
2.
|
Зовнішній аналіз
|
Порівняння відбувається в межах споріднених видів діяльності в різних галузях, наприклад, між конкурентами або колегами, що працюють на різних ринках;
|
3.
|
Функціональний
аналіз
|
Відбувається порівняння в межах подібних функцій або процесів у різних галузях; сутність полягає в тому, щоб виявити найкращі показники там, де це тільки можливо
|
Американський дослідник Роберт Кемп [101] виділяє 10 кроків процесу бенчмаркінгу.
- 1. Ідентифікація предмета бенчмаркїнгу.
- 2. Ідентифікація партнера із бенчмаркінгу.
- 3. Визначення методу збору даних; збір даних.
- 4. Визначення розбіжностей, важливих з погляду конкурентоздатності.
- 5. Планування майбутніх показників ефективності.
- 6. Повідомлення результатів.
- 7. Визначення функціональних цілей.
- 8. Розробка плану дій.
- 9. Утілення планів і моніторинг результатів.
- 10. Повторна перевірка контрольних відміток проведення бенчмаркінгу.
В більш узагальненому плані дані кроки процесу бенчмаркінгу можна включити в ті ж самі п'ять етапів процесу бенч маркінгу, як це подано в таблиці 6.11.
Таблиця 6.11.
Технологічні аспекти етапів бенчмаркінгу
Етапи
|
Назва
етапу
|
Складові етапу
|
Технологічні аспекти
|
1.
|
Планування
|
Ідентифікація предмета бенчмаркінгу
|
Необхідно визначити, стосовно чого і до кого проводити бенчмакінг. Далі варто спланувати дослідження і провести його шляхом збору необхідних даних та інформації, проведення огляду кращих методів організації процесів
|
Ідентифікація партнера по бенчмаркінгу
|
Визначення методу збору даних; збір даних
|
2.
|
Аналіз
|
Визначення розбіжностей, важливих для забезпечення конкурентоздатності
|
Досліджуються розбіжності між реальними і плановими показниками; планується майбутній рівень ефективності діяльності підприємства
|
Планування показників ефективності
|
3.
|
Інтеграція
|
Повідомлення результатів
|
Необхідно довести результати до відома тих, хто повинен мати дану інформацію, і розробити нові цілі. Важливим є одержання ухвали й у разі потреби перегляд цілей стосовно ефективності
|
Визначення
функціональних
цілей
|
4.
|
Дії
|
Розробка плану дій
|
Необхідно почати дії, здійснювати моніторинг прогресу і переглянути контрольні точки бенчмаркінгу в міру необхідності.
На цьому етапі кращі методи вже впроваджені і періодично, у міру необхідності, під даються переоцінці. 3 цією метою необхідно розробити план дій, упровадити дії, здійснювати моніторинг, повторно перевіряти етапи впровадження бенчмаркінг
|
Утілення планів і моніторинг результатів
|
|
|
Повторна перевірка контрольних відміток бенчмаркінгу
|
5.
|
Результати
|
Проведення підсумкової оцінки
|
Можливе досягнення лідерства. Для цього необхідно визначити, коли досягається положення лідерства, провести оцінку бенчмаркінгу як діючого процесу
|
Бенчмаркінг є досить універсальним методом, який може бути використаний для задоволення широкого діапазону вимог для вдосконалення у багатьох напрямках. Тому перед початком проведення бенчмаркінгу важливим є чітке визначення того, чого хоче досягти підприємство внаслідок його застосування, після чого переходити до вибору відповідного підходу. Порівняння підходів бенчмаркінгу і конкурентного аналізу подано в табл. 6.12
Таблиця 6.12
Порівняння підходів бенчмаркінгу і конкурентного аналізу [2]
Характеристики процесу
|
Аналіз конкурентів
|
Бенчмаркінг
|
Загальна мета
|
Аналіз стратегії конкурентів
|
Аналіз того, чому і як дооре роблять конкуренти або лідируючі підприємства підрозділи
|
Предмет вивчення
|
Стратегії конкурентів
|
Методи ведення бізнесу, що задовольняють потреби покупців
|
Об'єкт вивчення
|
Товари і ринки
|
Методика, процеси ведення бізнесу
|
Основні обмеження
|
Діяльність на ринку
|
Необмежений
|
Значення для ухвалення рішення
|
Певне
|
Дуже велике
|
Основні джерела інформації
|
Галузеві експерти п аналітики
|
Підприємства – лідери в галузі, поза галуззю. конкуренти, внутрішні підрозділи і т. ін.
|
Бенчмаркінговий підхід надає підприємству можливість запозичити кращий досвід інших компаній. Культура підприємницької діяльності в організації буде орієнтована на такі цінності, як здатність працівників до навчання, підвищення рівня власного потенціалу, що, у свою чергу, слугує поштовхом для розвитку організації. У підсумку підприємство зможе зміцнити свою конкурентну позицію, а також досягти підвищення ступеня задоволеності покупців.
