Будівельно-технічна експертиза

Судова будівельно-технічна експертиза відноситься до класу інженерно-технічної експертизи, за допомогою якої найбільш точно й достовірно можна встановити якість будівельних і ремонтних робіт, виконаних на всіх етапах будівництва, їх відповідність будівельним нормам і договору, а також якість і кількість використаних будівельних матеріалів та їх відповідність вказаним у будівельно-монтажній документації.

Судова будівельно-технічна експертиза – це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які потребують спеціальних знань у галузі будівництва і ставляться судом, органом досудового розслідування з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні.

Предмет досліджень, що виконуються в межах судової будівельно-технічної експертизи, являє собою фактичні дані, які встановлюються експертом за конкретними матеріалами досудового розслідування чи судовими справами і включає:

• – визначення причин, умов, обставин і механізму руйнування будівельних об'єктів, виникнення й розвитку в їх конструкціях деструктивних процесів;
• – встановлення вартості будівництва й виконання будівельних і ремонтно-відновлювальних робіт на об'єктах будівництва, ринкової, ліквідаційної та іншої вартості завершених і незавершених будівництвом об'єктів і вартості земельних ділянок, що функціонально пов'язані з ними;
• – визначення видів, якості та обсягу виконаних будівельних робіт;
• – визначення можливості та варіантів реального розподілу об'єктів нерухомості між співвласниками відповідно до умов, які задані судом при розгляді спорів щодо права власності на будівельні об'єкти та земельні ділянки.

Отже, загальним предметом досліджень, які проводяться в межах судової будівельно-технічної експертизи, є відповідність будівельного об'єкта певній нормі, правилу, регламенту. В судовій будівельно- технічній експертизі такі дослідження називають нормативно-технічними або нормативно-девіантними.

Метою призначення судової будівельно-технічної експертизи є: визначення ринкової вартості нерухомого майна (різного роду будівель і споруд); встановлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам будівельних норм і правил; визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території тощо); встановлення відповідності (невідповідності) проектно-кошторисної документації вимогам будівельних норм і правил та інших державних стандартів з питань будівництва; встановлення правильності (неправильності) складання державної звітності при виконанні будівельних робіт; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд і ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості й розробка варіантів розподілу будинків і надвірних будівель відповідно до ідеальних часток кожного зі співвласників з підготовкою у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання об'єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також визначення грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну; розробка варіантів порядку користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі, що належать декільком громадянам на правах спільної власності; визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зносу, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність відкритих і прихованих дефектів, фактори, які їх спричинили, тощо).

Сучасний етап розвитку судової будівельно-технічної експертизи (СБТЕ) характеризується, зокрема, спеціалізацією практичної діяльності окремих експертів та експертних груп. Межі відносно відособлених напрямів судово-експертних досліджень визначаються або їх змістом і застосовуваними в експертному дослідженні методами, або множинністю однорідних об'єктів, об'єднаних загальним функціональним призначенням і схожими технічними характеристиками (об'єктна спеціалізація). На сьогодні в Україні проводяться будівельно-технічні експертизи за такими експертними спеціальностями: 10.6. "Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів"; 10.7. "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками"; 10.10 "Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд"; 10.14. "Оцінка земельних ділянок"; 16.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів".

Число об'єктів судової будівельно-технічної експертизи доволі значне. Фактично ними є вся продукція будівельної індустрії: промислові та цивільні будівлі, інженерні споруди; будівлі, споруджені їх власниками самостійно, без використання традиційних виробничих потужностей за розробленими й затвердженими проектами або без них.

Для проведення судової будівельно-технічної експертизи важливе значення має точність формулювання поставлених питань.

