Повна версія

Головна arrow Право arrow Експертизи у судочинстві України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Експертиза у кримінальних провадженнях про порушення професійних обов'язків медичними працівниками

Лікар та інші особи медичного персоналу за своїми професійними обов'язками повинні надавати допомогу хворому посильними засобами і в межах своєї компетенції. Активні заходи, тобто боротьба за життя, мають тривати доти, доки стан людини можна вважати незворотною смертю. Ненадання без важливої причини допомоги хворому особою медичного персоналу є злочином. Питання, чи є причина ненадання допомоги хворому важливою, вирішується у кожному конкретному випадку органами досудового розслідування і судом. Поважними причинами можуть бути: надання в цей час допомоги іншому хворому, хвороба самого медичного працівника, відсутність можливості прибути за викликом до місця надання допомоги тощо. Небажання лікаря виїхати до хворого у нічний час чи відмова у використанні наданого транспорту вважаються неповажними причинами. Відсутність у лікаря спеціальних знань не позбавляє його обов'язку в складних випадках надати першу невідкладну допомогу хворому.

За лікарські помилки і нещасні випадки, що сталися при наданні медичної допомоги, кримінальної відповідальності не передбачено. Їх причини і результати обговорюються на медичних нарадах, науково-практичних конференціях, лікарсько-контрольних комісіях для вжиття відповідних заходів до недопущення летальних випадків у процесі лікування і з метою удосконалення медичної практики. Порушення професійних обов'язків медичними працівниками тягне встановлену законодавством дисциплінарну відповідальність, якщо їх дії не містять складу злочину.

В разі притягнення медичного працівника до кримінальної відповідальності питання стосовно правильності діагностики й проведення ним лікування чи надання іншої медичної допомоги можуть бути вирішені тільки на підставі вивчення висновку судово-медичної експертизи.

Судово-медична експертиза для визначення правильності надання медичної допомоги у випадку притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення виконується в обов'язковому порядку лише комісією експертів у складі не менше трьох осіб під головуванням начальника бюро судово-медичної експертизи або його заступника. До складу таких експертних комісій не можуть входити керівники чи науково-практичні консультанти лікувальних закладів, у яких стався випадок, що розглядається експертами.

Судово-експертній комісії мають надаватись усі необхідні матеріали кримінального провадження, результати роботи відомчої перевірки, медичні документи лише в оригіналах, висновки лікарняно-трудових експертних комісій, медичні карти хворого, а також акти патолого-анатомічного чи судово-медичного дослідження трупа і дані лабораторних досліджень. При цьому досліджуються не лише останнє, а й попередні захворювання, що могли ускладнити перебіг хвороби. Надзвичайно важливе значення мають історії хвороби, в яких є необхідні дані, що дозволяють встановити точний час надходження хворого до стаціонару, діагностичні і лікувальні заходи, здійснені лікарями та їх результати. Наприклад, чи переливалась хворому кров, яка саме, і чи є в історії хвороби відповідна етикетка, якими були умови проведення операції, чи зроблено ревізію операційного поля, залишеного в рані (дренажні трубки, турунди) тощо. Комісія вивчає протоколи допитів, протоколи оглядів, службові характеристики. Члени експертної комісії також можуть бути присутні на допиті підозрюваного і ставити йому запитання, відповіді на які заносяться до процесуального документа.

Основним завданням комісії є встановлення наявних недоліків і дефектів у діях конкретних осіб з числа медичного персоналу, що призвели до небажаних наслідків. Обов'язково встановлюється причинний зв'язок між допущеними недоліками і фатальними для хворого наслідками. Висновок експертна комісія складає на підставі докладного вивчення медичних документів і матеріалів досудового розслідування.

На вирішення можуть бути поставлені лише ті запитання, що не потребують від судово-медичних експертів правової оцінки дій осіб медичного персоналу. Вирішення питання щодо навмисності чи ненавмисності дій і наявності (відсутності) вини та кваліфікації правопорушення до компетенції судово-медичної експертизи не входить. Не входить до компетенції цієї експертизи також вирішення питання про наявність у медичних документах підробки шляхом дописки, підчистки, травлення тощо. Такі питання вирішуються іншими спеціалістами – фахівцями у галузі судової трасології, почеркознавства, але висновки останніх можуть враховуватись експертами – судовими медиками при підготовці власних висновків про вирішення суто медичних питань.

Запитання, що ставляться на вирішення судово-медичної експертизи за фактами порушення професійних обов'язків медичними працівниками:

  • 1) Чи в повному обсязі був обстежений хворий, а якщо ні, то в чому полягає така неповнота?
  • 2) Чи правильно і чи своєчасно встановлений діагноз хворому?
  • 3) Якщо діагноз встановлено неправильно або несвоєчасно, то що було причиною цього, і як це вплинуло на лікування хворого й отриманий результат?
  • 4) Чи відповідає призначене лікування встановленому діагнозу та тяжкості перебігу хвороби?
  • 5) Чи має призначене хворому лікування протипоказання, а якщо має, то як це вплинуло на результат лікування?
  • 6) Чим зумовлений несприятливий результат захворювання?
  • 7) Чи мало місце порушення вимог до порядку обстеження й проведення лікування конкретного хворого, якими нормативними документами ці вимоги передбачені, та які з них і якою мірою порушені?
  • 8) Чи існує прямий причинний зв'язок між допущеними медичними працівниками порушеннями і несприятливим результатом захворювання?
  • 9) Чи вплинуло, а якщо так, то як саме залишення медичних інструментів після проведеного оперативного втручання у черевній порожнині хворого на результат лікування (тяжкість результату)?
  • 10) Чи спричинило порушення порядку (послідовності) застосування терапевтичних препаратів летальний результат захворювання?
 
<<   ЗМІСТ   >>