Класифікатори

Результати класифікації і кодування фіксуються в документах, що отримали назву класифікаторів. Класифікатор– це документ, що являє собою систематизований перелік кодів і найменувань класифікаційних групувань або об'єктів класифікації. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об'єкта і його код.

Методи кодування техніко-економічної інформації, які використовуються при створенні класифікаторів, безпосередньо пов'язані з методами класифікації.

Кожний класифікатор має своє призначення та сферу дії. Класифікатор може бути призначений:

• – для первинного кодування об'єктів, процесів і т.п. під час підготовки даних для машинної обробки (він використовується як довідник, а отже, упорядковується здебільшого за найменуванням об'єктів);
• – для автоматизованої обробки даних (тобто йдеться про застосування класифікатора під час внутрішньої машинної обробки даних, їх видачі користувачеві і т.п. Упорядковані такі класифікатори найчастіше за кодами об'єктів);
• – для передавання інформації каналами зв'язку.

За сферою дії розрізняють класифікатори:

• – особисті – особистого користування (класифікатори об'єднань, підприємств та установ);
• – локальні – використовувані під час розв'язування задачі чи комплексу задач у системі;
• – галузеві – застосовувані в організаціях та на підприємствах однієї галузі;
• – загальнодержавні – обов'язкові для використання в усіх організаціях та на підприємствах держави;
• – міжнародні – обов'язкові для використання в усіх організаціях та на підприємствах усіх країн.

Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвердження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві – до галузевих стандартів, класифікатори підприємств – до стандартів підприємств.

Прикладом загальнодержавного класифікатора може бути класифікатор продукції (рис. 1.6):

Рис. 1.6. Структура коду державного класифікатора продукції.

Необхідність класифікації та кодування в інформаційних системах зумовлена наступним:

• 1. Забезпечення інформаційної сумісності інформаційних систем обробки даних, що взаємодіють у різних галузях і на різних рівнях управління народним господарством, та підвищення ефективності їх функціонування.
• 2. Забезпечення упорядкованості, систематизації та уніфікації об'єктів економічної інформації і її формалізованого опису за допомогою кодів класифікаторів, установлення однозначності і несуперечливості назв об'єктів.
• 3. Створення умов для ефективної автоматизованої обробки даних за рахунок використання комплексу класифікаторів економічної інформації як при розв'язуванні задач усередині окремої системи, так і при взаємодії систем різного призначення або рівня.
• 4. Розвиток робіт зі стандартизації, уніфікації, агрегування, усунення, дублювання розроблень і скорочення невиправданої різноманітності номенклатур продукції та інших видів економічної інформації.
• 5. Організація і проведення робіт з міжнародного співробітництва в галузі класифікації та кодування.

Існує стійка тенденція проникнення класифікації та кодування в різні сфери людської діяльності. Це кодування продукції й товарів згідно з єдиною системою штрих-кодів, запровадження реєстраційних номерів для автотранспорту та іншої техніки, номерів паспортів, реєстраційних номерів платників податків і т.п. Більше того, завдяки кодуванню і створенню єдиної електронної мережі передавання й обробки інформації принципово вимагає можливість лише один раз ідентифікувати особу в системі, а далі виконувати обмін даними за її кодом у різних функціональних системах – медичних, адміністративних виробничих, юридичних іт.п.[1, 10, 12, 14]

При розв'язуванні економічних задач слід забезпечити їх порівняння та можливість використання цих результатів для розв'язування інших задач. Здійснюється це створенням єдиних систем групувань, побудованих за єдиними класифікаційними ознаками, – "Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації" (ЕСКК ТЕІ), яка існує на рівні держави. Вона містить у собі комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко- економічної інформації (КТЕІ), автоматизовану систему (АС) їх ведення та нормативні документи (НД) з їх розроблення та ведення. Створенням ЄСКК керує Держстандарт України. ЄССК містить понад 20 класифікаторів, які можна поділити на чотири групи:

• 1) класифікатори інформації про трудові та природні ресурси, професії робітників і посади службовців за категоріями, спеціальностями, освітою і т.п.;
• 2) класифікатори інформації про продукти праці, виробничу діяльність та послуги, промислову та іншу продукцію, роботи й послуги в різних сферах;
• 3) класифікатори інформації про структуру народного господарства і адміністративний поділ, підприємства, організації, галузі народного господарства і т.д.;
• 4) класифікатори управлінської інформації та документації, позначення одиниць вимірювання, техніко-економічних показників, стандартів тощо.

Напрям, пов'язаний із розробленням науково-методичних основ класифікації і кодування ТЕІ, є визначальним. У цьому напрямі можна вирізнити три групи досліджень, які вирішують проблеми розроблення окремого класифікатора, створення комплексу взаємозв'язаних класифікаторів, розроблення локальних засобів описання і моделювання даних складної структури.

У першій групі робіт можна виділити дослідження, пов'язані з вибором оптимальних методів класифікації і кодування, вибором первинної множини і структурних характеристик класифікатора на основі сукупності критеріїв, запропонованих для оцінювання варіантів. Тут же розглядаються й найприйнятніші способи побудови назв об'єктів класифікації та угруповань, а також методи забезпечення достовірності (вірогідності) при кодуванні інформації в класифікаторі.

До другої групи досліджень можна віднести дві основні проблеми: забезпечення поєднання (комбінацій) класифікаторів різного рівня (загальнодержавні, галузеві підприємства) для окремої множини (продукція, професія тощо), забезпечення взаємозв'язку комплексів одночасно використовуваних класифікаторів, які охоплюють різні види ТЕІ. Ця група робіт – одна із найважливіших у ЄСКК ТЕІ.

Третя група досліджень, що почалася зі створення мовних засобів описання техніко-економічних показників (з появою технології баз даних і в результаті інтеграції даних), були зумовлені необхідністю моделювання і описання даних складної структури, започаткувала потужний напрям, пов'язаний з розробленням методів проектування оптимальних структур баз даних для різних рівнів подання. Роботи в галузі ЄСКК ТЕІ, які межують з цією новою технологією, були пов'язані з дослідженням особливостей застосування класифікаторів при опису семантики даних і виявилися, з одного боку, у розроблення словникових баз метаданих, а з іншого боку – в організації автоматизованого ведення класифікаторів на основі використання СУБД і технологій баз даних.