Перелік основних питань, які вирішує судова будівельно-технічна експертиза:

• 1) Чи є даний об'єкт (результат виконання робіт) нерухомим майном?
• 2) Яка група капітальності (категорія складності, ступінь вогнестійкості) даного об'єкта?
• 3) Чи є даний об'єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?
• 4) Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд, мечетей? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної судової експертизи із залученням фахівців у галузі експертизи історико-культурних цінностей.)
• 5) Якою є дійсна (відновна, залишкова) вартість (вказується об'єкт) на момент проведення експертизи (або на інший період)?
• 6) Якою є вартість проектних робіт з будівництва, реконструкції (розширення, ремонту), що виконані на даному об'єкті?
• 7) Якою є загальна вартість будівництва (реконструкції, розширення, ремонту) (зазначається об'єкт) на період (зазначається дата)?
• 8) Якою є вартість будівельно-монтажних робіт, використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів при будівництві (реконструкції, розширенні, ремонті) (зазначається об'єкт) на період (зазначається дата)?
• 9) Чи відповідає проектно-кошторисна документація (зазначається об'єкт) вимогам нормативних документів у галузі будівництва, чинних на території України (за необхідності визначити на інший період, вказується, на який саме період)?
• 10) Чи відповідає звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у га

лузі будівництва, а якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

• 11) Чи відповідають фактичні об'єкти і вартість виконаних будівельних робіт (вказуються об'єкти) даним проектно-кошторисної документації на них і даним актів виконаних робіт?
• 12) У якому технічному стані перебувають на даний час об'єкт або інженерні комунікації (вказується адреса)?
• 13) Чи придатний об'єкт (вказується адреса), на якому виконані будівельні роботи, до експлуатації?
• 14) Якою є причина незадовільного (аварійного) технічного стану об'єкта, приміщення (вказується адреса)?
• 15) Що стало причиною аварії інженерних комунікацій або конструкцій, елементів будівель і споруд об'єкта (вказується адреса)?
• 16) Якою є причина деформації (руйнування) елементів будівельних конструкцій (вказується об'єкт)?
• 17) Чи відповідає якість виконаних будівельних робіт (вказати, на якому об'єкті) вимогам нормативних документів?
• 18) Чи існує причинний зв'язок між відхиленнями від вимог нормативних документів, які були чинними на (вказати період), проектів, технології виконання будівельних робіт (вказати об'єкт) і якістю виконаних робіт?
• 19) Чи дотримані вимоги нормативних документів з техніки безпеки при будівництві (вказати об'єкт)?
• 20) Чи дотримані вимоги нормативних документів щодо технології будівельного виробництва при будівництві (вказати об'єкт)?
• 21) Чи правильно застосовані чинні норми на списання будівельних матеріалів в технічних звітах по будівельному об'єкту (вказати, за який період)?
• 22) Чи відповідає технічна експлуатація інженерних комунікацій, елементів будівельних конструкцій на даному об'єкті вимогам чинних нормативних документів?
• 23) Якою є причина затоплення приміщення (вказати адресу)?
• 24) Чи відповідає кваліфікація потерпілого від виробничої травми, що отримана ним (вказати дату), характеру виконуваних ним робіт?
• 25) Чи існує причинний зв'язок між відхиленнями від вимог техніки безпеки, незадовільним (аварійним) технічним станом будівельних конструкцій (обладнання) (вказати об'єкт) і нещасним випадком, який стався (вказати дату) і призвів до тяжких наслідків?
• 26) Чи існує причинний зв'язок між незадовільним технічним станом інженерних комунікацій, елементів будівельних конструкцій та споруд і залиттям об'єкта (вказати адресу) дощовими водами?
• 27) Чи можливо здійснити поділ житлового будинку (вказати адресу) в рівних частках (вказати кількість часток) на певну кількість співвласників?
• 28) Чи є можливим визначення порядку користування житловим будинком, квартирою (вказати адресу) в рівних частках (вказати частки) за умови, що кожен із співвласників користується зазначеними приміщеннями (вказати перелік приміщень)?
• 29) Чи мають місце відхилення між площею і межами фактичного користування земельною ділянкою (вказати адресу) і площею та межами, які вказані в правовстановлюючих документах?
• 30) Яким має бути визначення порядку користування земельною ділянкою в ідеальних частках (вказати частки та адреси) декількома співвласниками?

Для отримання відповіді на останнє із зазначених питань необхідно надати експерту вже існуючі вихідні дані щодо поділу або встановленого порядку користування житловим будинком, надвірними будівлями.

