Повна версія

Головна arrow Маркетинг arrow Інформаційний бізнес

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ

Проблеми та перспективи участі України в системі світової електронної комерції

Сфера торгівлі, послуг безупинно розширюється в усьому світі. Останнім часом найбільшої популярності набуває її просування за допомогою сучасних технологій та комунікацій. Прагнення багатьох держав сформувати "інформаційне співтовариство" або "інформаційну економіку" призвели до появи поняття електронної комерції.

Зростання електронної комерції визначається конкурентними перевагами фірм, здатних використовувати Інтернет як інструмент скорочення витрат ведення бізнесу, розвитку нових напрямів обслуговування ринків, розширення участі в міжнародній комерції для малих, так і середніх компаній, зростання обсяг виробництва, збільшення зайнятості.

Якщо в США та європейських країнах цей бізнес набув швидких темпів розвитку, то в Україні він тільки на стадії експерименту. Це свідчить про відставання України від економічно розвинених держав. Тому проблема недостатнього використання інформаційних технологій в Україні є актуальною на сьогоднішні та вимагає вирішення, яке дозволить прискорити процес вступу нашої держави до Європейського союзу.

Електронна готовність країн світу за підсумками 2010 року

Рисунок 8.17. Електронна готовність країн світу за підсумками 2010 року

На рис. 8.17 представлений рейтинг "Електронна готовність країн світу за підсумками 2010 року", що показує, наскільки сприятливі умови для розвитку електронного бізнесу в країні, яка готовність ринку до реалізації Інтернет-технологій, рівень споживання цифрових товарів та послуг компаніями і громадянами.

За цим рейтингом можна зробити висновок, що найбільш сприятливі умови для розвитку Інтернет-комерції має Данія з показником 8,88 балу. США та Швейцарія поділили друге місце з рейтингом 8,85. На третьому місці Гонконг – рейтинг 8,72. Україна займає тільки 60 місце з рейтингом 4,02, що підтверджує той факт, що Україна порівняно з іншими державами світу має досить низький рівень розвитку Інтернет-технологій та слабку поширеність Інтернет-комерції.

Виявлення сучасних світових тенденцій розвитку електронного бізнесу та аналіз можливостей і перспектив участі України у всесвітній електронній комерції можливо шляхом:

  • – визначення глобальних тенденцій у сфері Інтернет-технологій, використовуючи досвід США як світового лідера в електронній комерції
  • – вивчення можливостей європейського ринку інформаційних технологій та його розвиток у найближчі роки;
  • – розгляду сучасного стану українського сегмента Інтернету та перспектив розвитку електронної комерції в нашій країні;
  • – виявлення необхідних умов для більш швидкого включення України в міжнародну систему електронної комерції.

Переваги та завдання розвитку електронної комерції в Україні. До основних переваг розвитку електронної комерції в Україні належать [40]:

  • – оперативність отримання інформації, особливо при міжнародних операціях;
  • – зниження невиробничих витрат (торгових витрат, витрат на рекламу, витрат, пов'язаних із сервісним обслуговуванням, інформаційною підтримкою споживачів);
  • – скорочення циклу виробництва та продажу, оскільки відпадає потреба повторного підтвердження інформації і знижується вірогідність помилок при введенні інформації;
  • – значно знижуються затрати, пов'язані з обміном інформації за рахунок використання більш дешевих засобів телекомунікації;
  • – більша відкритість компаній до споживачів.

Для активного включення України в міжнародний електронний бізнес необхідно вирішення таких завдань:

  • – активне впровадження базового устаткування, телекомунікацій та комп'ютерів, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення комп'ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;
  • – стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декілька великих вітчизняних Інтернет-порталів;
  • – навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;
  • – розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту.

Проблеми, які перешкоджають повноправному входженню е-комерції України в світову систему. Розглянемо проблеми, які певним чином перешкоджають повноправному входженню електронної комерції України в світову систему та наведено можливі шляхи їх вирішення.

