Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Основи фармакогнозії і фітотерапії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Вітамін Р (біофлавоноїди, поліфеноли)

Це група речовин (еридиктіол, гесперидин, кверцетин і рутші), що зміцнюють стінки капілярів. До них належать сполуки, які зумовлюють забарвлення рослин. Відкрито у 1936 р. американським біохіміком Сент-Альбертом Дьєрдьі та угорським терапевтом- патофізіологом і біохіміком Іштвапом Русняком.

Еридиктіол – безбарвна кристалічна речовина (кристали мають форму листочків), добре розчиняється у воді та етанолі.

Геспередин – жовта кристалічна речовина (кристали також мають форму листочків), гігроскопічна, слабо розчиняється у воді, краще в етанолі.

Кверцетин – лимонно-жовта кристалічна речовина (кристали голкоподібні), слабо розчиняється у гарячій воді та етанолі.

Рутин – світло-жовта кристалічна речовина (кристали голкоподібні), слабо розчиняється у воді, розчиняється лише в етанолі.

Одним із механізмів їх дії є вплив на судинну систему через корекцію функцій ендокринних залоз. Поліфеноли можуть запобігати окисленню адреналіну (стимулюють роботу гіпофізу), тим самим збуджують секрецію кортикостероїдів. Інший шлях – гальмування активності гіалуронідази. При цьому накопичується гіалуронова кислота, яка впливає на зміцнення стінок судин.

Антиоксидантні властивості біофлавоноїдів полягають у блокуванні каталітичної дії важких металів шляхом створенім стабільних комплексів.

Вітамін Р нормалізує і підтримує структуру, еластичність, функцію і проникність кровоносних судин, попереджає їх склеротичному ураженню, сприяє підтримці нормального тиску крові, проявляє протизапальну і антиалергічну дію, сприяє розширенню судин, має протинабрякову, м'яку спазмолітичну, противиразкову, гіпоазотемічну, радіопротекторпу, жовчогінну та інші дії.

Недостатнє надходження вітаміну Р в організм людини призводить до ламкості стінок кровоносних судин, підвищення проникності капілярів, крововиливів.

Міститься у чорній смородині (до 0,5 %), плодах шипшини (0,24-0,68 %), чорноплідній горобині, у щавлі, агрусі, персиках, грушах, винограді, яблуках.

На вітамін Р багаті плоди цитрусових (особливо їхня шкірка до 0,5 %).

Добова потреба 25-50 мг, лікувальна доза становить не менше 100-200 мг на добу.

Вітамін Н (біотин)

Ф. Кегль у 1935 році одержав вітамін із сухого яєчного жовтка у кристалічному вигляді. Ця сполука є фактором росту клітин дріжджів з назвою біотин (з грец. біос – життя).

Біотин складається з тіофену та імідазолу, до яких приєднана валеріанова кислота. Він є коферментом у реакціях карбоксилювання та декарбоксилювання.

Біотин бере участь у біосинтезі жирних кислот, пуринових основ і в інших реакціях перепесення карбоксильних груп.

Добова потреба – 10-20 мкг (під час захворювань – 70-250 мкг).

Синтезується мікрофлорою кишечнику. Також є в бобових рослинах та продуктах тваринництва.

У сирому білку яєць є авідин – білок, що зв'язує біотин та перешкоджає його всмоктуванню у кишечнику. Під час варіння яєць авідин руйнується. Тому, тривале вживання сирих яєць натще може призвести до гіповітамінозу 11.

Вітамінна недостатність також може розвинутися за умов порушення нормальної мікрофлори в кишечнику.

 
<<   ЗМІСТ   >>