За всього різноманіття продукції будівництва, що втягнута у сферу досудового розслідування кримінальних проваджень або судового розгляду кримінальних чи цивільних справ, особливу увагу приділяють об'єктам житлової нерухомості. Такі об'єкти часто стають предметом злочинного посягання, і за виявленими фактами злочинів розпочинають досудове розслідування, а під час його здійснення досліджують житло на предмет його оцінки. Майже всі цивільні справи, які розглядаються в судах і потребують для свого вирішення використання спеціальних будівельно-технічних знань, так або інакше пов'язані з проектуванням, зведенням та експлуатацією багатоквартирних та індивідуальних жилих домів. Предметом цивільних спорів є: відповідність даних проекту на будівництво (ремонт) жилого будинку вимогам нормативно-технічної документації, а також положенням угоди-підряду; причини руйнування житлової будівлі, повної або часткової втрати її функціональних, експлуатаційних та інших властивостей; відповідність видів, обсягів, якості та вартості робіт, виконаних при будівництві (ремонті) жилих будинків, вимогам нормативно-технічної документації, положенням проекту, умовам угоди-підряду; причини залиття квартир водопровідною або дощовою водою і вартість відновлювального ремонту в квартирах, які пошкоджені в результаті залиття; вартість виконаних будівельно- монтажних і ремонтно-відновлювальних робіт при зведенні, капітальному ремонті, реконструкції та переобладнанні житлових будинків; можливість використання окремих квартир багатоквартирних житлових будинків за їх прямим функціональним призначенням, тобто для проживання; наявність (відсутність) дефектів несучих конструкцій будівель житлових будинків, за їх наявності – причини виникнення й розвитку дефектів, їх належність до категорії прихованих або явних, можливість і вартість їх усунення. Правильне вирішення таких питань неможливе без застосування спеціальних будівельно-технічних знань, без призначення і проведення судової експертизи, результати якої, зазвичай, є основою судового рішення у справі.

Дослідження, які проводяться при проведенні таких експертиз, доволі різноманітні, потребують спеціальних знань у різноманітних напрямах пізнавальної діяльності. Однак об'єкт дослідження той самий – житлова нерухомість, якою є окремий будинок, квартира в будинку, багатоквартирний житловий комплекс тощо. Це є об'єднуючим началом для різнохарактерних досліджень експерта-будівельника або експертної комісії. Житлова нерухомість має значну соціальну цінність – переважна більшість громадян володіють або користуються власним чи найнятим житлом. Зведення житлових будинків з численними відхиленням від вимог спеціальних правил, які регламентують процес будівництва, неякісне проведення ремонту окремих будинків чи квартир у них формують умови для конфліктних колізій. Масовість таких ситуацій, часто – неможливість їх вирішення поза судового порядку призводять до того, що володільці житла або ті, хто проживає в будинках або квартирах на інших умовах, стають позивачами й відповідачами у цивільних справах. Дана обставина, в свою чергу, зумовлює той факт, що житлова нерухомість є постійним об'єктом дослідження експерта-будівельника. Також широко розповсюдженими є цивільні спори, пов'язані з реальним розподілом житлових будинків, домоволодінь між їх власниками, а також межові спори з приводу визначення меж земельних ділянок, на яких розташовані будинки, дачі, літні хатинки тощо.

Широкий спектр різних за змістом спірних ситуацій визначає перелік видів експертних досліджень об'єктів житлової нерухомості; це дослідження:

• – діагностичні – визначення технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій житлових будинків, інженерних комунікацій, елементів оздоблення приміщень, фасадів будівель тощо;
• – нормативно-девіантні – встановлення відповідності вимогам спеціальних норм і правил параметрів мікроклімату житла, технічних характеристик житлових будівель, їх окремих приміщень, конструктивних елементів, взаємного розташування будівель і споруд відносно один одного;
• – перетворювальні – встановлення можливості реального поділу жилих будинків, домоволодінь між власниками відповідно до умов, заданих судом; розробка варіантів вказаного поділу;
• – атрибутивні – встановлення властивостей, що забезпечують безпеку, функціональних, експлуатаційних, естетичних та інших властивостей як жилих будівель у цілому, так і окремих приміщень (квартир); конструкцій, матеріалів і виробів, які використовуються як при зведенні окремих житлових будинків, так і при проведенні різного роду ремонтних робіт;
• – ситуалогічні – дослідження того або іншого деструктивного процесу (просадка фундаменту будівлі жилого будинку, відшарування штукатурного шару від зовнішньої стіни будівлі тощо) в його динаміці, встановлення послідовності та характеру окремих етапів цього процесу тощо;
• – класифікаційні – встановлення належності будівельних конструкцій, виробів і матеріалів, а також житлових будинків, квартир, окремих приміщень до певного виду, класу, групи;
• – оціночні – визначення ринкової вартості житлових будинків, квартир; встановлення величини витрат, пов'язаних із зведенням жилих будівель, відновлювальним ремонтом оздоблення квартир, заміною їх інженерного обладнання тощо);
• – казуальні – встановлення причин, умов та обставин виникнення й розвитку дефектів у несучих та огороджувальних конструкціях жилих будівель, елементах зовнішнього оброблення жилих будинків та внутрішнього оброблення їх приміщень; причин заливу квартир, відмови мікроклімату тощо.

Останнім часом у загальній кількості досліджень, що виконуються будівельно-технічною експертизою, збільшилася частка досліджень, пов'язаних з визначенням факту невідповідності фактичних меж землекористування зазначеним у документації. При оформленні відповідної технічної документації із землеустрою користувачі найчастіше зіштовхуються з проблемою невідповідності фактичних меж і площі земельних ділянок зазначеним у наявній документації, що тягне земельні спори. У судовій будівельно-технічній експертизі зі спірних питань землекористування її предметом є визначення факту відповідності чи невідповідності меж ділянок, зазначених в ухвалі суду, правовстановлюючим документам. Цей факт встановлюється в результаті дослідження об'єкта експертизи, яким безпосередньо є межі та площа земельної ділянки й документальні носії інформації, які виступають джерелом фактичних даних для дослідження. Для проведення експертизи з визначення дійсних меж приватизованих земельних ділянок необхідні вихідні дані, що містяться

у державних актах на право приватної власності на землю, технічній документації із землеустрою та геодезичній зйомці, яка відображає фактичні розміри та конфігурацію спірних земельних ділянок.

Інформація про параметри земельних ділянок, що відводилися при виділенні їх у користування, тобто неприватизованих, може міститися у таких документах: рішення виконкому місцевого органу самоврядування про відведення відповідної земельної ділянки з додатком у вигляді схематичного плану; договір на право забудови земельної ділянки; генеральний план, виданий органом виконавчої влади; акт зазначення меж; план будівельного кварталу за квартальною зйомкою. Для визначення параметрів спірних земельних ділянок, зазначених у документах, що існують на час дослідження, також мають надаватися: правовстановлюючі документи на кожну ділянку; технічні паспорти, бажано складені за останні роки. У разі дослідження розташування меж уже приватизованих ділянок можна більш достовірно визначити факт і розміри їх невідповідності державним актам на право приватної власності на землю за умови надання координат поворотних точок. Складність проведення досліджень за неприватизованими земельними ділянками полягає в тому, що з моменту одержання первісних документів на землю зазвичай проходить тривалий час, протягом якого користувачі не приділяли належної уваги збереженню дійсних меж і розмірів своїх земельних ділянок. При дослідженні останніх не завжди можливо встановити причинний зв'язок невідповідності фактичних меж земельних ділянок зазначеним у документах, а експерт може тільки констатувати факт їх невідповідності. Коли ж експерт бачить зв'язок між причиною виникнення невідповідності фактичних меж і наслідками, імовірність можливості встановлення дійсних меж значно зростає.

На сьогодні збільшилась кількість експертних досліджень, пов'язаних із зловживаннями у сфері будівництва, із залученням для виконання будівельних і високовартісних оздоблювальних робіт бюджетних коштів. З цих питань призначаються судові будівельно-технічні експертизи, а також комплексні будівельно-технічні та судово- економічні експертизи.