А. Проблема недостатнього економічного потенціалу. За роки української незалежності економіка ще не встигла достатньо зміцнитися. Вона в значній мірі залежить від інших країн. Консервативна структура економіки, низький рівень упровадження інновацій, недостатній рівень іноземних та внутрішніх інвестицій, низький рівень та якість індивідуальних послуг, що надаються населенню, – все це не створює придатного ґрунту для розвитку електронної торгівлі та інтернет-технологій у цілому.

Як відомо, для успішного розвитку електронної комерції товарами й послугами необхідні три умови. По – перше, наявність потенційної купівельної аудиторії – критичної маси користувачів Інтернету (починаючи від 10-12% кількості населення країни). По-друге, наявність у населення електронних грошей – грошових засобів на банківських рахунках (картки, що керуються за допомогою найбільш популярних світових платіжних систем). По-третє, дешеві системи доставки товарів покупцям.

Так, в Україні користувачі Інтернету становлять не більше декількох відсотків від кількості населення. В обороті безготівкових грошей участь населення незначна. Кількість власників кредитних карток ще менша кількості активних користувачів

Інтернету. Системи ж доставки матеріальних цінностей або дуже дорогі, або ненадійні (як національні).

Шляхи вирішення проблеми. До вирішення цієї проблеми необхідно підходити комплексно. Немає сенсу активно вкладати кошти в розвиток цього сектора, поки не буде оздоровлена та зміцнена економіка України в цілому. Уряду необхідно вживати комплекс заходів для досягнення макроекономічної стабілізації:

  • а) оптимізація відносин у податково-бюджетній сфері та реалізація переходу від фіскальної до стимулюючої функції податкової системи, недопущення посилення податкового тиску на суб'єктів ринку. Необхідно розробити систему податкових пільг у галузі розвитку інтернет-технологій та стимулювання інтернет-комерції;
  • б) активізація інвестиційної діяльності, сприяння зростанню припливу прямих іноземних інвестицій у сектор електронної комерції; активізація взаємодій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарської діяльності з метою поліпшення інвестиційного клімату в Україні;
  • в) створення сприятливих умов на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру; застосування пільгових ставок на оренду державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва незалежно від виду його господарської діяльності.

Б. Недовіра користувача до інтернет-ресурсів. Одна з проблем ведення електронного бізнесу – захист інформації. Користувач повинен стежити за тим, щоб on-line-платежі в мережі Інтернету, так само, як і введення інформації про утримувача картки, проходили за захищеним протоколом зв'язку. Не менш важливу роль відіграють ризики, які виникають з переходом до інтернет-шопінгу: ризик крадіжки даних кредитової картки при здійсненні з її допомогою електронної покупки, ризик шахрайства продавця через недостатню захищеність інтернет-покупців.

Шляхи вирішення проблеми:

  • • внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо загальних вимог до порядку купівлі-продажу товарів та послуг через Інтернет;
  • • забезпечення належного рівня захисту прав споживачів, тобто інтернет-покупців, шляхом розроблення плану дій щодо державного ринкового нагляду і захисту прав споживачів на засадах кращого міжнародного досвіду.

В. Недостатній рівень державних гарантій та правових норм.

Закон про комерцію до цих пір не прийнято. Це не сприяє становленню та розвитку електронної комерції в Україні. Відсутність законодавчо врегульованих механізмів реалізації державної політики у сфері внутрішньої торгівлі, зокрема відсутність порядку організації і правил здійснення нових форм торгівлі (інтернет-магазини, телемагазини, мережевий маркетинг тощо) та взаємодії між різними гілками влади (обласними, районними, міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування) стримує розвиток галузі внутрішньої торгівлі. Питання правового регулювання електронного обігу грошей – чи не найзлободенніші для українських інтернет-комерсантів. Електронна торгівля вже підійшла до того рівня, коли вона стає цілком життєздатною із багатьох точок зору: технологічності, привабливості для покупця та з огляду на законодавче врегулювання.

Шляхи вирішення проблеми. Українське законодавство зробило великі кроки у напрямі врегулювання відносин у сфері електронного документообігу. Першим кроком було прийняття у травні 2001 року Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", яким визначено загальні засади функціонування платіжних систем у нашій країні, поняття та загальний порядок проведення переказу грошей в межах України, а також встановлено відповідальність суб'єктів переказу.

