ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА РИНКУ ПОЗИК

План викладу і засвоєння матеріалу

• 5.1 Сутність ринку позик
• 5.2 Фінансові послуги на ринку позик
• 5.3 Фінансовий і оперативний лізинг
• 5.4 Роль кредитних спілок

Сутність ринку позик

Основні принципи кредиту:

• • Повернення кредиту. Цей принцип виражає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником. Він знаходить своє практичне вираження в погашенні конкретної позики шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок кредитної організації (або іншого кредитора), що її надала, що забезпечує відновлюваність кредитних ресурсів банку як необхідної умови продовження його статутної діяльності. У вітчизняній практиці кредитування в умовах централізованої планової економіки існувало неофіційне поняття "безповоротна позика". Ця форма кредитування мала досить широке поширення, особливо в аграрному секторі, і виражалася в наданні державними кредитними установами позик, повернення яких спочатку не планувалося через кризове фінансове становище позичальника. По своїй економічній суті безповоротні позики були швидше додатковою формою бюджетних субсидій, здійснюваних через посередництво державного банку, що традиційно ускладнювало кредитне планування і вело до постійної фальсифікації витратної частини бюджету. В умовах ринкової економіки поняття безповоротної позики так само недопустиме, як, наприклад, поняття "планово-збиткове приватне підприємство".
• • Терміновість кредиту. Він відображає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в точно визначений термін, зафіксований у кредитному договорі або документі, що його замінює. Порушення вказаної умови є для кредитора достатньою підставою для застосування до позичальника економічних санкцій у формі збільшення відсотка, що стягується, а при подальшій відстрочці (у нашій країні понад три місяці) пред'явлення фінансових вимог у судовому порядку. Частковим винятком з цього правила є так звані онкольні позики, термін погашення яких у кредитному договорі спочатку не визначається. Ці позики, досить поширені на початку XX ст. (наприклад, в аграрному комплексі США), у сучасних умовах практично не застосовуються, передусім через труднощі, що створюються ними в процесі кредитного планування.
• • Платність кредиту. Позиковий відсоток. Цей принцип виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але і оплати права на їх використання. Економічна суть плати за кредит відбивається у фактичному розподілі додатково отриманою за рахунок його використання прибутку між позичальником і кредитором. Практичне вираження принцип, що розглядається, знаходить у процесі встановлення величини банківського відсотка, що виконує три основні функції:
• – перерозподіл частки прибутку юридичних і прибутку фізичних осіб;
• – регулювання виробництва і оборот шляхом розподілу позикових капіталів

на галузевому, міжгалузевому і міжнародному рівнях;

– на кризових етапах розвитку економіки антиінфляційний захист грошових накопичень клієнтів банку.

Ставка (або норма) позикового відсотка, що визначається як відношення суми річного прибутку, отриманого на позиковий капітал, до суми наданого кредиту, виступає як ціна кредитних ресурсів. Підтверджуючи роль кредиту як одного з товарів, що пропонуються на спеціалізованому ринку, платність кредиту стимулює позичальника до його найбільш продуктивного використання. СаМе ця стимулююча функція не повною мірою використовувалася в умовах планової економіки, коли значна частина кредитних ресурсів надавалася державними банківськими установами за мінімальну плату (1,5 5% річних) або на безвідсотконій основі.

Принципово відрізняючись від традиційного механізму ціноутворення на інші види товарів, визначальним елементом якого виступають суспільно необхідні затрати праці на їх виробництво, ціна кредиту відображає загальне співвідношення попиту і пропозиції на ринку позикових капіталів і залежить від цілого ряду чинників, у тому числі суто кон'юнктурного характеру:

• – циклічності розвитку ринкової економіки (на стадії спаду позиковий відсоток, як правило, збільшується, на стадії швидкого підйому знижується);
• – темпів інфляційного процесу (які на практиці навіть дещо відстають від темпів підвищення позикового відсотка);
• – ефективність державного кредитного регулювання, здійснюваного через облікову політику центрального банку в процесі кредитування ним комерційних банків;
• – ситуаціїна міжнародному кредитному ринку (наприклад, що проводилася США у 80-х pp. політика дорожчання кредиту зумовила залучення зарубіжного капіталу в американські банки, що позначилося на стані відповідних національних ринків);
• – динаміки грошових накопичень фізичних і юридичних осіб (при тенденції до їх скорочення позиковий відсоток, як правило, збільшується);
• – динаміки виробництва і обороту, визначальної потреби в кредитних ресурсах відповідних категорій потенційних позичальників;
• – співвідношення між розмірами кредитів, що надаються державою, і його заборгованістю (позиковий відсоток стабільно зростає при збільшенні внутрішнього державного боргу).
• • Забезпеченість кредиту. Цей принцип виражає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора при можливому порушенні позичальником прийнятих на себе зобов'язань і знаходить практичне вираження в таких формах кредитування, як позики під заставу або під фінансові гарантії. Особливо актуальний у період загальної економічної нестабільності, наприклад, у вітчизняних умовах.
• • Цільовий характер кредиту. Розповсюджується на більшість видів кредитних операцій, виражаючи необхідність цільового використання коштів, отриманих від кредитора. Знаходить практичне вираження у відповідному розділі кредитного договору, що встановлює конкретну мету позики, що видається, а також у процесі банківського контролю за дотриманням цієї умови позичальником. Порушення даного зобов'язання може стати підставою для дострокового відгуку кредиту або введення штрафного (підвищеного) позикового відсотка.
• • Диференційований характер кредиту. Цей принцип визначає диференційований підхід з боку кредитної організації до різних категорій потенційних позичальників. Практична реалізація його може залежати як від індивідуальних інтересів конкретного банку, так і від централізованої політики підтримки, що проводиться державою окремих галузей або сфер діяльності (наприклад, малого бізнесу і т.ін.)