Основними питаннями, що ставляться на вирішення цього виду експертизи, є визначення: обсягів фактично виконаних робіт; відповідності елементних кошторисних норм, зазначених в актах виконаних робіт, державним будівельним кошторисним нормам; відповідності застосованих в актах виконаних робіт показників кошторисного прибутку; відповідності зазначених в актах виконаних робіт загальновиробничих та інших витрат; відповідності якості виконаних будівельних робіт державним будівельним нормам.

Об'єктами дослідження будівельно-технічної експертизи в разі визначення вартості будівництва із залученням бюджетних коштів є: будівлі, споруди, інженерне й інше обладнання та документація до нього, зокрема технічні паспорти, інвентарні справи; робочі проекти та робоча документація; специфікації, пояснювальні записки до проекту; висновки державної комплексної експертизи; локальні кошториси; загальні відомості щодо ресурсів; договори чи контракти; додаткові угоди; акти виконаних підрядних робіт; довідки щодо виконаних підрядних робіт; звіти про нормативне списання матеріалів; акти огляду прихованих робіт; календарні плани або сітьові графіки; журнали виконання робіт; акти введення в експлуатацію.

Дослідження об'єктів будівництва й документації виконується візуальним, аналітичним та інженерно-технічними методами із застосуванням відповідного обладнання. Рекомендується при дослідженні здійснювати фото- чи відеозйомку об'єктів будівництва. На підставі визначених обсягів робіт складається кошторисна документація з додержанням вимог державних будівельних норм і правил визначення вартості будівництва.

Земля як об'єкт оцінки, що здійснюється будівельно-технічною експертизою, може розглядатися з різних точок зору. У вартісному аспекті земля – це специфічне, нерухоме майно, з яким пов'язаний комплекс прав особи – пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням, що і визначає його вартість. При використанні певної ділянки землі для зведення житлового будинку, ведення господарства, організації відпочинку враховуються її характеристики як природного ресурсу, засобу виробництва, просторового базису. Методики грошової оцінки земель різного функціонального призначення часто орієнтовані на результати певних економічних оцінок. При цьому економічна і грошова оцінка проводяться за єдиними тарифами відповідно до природно-сільськогосподарських районів або економіко-планувальних зон конкретних населених пунктів. На сьогодні в Україні співіснують два напрями грошової оцінки землі: нормативна оцінка, яка ґрунтується на базі, що є відмінною від ринкової і застосовується насамперед для цілей оподаткування земель різного функціонального призначення; та експертна оцінка, яка базується на ринкових принципах і використовується для визначення вартості земельних ділянок при укладенні цивільно-правових угод, зокрема при приватизації, відчуженні цих земельних ділянок.

Перед експертом зазвичай ставляться завдання з визначення вартості земельних ділянок. Можливість купівлі-продажу останніх і здійснення інших майнових операцій з ними чи з правами щодо них з метою подальшого використання земельних ділянок та отримання доходу зумовлює необхідність визначення реальної вартості земельної власності, за якого повинні братися до уваги конкретні обставини угоди, її мета та умови, інтереси сторін, поза яких оцінка втрачає сенс. Тому перед експертом постає завдання перш за все визначити, що саме є об'єктом і метою оцінки. Потім вивчаються умови, котрі обмежують використання цих об'єктів, перевіряється правильність виконання та обґрунтування розрахунків, що містяться в звітах про експертну грошову оцінку землі, виконаних спеціалістами уповноважених органів і професійними оцінювачами.

Усе більш актуальним стає питання будівництва об'єктів різного функціонального призначення в існуючих кварталах житлової забудови населених пунктів, що стало наслідком зменшення площі вільних земель як взагалі, так і в місцях, привабливих для інвесторів різного рівня. Часто при реалізації проектів будівництва у кварталах житлової забудови повною мірою не виконуються норми чинного законодавства України. При розгляді у кримінальних провадженнях, цивільних і господарських справах у судах виникають питання щодо додержання містобудівних норм при будівництві в кварталах існуючої забудови. У зв'язку з цим призначається будівельно-технічна експертиза для прийняття об'єктивного рішення у справі.

