Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Основи фармакогнозії і фітотерапії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.)

Дерево з родини Розові (Rosaceae) заввишки 3-15 (інколи до 20) м. Листки чергові непарноперисті, зверху матово-зелені, знизу – сизі. Квітки двостатеві, білі в густому багатоквітковому щитковидному суцвітті. Цвіте у травні. Плід – яблуковидна куляста яскраво-червона або оранжево-червона ягода.

Поширення. Росте у підлісках, на лісових полянах, узліссях та лісостепових зонах України, вирубках, згарищах, на берегах річок і озер, у гірських лісах Європейської частини, на Кавказі, у Сибіру. Культивують та використовують як декоративну рослину.

Заготівля. Використовують Горобину домашню (S. domestica L.) Виведено ряд сортів, які дають смачні плоди.

Збирають й сушать стиглі плоди після перших заморозків. У народній медицині використовують квітки та зрідка листя.

Хімічний склад. У плодах містяться вітаміни: В2, Р (кверцетин, ізокверцетин, рутин), С (200 мг%), Е, каротиноїди, а також антоціани (у тому числі ціанідин), фосфоліліди (кефалін, лецетин), вуглеводи (біля 4-8 %, в основному сорбоза), винна, яблучна, бурштинова, лимонна, ціанідна кислоти, пектини, дубильні, гіркі та інші речовини. У насінні є глікозид амігдалін, жири (біля 22 %), в листі – вітамін С (до 82,4 мг%).

Застосування. Свіжі та сушені плоди застосовують як полівітамінний засіб при цинзі та інших станах, що супроводжуються вітамінною недостатністю. Відвар плодів 15-20:200 вживають по 1 склянці 3-4 рази на день. Сік з сирих плодів п'ють з медом по 1/4 склянки 2-3 рази на день. Найчастіше застосовують разом з плодами шипшини.

У народній медицині застосовують як сечогінний, демінералізуючий, кровоспинний, проносний засіб, при авітамінозах С і А, дизентерії, захворюваннях нирок, зокрема при нирковокам'яній хворобі, при захворюваннях печінки й жовчного міхура, ревматизмі, подагрі, геморої, мізерних менструаціях, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, проносах. Готують відвар із 30-40 г плодів на 1 л води і приймають по 1 склянці 2-3 рази на день, або 1 ст. л. порошку плодів розмішують у 0,5 склянці води і випивають впродовж дня за 3 прийоми. Готують також сироп: одержують сік з 1 кг свіжих плодів, додають 0,6 кг цукру і варять, або 1 кг плодів розтирають у ступці, доливають 2 л окропу, настоюють 4 год. і після проціджування додають цукровий сироп. Свіжий сік плодів приймають по 1 ч. л. перед їдою при зниженій кислотності шлункового соку, цинзі, для регулювання менструацій, посилення сечовиділення. Настоянку плодів, приготовлену на 40 % спирті у пропорції 1:10, приймають для поліпшення апетиту й травлення по 1 ч. л. 3 рази на день.

Суцвіття застосовують при нирковокам'яній хворобі, а разом з плодами – при хворобах шлунково-кишкового тракту, порушеннях обміну речовин, застудних захворюваннях, гострих і особливо затяжних бронхітах та пневмоніях, коли знижується функція надниркових залоз, що веде до алергічних ускладнень. Відвар кори вживають при гіпертонії.

З плодів виготовляють крем для пом'якшення шкіри: до 1 ст. л. плодів додають 25 г вершкового масла, 1 ч. л. меду, жовток 1 яйця, 15 мл камфорного спирту й змішують. При пористій шкірі роблять маску на обличчя з соку і м'якуша плодів, додавши білок яйця. Жирну пористу шкіру протирають сумішшю 1 ст. л. соку горобини (апельсину, мандарину, лимону, айви, хурми), білка 1 курячого яйця, 0,5 склянки горілки, 0,5 склянки камфорного спирту.

З плодів готують настої та морси: 40 г подрібнених плодів заливають 1 склянкою окропу, настоюють 4 год. і після фільтрації додають цукор. З плодів готують соки, киселі, варення, повидло, мармелад, пастилу, печиво, цукерки, їх маринують, мочать з додаванням цукру, гвоздики та кориці.

 
<<   ЗМІСТ   >>