Результативність бенчмаркінгу досягається за умови впровадження передового досвіду з урахуванням місії підприємства, масштабів та інших особливостей бізнесу. В умовах конкуренції бенчмаркінг може мати вигляд безперервної оцінки товарів, послуг і процесів підприємства відносно стандартів, що прийняті в успішніших підприємствах, які визнані лідерами у своїй галузі.
Отже, бенчмаркінг – безупинний, систематичний пошук кращої практики конкурентів та підприємств із суміжних галузей, а також постійне порівняння бажаних змін і результатів бізнесу зі створеною еталонною моделлю власної організації бізнесу. На основі отриманого відбувається створення й підтримка системи безупинних покращень результативності бізнесу. Порівняння може проводитись на корпоративному, процесному рівнях і на рівні видів діяльності (мал.6.7).

Мал. 6.7. Порівняння бажаних змін і результатів бізнесу в залежності від рівнів
Існує низка підсистем, що дають змогу оцінити і створити на різних підприємствах програму постійних покращень результатів бізнесу ABC, CSF, QFD, ТСА, ТВС, BSC, ROI, ТТМ [38], які зведено в таблицю 6.13.
Таблиця 6. ІЗ.
Програма постійних покращень результатів бізнесу
№
|
Назва програми
|
Суть та призначення програми
|
1.
|
ABC (Activity Based Costing)
|
Управління собівартістю, що базується на ідентифікації джерел витрат, розподілі і контролі накладних витрат за видами діяльності, чіткому відстеженні й усуненні видів діяльності, що не приносять додаткової вартості клієнту. Аналіз підприємства за видами діяльності в розрізі кожного основного процесу дає змогу виявити значні резерви зниження собівартості й усунути види діяльності, що дублюються, і ті, які не приносять додаткової вартості споживачу
|
2.
|
CSF (Critical Success Factors)
|
Система аналізу критичних чинників успіху підприємства, що дає змогу створювати і підтримувати конкурентні переваги, що виражаються в: пропозиції реального прибутку (додаткової вартості) споживачу; створенні істотних труднощів при імітації конкурентних переваг іншими компаніями тільки самим фактом власного існування (йдеться про створення миттєво реагуючої на будь-які зовнішні зміни підприємства); доступі до диференційованих ринків
|
3.
|
QFD (Quality Function Deployment
|
Система розробки нового продукту/послуг, що ефективно реагує на потреби клієнтів, знижуючи час виходу підприємства на ринок і забезпечуючи збільшення частки підприємства на ринку. Система повинна бути впроваджена на кожному підприємстві.
|
4.
|
TCA (Transaction Cost Analysis)
|
Система оцінки витрат на координацію процесів. Застосування цієї системи дає змогу оптимізувати зв'язок між процесами
|
5.
|
ТВС (Time based Competition)
|
Система оцінки "тимчасової конкуренції", впровадження якої дає змогу координувати діяльність підприємства на ринку в часі
|
6.
|
BSC (Balanced Scorecard)
|
Комплексна система моніторингу результатів бізнесу. Застосування цієї системи дає змогу підприємству проводити моніторинг таких компонентів: ефективності операцій (з погляду якості), діяльності персоналу (з погляду перспектив підприємства), задоволення потреб клієнтів (перспективи роботи з клієнтами), фінансового стану (з погляду фінансових перспектив), довгострокової стратегії (її перспектив)
|
7.
|
ROI (Return on investment)
|
Оцінка окупності інвестицій, що дає змогу оцінити віддачу від внутрішніх і зовнішніх вкладень підприємства
|
8.
|
TTM (Time-to-market)
|
Час до виходу на ринок. Показник відстежує загальний час, витрачений підприємством на реагування на потреби, що з'явилися або змінилися на ринку, час на поставку продук- ту/послуги на ринок. 3 огляду на те, що життєвий цикл продукту стає коротшим, оцінка цього показника і прийняття відповідних дій на ринку є критичними для будь-якої організації.
|
Основний зміст бенчмаркінгу підприємства полягає у виявленні еталонних підприємств, що досягли значних успіхів водному або іншому напрямі, ретельному вивченні їх бізнес-процесів і адаптації отриманих знань до умов власного підприємства з метою істотного поліпшення його діяльності.
Бенчмаркінг не повинен розглядатись тільки як інструмент для збору інформації. Адже якщо в ньому задіяна значна кількість кваліфікованих співробітників підприємства, тоді вдається одержати велику кількість корисних пропозицій, використання яких може змінити не тільки тактичні, але і стратегічні установки.
Отже, бенчмаркінг сприяє формуванню іншого стилю роботи, нової стимулюючої й конкурентної внутрішньо-підприємницької культури ведення бізнесу.
|