Об'єктами дослідження експертизи є: містобудівне обґрунтування розміщення (будівництва) об'єкта у кварталі існуючої забудови; проект поділу території кварталу, де розташовано об'єкт будівництва; експертні висновки стосовно містобудівної документації уповноважених юридичних осіб, які відповідно до законодавства мають право проводити екологічну, санітарно-гігієнічну та землевпорядну експертизи, а також висновок відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури; експертний висновок юридичної особи, яка має право проводити експертизу містобудівної документації; технічний звіт топографо-геодезичної зйомки території житлового кварталу в масштабі 1 : 500; документи, які засвідчують факт обговорення відповідної містобудівної документації з метою врахування громадських і приватних інтересів; правовстановлюючі документи на будівлі та споруди, розташовані у кварталі забудови; відповідні технічні паспорти бюро технічної інвентаризації.

Методами дослідження експертизи виступають: зіставлення наданих матеріалів з вимогами нормативних документів; візуальний огляд на місці земельної ділянки; проведення окремих обмірів і фотографування з метою перевірки фактичного розміщення об'єкта і відповідність його місцезнаходження містобудівній та проектній документації. Експертиза визначає прибудинкові території, земельні ділянки, на яких розташовані громадські будівлі та споруди, надлишків земельних ділянок, призначених для подальшої забудови загального користування.

Містобудівне обґрунтування включає схеми, креслення та розрахунки, які визначають: можливість розміщення або розширення об'єкта та його параметри; умови ув'язки його архітектурно-планувального й об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою кварталу з додержанням чинних нормативних документів. При виконанні будівельно-технічних експертиз згідно з експертною спеціальністю 10.7. “Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками”, пов'язаних з об'єктами будівництва (реконструкції) в кварталах існуючої забудови, найбільш характерними є питання: відповідності фактичного розміщення об'єкта будівництва містобудівній документації; відповідність чинним нормативним документам містобудівної документації (містобудівного обґрунтування, проекту розподілу території кварталу тощо) на розміщення об'єкта будівництва; розподіл території кварталу (частини кварталу).

Збільшилась кількість експертних досліджень, пов'язаних із самочинним будівництвом. У разі здійснення самочинного будівництва порушуються державні та муніципальні інтереси, що стосуються регулювання земельних відносин, забезпечення безпеки будівельно-монтажних робіт, охорони довкілля. Зведення самочинних будов тягне низку несприятливих правових наслідків – самочинна забудова не набуває статусу об'єкта нерухомості і не підлягає реєструванню як об'єкт власності. Власник такої забудови не має права продажу, дарування чи здачі її в оренду. У процесі дослідження обставин, що мають значення для визнання права власності на самочинні будови, перед експертом ставляться такі питання:

• 1) Чи розташована зведена будівля в межах відведеної земельної ділянки?
• 2) Чи відповідає зведена будівля за об'ємно-планувальним, конструктивним рішенням затвердженому проекту, якщо такий є, та чи є ця невідповідність істотною?
• 3) Чи має місце порушення будівельних норм і правил, а якщо так, то чи є вони істотними і яким чином вплинули на несучу здатність основних конструктивних елементів будівлі?
• 4) Чи відповідає місце розташування забудови вимогам будівельних норм і правил?
• 5) Яким чином допущені порушення вплинули на планування, забудову, благоустрій вулиці, району тощо?

При вирішенні спорів у цивільних справах, пов'язаних із встановленням причин руйнування будинків, розташованих у безпосередній близькості від русла рік (водойм), призначається судова будівельно-технічна експертиза з метою виявлення причинного зв'язку між пошкодженнями конструкцій будинків і чинниками або діями, які могли сприяти виникненню цих пошкоджень. Вихідними даними для проведення судової будівельно-технічної експертизи цього виду є: технічні документи на будинки, які містять технічні характеристики будівель; проектна та виконавча документація досліджуваних будівельних об'єктів; дані про геологічні вишукування території забудови; чинні нормативні документи стосовно будівництва; результати технічних обстежень будівельних об'єктів; схеми розташування інженерних комунікацій; акти про аварії на інженерних комунікаціях; інформація про гідрогеологічні умови ділянки, на якій розташовано будинок (тобто, чи характеризується ця ділянка близьким заляганням ґрунтових вод); матеріали попередніх вишукувань, за якими можна простежити, як дана територія підтоплювалася в часі, тощо. Для об'єктивного висновку судової будівельно-технічної експертизи з питань встановлення причин виникнення тріщин, деформацій, руйнувань будівель і споруд необхідно мати багато даних про досліджуваний будівельний об'єкт, особливо якщо він розташований на територіях заплав рік (водойм).

