Повна версія

Головна arrow Маркетинг arrow Інформаційний бізнес

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Класифікація інформаційно-консультаційни служб

Коло питань: побудова класифікаційних схем; поділ консалтингових служб за групами консультаційних послуг; поділ консалтингових служб за сферою надання послуг; поділ консалтингових служб за формами фінансування; поділ консалтингових служб за моделями їх організації; інформаційно-консультаційні служби у Росії та в Україні

Побудова класифікаційних схем

Класифікація (від лат. classis – розряд, клас і facio – роблю, розкладаю) – система взаємопов'язаних понять (класів об'єктів) будь-якої галузі знань чи діяльності людини, часто викладена у вигляді різних за формою схем (таблиць), яка використовується як засіб для встановлення зв'язків між цими поняттями та для точнішого орієнтування у багатомірності понять чи відповідних об'єктів [151].

Класифікація фіксує природні зв'язки між видами об'єктів з метою визначення місця об'єкта у системі, яке відповідає його властивостям. У цьому аспекті класифікація слугує засобом пошуку та збереження інформації, яка міститься у ній самій.

Прикладом можуть слугувати біологічні систематики, класифікація хімічних елементів, класифікація наук, різних їх галузей та складових тощо.

Завдання класифікації – ефективний пошук інформації або певних об'єктів, що перебувають у спеціальних сховищах (бібліотеки, архіви, інформаційні фонди). Такими є бібліотечні класифікації, інформаційно-пошукові мови, класифікатори виробів.

При здійсненні наукової класифікації слід ураховувати той факт, що в природі здебільшого відсутні суворі розмежування і перехідний стан від одного класу до іншого – це невід'ємна ознака дійсності. У класифікаційних схемах ця властивість відображається у спеціальних прийомах: використання, наприклад, у бібліотечних класифікаціях; розташування одного й того самого поняття у різних місцях класифікації; використання перехідних категорій та підкатегорій.

Разом з тим, життя у всіх своїх проявах складніше будь-якої схеми і навряд чи доцільно прагнути "ідеальної класифікації", яка б не мала винятків та недоліків. Через те вчені застосовують вираз "прикладна класифікація", що дає можливість визначити інші похідні від запропонованої основної схеми або вдосконалити її.

Однак, зазначені застереження не можуть перекреслити актуальність справи класифікації. Вона сприяє поступу науки від етапу емпіричного накопичення знань до рівня теоретичного аналізу та синтезу, вироблення системного підходу. Такий перехід можливий тільки за умови теоретичного осмислення представницької кількості різних фактів.

Класифікація, яка базується на глибоких наукових основах, не тільки демонструє розгорнуту картину стану науки чи її фрагмента, але й дозволяє робити обґрунтовані прогнози стосовно невідомих ще закономірностей чи фактів.

Інтерес до теоретичної розробки концепцій класифікації та вироблення її нових видів пояснюється кількома причинами.

По-перше. З початком сучасної науково-технічної революції, наслідком якої став інформаційний вибух, загострилася проблема побудови і використання класифікацій. Надмірна численість й погане впорядкування нових понять і термінів, друкованих і неопублікованих матеріалів – усе це ускладнює пошук та використання потрібних даних і викликає інформаційний дефіцит.

По-друге, зростає кількість проблем, які вирішують чи сподіваються вирішити за допомогою класифікаційних схем. Здійснюючи поділ, дослідник може мати на увазі різні цілі, об'єктивні чи суб'єктивні.

По-третє, класифікація, як інструменталізація об'єктів – справа необхідна, оскільки вона скорочує опис і вказує на зв'язки явищ.

Саме тому, перш ніж визначитися з кваліфікаційною системою, необхідно вивчити питання найдосконаліше, ознайомитися з максимально широким колом існуючих підходів у справі поділу тих чи інших явищ, їх історією.

Так, світовий досвід розвитку дорадчих служб дозволяє зробити класифікаційний поділ діючих служб інформаційно-консультаційного обслуговування товаровиробників за такими основними ознаками [179]:

  • • за групами консультаційних послуг;
  • • за сферою надання послуг;
  • • за формами фінансування;
  • • за моделями організації служб (організаційно-правовими формами).

Загальна класифікаційна схема поділу служб інформаційно- консультаційного обслуговування товаровиробників за основними ознаками наведена на рис. 7.2.

Загальна класифікаційна схема поділу служб інформаційно- консультаційного обслуговування товаровиробників

Рис. 7.2. Загальна класифікаційна схема поділу служб інформаційно- консультаційного обслуговування товаровиробників

Розглянемо поділ служб інформаційно-консультаційного обслуговування за кожною з вищенаведених ознак більш детально.

 
<<   ЗМІСТ   >>