Наступною значною подією було прийняття законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", та "Про електронний цифровий підпис".

Г. Технологічна відсталість доставки товарів та рівня надання послуг.

Швидкість роботи українських сайтів та зручність використання у багатьох випадках залишають бажати кращого. Причиною цього негативного фактора є застарілість та низька якість устаткування, яке використовує компанія в своїй роботі. Також досить важливим фактором є недосконалість програмного забезпечення. Зазвичай, інтернет-компанії обирають метод скорочення витрат за рахунок зниження собівартості устаткування та програмного забезпечення, що призводить до погіршення якості їх сайтів, роблячи неконкурентоспроможним серед інших сайтів інтернет- простору.

Шляхи вирішення проблеми. Розвиток сфери інтернет-торгівлі потребує запровадження останніх технічних розробок, проте це вимагає значних витрат власників інтернет-магазинів та інтернет-аукціонів. Необхідно створити програму підтримки технологічного оснащення суб'єктів ринку інтернет-торгівлі, яка буде включати заходи з надання довгострокових пільгових кредитів під технологічне переоснащення. Таким чином, інтернет- магазини отримають можливість покращити власний бізнес, а в цілому для галузі це допоможе підвищенню конкурентоспроможності цього сектора на світовій арені.

Д. Низький рівень розвитку інфраструктури доставки товарів по Україні.

Транспортна інфраструктура України потребує значних капіталовкладень для її переоснащення та розширення. Стан автомобільних і залізничних шляхів здебільшого випадків перебувають в аварійному стані, що аж ніяк не стимулює розвиток економіки України, а тим паче такої залежної від швидкості та якості доставки галузі, як електронна комерція. Розвиток бізнесу потребує постійного розширення географії сервісу, проте низький рівень модернізації транспортної інфраструктури України значно ускладнює можливість доставки товарів до від даленої місцевості. Так, існує чимало місць, що не входять до зони обслуговування більшості поштових та кур'єрських служб, які працюють в Україні. В державі практично відсутні надійні служби доставки, які б спеціалізувалися на доставках по території України. В основному, вони представлені міжнародними кур'єрськими службами (DHL, TNT, UPS тощо), які мають надмірно високі тарифи на доставку по Україні. Таким чином, перед покупцем постає закономірна проблема – переплачувати міжнародним службам доставки за своєчасність та якість чи обирати послуги Укрпошти, яка не дає гарантій збереження.

Шляхи вирішення проблеми:

  • а) необхідний подальший розвиток інфраструктури за рахунок збільшення мережі автомобільних доріг, залізничних шляхів, повітряних сполучень, у першу чергу за напрямками міжнародних транспортних коридорів, підвищення якості та безпеки національної транспортної мережі. Інтернет-магазинам це допоможе покращити і підвищити якість та швидкість доставки товарів і послуг.
  • б) необхідно вдосконалити тарифну політику у сферах надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, універсальних послуг поштового зв'язку, створити державну кур'єрську службу. Вартість послуг доставки по Україні повинна відповідати рівню її собівартості (нульової рентабельності).

Отже, підсумовуючи можна сказати, що розвиток електронного бізнесу в Україні значною мірою буде залежати від політики держави у цій сфері діяльності, а саме: в першу чергу, від залучення інвестицій у цей сектор, підвищення рівня транспортної інфраструктури, інвестування технічного переснащення та встановлення нормативно-правової бази. Вирішення питань правового регулювання сфери інтернет-послуг повинно стати основою для врегулювання наявних і потенційних ризиків, серед яких: ухилення від податків, шахрайство, порушення прав інтелектуальної власності тощо. Закріплення основ електронної комерції у Цивільному кодексі України і подальший розвиток правового регулювання сфери інтернет-послуг повинні закласти фундамент для розвитку електронного бізнесу в нашій державі.

Розбудова інформаційного суспільства в Україні вимагає прискорення процесів та інформатизації всіх сфер виробничо- господарської діяльності, глобальна мережа Internet і знання повинні стати основними засобами виробництва. Людство невпинно просувається до інформаційної епохи, в якій економіка та бізнес стають електронними і здійснюються у мережі Internet.