Одним з пріоритетів у всьому спектрі діяльності будівельників є забезпечення безпеки зведення та експлуатації споруд. Проте незважаючи на постійне удосконалення будівельного виробництва, аварії та обвалення будівельних об'єктів відбуваються все частіше і викликають обґрунтовану занепокоєність громадян. У кожному випадку питання щодо причини події є одним з найважливіших в ході досудового розслідування за фактами аварійного руйнування будівель і споруд. Правильну відповідь на це питання може дати лише своєчасно призначена й проведена судова будівельно-технічна експертиза.

Експерт у галузі судової будівельно-технічної експертизи повинен мати спеціальні знання з: основ будівельної механіки, опору матеріалів, будівельного матеріалознавства, технології будівельного виробництва, що дає можливість, з одного боку, визначити величину, напрямок і характер експлуатаційних навантажень, які сприймаються несучими та огороджуючими конструкціями досліджуваної будівлі або споруди, а з іншого – встановити несучу здатність (здатність сприймати ці навантаження) конструкціями без руйнувань і наднормативних деформацій. Окрім того експерт повинен знати: структуру й зміст проектної та виконавської документації, яка складається відповідно до вимог спеціальних правил на той або інший будівельний об'єкт; закономірності процесу зниження здатності конструкцій сприймати вказані навантаження, тобто закономірності "старіння" як окремих конструкцій, їх вузлів та сполучень, так і всієї будівлі в цілому; ознаки, що характеризують той або інший технічний стан будівлі або споруди; причини руйнування будівель і споруд, зокрема найбільш поширені і такі, що нечасто трапляються та унікальні в своєму роді; ознаки, які дозволяють відрізнити одну причину від іншої або які свідчать про те, що руйнування будівельного об'єкта відбулося в силу дії декількох причин, тощо.

Загальна методика дозволяє визначити алгоритм дослідницьких дій щодо будівельного об'єкта безвідносно до його специфічних технічних характеристик та особливостей ситуації, у тому числі речової обстановки, в якій відбулася аварія. Окремі методики включають описання послідовності та змісту дій, які здійснює експерт при дослідженні певного (має набір конкретних технічних характеристик) будівельного об'єкта в раніше дослідженій ситуації. Це методики встановлення руйнувань; монолітних багатоповерхових жилих будівель; панельних одноетажних промислових будівель "ангарного" типу; багатоповерхових будівель із цегли, зведених на ґрунтах із глини; інших будівель.

Важливим є залучення спеціаліста-будівельника для надання допомоги слідчому в огляді місця події. Прибувши на місце події, він повинен: надати допомогу в підготовці й проведенні дій, спрямованих на отримання максимально повної інформації про будівельний об'єкт, яка має відношення до предмета наступних експертних досліджень; визначити ділянки будівельного об'єкта та території, функціонально пов'язаної з ним, на яких слідчий повинен забезпечити йому доступ для проведення фото- та відеозйомки, відбору зразків будівельних конструкцій, деталей, виробів для наступних лабораторних досліджень, у необхідних випадках – відбору проб ґрунту, матеріалу основи будівлі (споруди) як на поверхні, так і на різній глибині шляхом шурфлення; провести фото- і відеозйомку обстановки місця аварії за правилами судової фотографії; відібрати репрезентативні зразки будівельного матеріалу, належним чином їх промаркувати та упакувати, здійснити їх транспортне навантаження в режимі, що виключав би їх деформацію або порушення цілісності.