Напрями розвитку електронної комерції. Найбільш перспективні напрями розвитку електронної комерції business-to-business:

  • • створення "Торговельних концентраторів", сайтів, на яких збирається інформація про ціни на продукцію, умови оплати і доставки, реалізовано можливість пошуку і сортування, можна також робити замовлення і оплачувати його за допомогою системи електронних платежів.
  • • розробка автоматичних систем для обслуговування постійних клієнтів. Зайшовши на сайт, клієнт лише зазначає обсяг закупівлі і вводить інформацію для проведення платежу. Відвантаження й доставка здійснюються автоматично.
  • • впровадження систем для сервісного і післяпродажного обслуговування. Весь прийом рекламацій та інших питань здійснюється електронною поштою. При цьому передбачається, що клієнт попередньо вибирає товар, а за допомогою Інтернету проводиться акція продажу;
  • • вдосконалення механізмів електронної комерції (реклами як способу привернення уваги споживачів до комерційного сайта; подання товару (показ продукції засобами Інтернету); здійснення операції (придбання) обов'язково швидко та безпечно; післяпродажна підтримка, допомога, що надається клієнтові як при оформленні покупки, так і після її здійснення; побудова стосунків, вироблення у клієнта прив'язаності до марки та бажання повернутися за новими покупками).

Завдання щодо розвитку національної системи електронної комерції. Основними завданнями щодо розвитку національної системи електронної комерції і забезпечення широкого доступу до неї в Україні повинні стати:

  • • створення в найкоротші терміни належних економічних, правових та інших умов для забезпечення широкого доступу громадян, навчальних закладів, наукових й інших установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів діяльності підприємництва в мережі Internet;
  • • розширення й удосконалення надання в мережі Internet об'єктивної політичної, економічної, правової, екологічної, науково-технічної та іншої інформації про Україну, її бізнес, зокрема тієї інформації, яка формується в органах державної влади та органах міського самоврядування, навчальних закладах, наукових установах, архівах, поштах, музеях, бібліотеках та інших установах культури;
  • • розширення можливостей для доступу в установленому порядку до національних інформаційних ресурсів, постійне вдосконалення способів подання такої інформації;
  • • забезпечення конституційних прав людини і громадянина на вільне збирання, зберігання, використання й поширення інформації, свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів та переконань;
  • • забезпечення державної підтримки розвитку інфраструктури надання інформаційних послуг через мережу Internet;
  • • створення умов для розвитку підприємницької діяльності і конкуренції у сфері використання каналів електронного зв'язку, створення можливостей для задоволення на пільгових умовах потреб у послугах навчальних закладів, наукових установ та організацій, громадських організацій, установ охорони здоров'я;
  • • розв'язання завдань щодо гарантування інформаційної безпеки держави, недопущення поширення інформації, забороненої законодавством; удосконалення правового регулювання діяльності суб'єктів електронної економічної діяльності, виробництва, використання, поширення і зберігання електронних інформаційних продуктів, захисту прав на інтелектуальну власність, посилення відповідальності за порушення встановленого порядку доступу до інформаційних ресурсів усіх форм власності, за навмисне розповсюдження комп'ютерних вірусів [33].

Слід відмітити, що для успішного ведення бізнесу, особливо такого динамічного, як електронний, потрібно навчитися збирати інформацію, аналізувати її та робити висновки. Для сучасних підприємств характерний вихід за рамки завдань автоматизації й оптимізації внутрішніх бізнес-процесів, співпраця покупців і продавців у режимі реального часу, спільне створення товарів. Основні зусилля слід зорієнтувати на ті сфери, які мають інноваційний характер та є пріоритетними: розробка комп'ютерів, ІКТ, літакобудування, проекти у сфері енергозбереження, космосу тощо.

Електронна комерція сприяє тісним торговельно-економічним зв'язкам усіх країн світу. Щоб не бути "індустріальним додатком" світової економіки, слід розвивати новітні ІКТ та їх застосування в різноманітних сферах господарської діяльності. Питання розвитку електронної комерції має зайняти провідне місце у системі основних пріоритетів держави. Розвиток і впровадження електронної комерції потрібно розглядати як засіб забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

 
<<   ЗМІСТ