Повна версія

Головна arrow Право arrow Експертизи у судочинстві України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Агротехнічна експертиза

У процесі розслідування деяких видів злочинів (порушення правил екологічної безпеки, забруднення або псування земель, порушення правил охорони вод, безгосподарське використання земель тощо) виникає необхідність з'ясувати обставини, пов'язані з псуванням сільськогосподарської продукції під час її вирощування, зберігання або доставки споживачу. Для цього застосовується, поряд з іншими заходами, агротехнічна експертиза, завданням якої є виявлення причин загибелі, псування або погіршення якості продукції сільського господарства в процесі її вирощування, зберігання або транспортування.

Етап вирощування сільськогосподарської продукції охоплює період від підготовки ґрунту під посів до збирання врожаю. На цьому етапі приводом для проведення експертизи можуть бути відсутність або розрідженість прорості, загибель посіву під час вегетації, а також низький або нетоварний врожай. Даною експертизою мають бути встановлені причини негативних явищ, серед яких, для правильного вирішення кримінального провадження, важливо виділити об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивні причини – засуха, вимокання, вимерзання посівів, загибель від сільськогосподарських хвороб і шкідників. Суб'єктивні – загибель або пошкодження посівів від внесення в ґрунт надлишкових кількостей токсичних хімічних сполук (добрив, гербіцидів), неврегульованість садильно-посівної або збиральної техніки, використання некондиційного садильно-посівного матеріалу, порушення технології обробітку, потрава сільськогосподарських культур. До суб'єктивних причин слід також віднести невжиття необхідних заходів щодо захисту посівів від хвороб і шкідників, накопичення і збереження ґрунтової вологи, незабезпечення нормального поливного режиму вегетуючих культур.

Суб'єктивні причини можуть бути наслідками розкрадання, недбалості, невідповідності осіб керівної ланки підприємств чи організацій займаній посаді. Розкрадаються в основному садильно-посівні матеріали; недбалість полягає у відсутності необхідного контролю за дотриманням технологічних норм в агротехніці; невідповідність – у невмінні виконувати необхідні агротехнічні операції, наприклад правильно розрахувати потрібну кількість добрив або отрутохімікатів на одиницю площі, правильно встановити норму висіву і глибину закладки насіння, розрахувати норму поливу тощо.

Етап зберігання сільськогосподарської продукції починається із збирання врожаю і закінчується моментом її відправки з місця зберігання до споживача. Зберігатись сільськогосподарська продукція залежно від її виду може в кагатах, скиртах, погребах, холодильниках, елеваторах, коморах, на складах тощо. Встановлення причин псування сільськогосподарських продуктів у цей період є одним із завдань агротехнічної експертизи. Причини збитків у даному випадку також можуть бути об'єктивними і суб'єктивними. До об'єктивних належать стихійні лиха, атмосферні явища; до суб'єктивних – порушення технології зберігання продукту, невжиття необхідних заходів для рятування продукту, що зберігається, від хвороб і шкідників тощо.

Об'єктами агротехнічної експертизи можуть бути ґрунт, добрива, отрутохімікати, вода для зрошення, посівний і садильний матеріали, одержаний сільськогосподарський продукт.

Орієнтовний перелік питань, які вирішуються агротехнічною експертизою:

  • 1) Яка причина загибелі (розрідженості) посіву?
  • 2) Яка причина одержання низького (нетоварного) врожаю?
  • 3) Чи вносились конкретні добрива під сільськогосподарську культуру, і в якій кількості?
  • 4) Чи була дотримана технологія обробітку сільськогосподарських культур (норма висіву, глибина закладки насіння, строки посіву, догляд за посівом, норма поливу тощо)?
  • 5) Чи мали місце втрати врожаю під час збирання, а якщо так, то в якій кількості і з якої причини?
  • 6) Яка причина падіння родючості ґрунту? Чи пов'язане воно з внесенням надлишкової кількості отрутохімікатів (гербіцидів) або добрив?
  • 7) Які збитки заподіяно посіву потравою (витоптуванням худобою)?
  • 8) Чи дотримувалась технологія буртовки (кагатування) коренеплодів і бульбоплодів?
  • 9) Чи відповідає якість кормів за вмістом окремих компонентів нормативним концентраціям?
  • 10) Яка причина псування сільськогосподарського продукту, що зберігається в коморі?

У процесі вирішення поставлених питань основними методами є: хімічний аналіз ґрунту, добрив, води, рослин тощо; польові розкопки і бракераж. Втрати врожаю під час збирання визначають шляхом підрахунку втраченого зерна на одиницю площі; для визначення правильності технології обробітку встановлюються глибина оранки, схожість насіння за контрольними зразками тощо.

Агротехнічна експертиза може проводитись агрономом. Однак вирішення багатьох питань потребує залучення й інших спеціалістів, перш за все агрохіміка і ґрунтознавця. Тому агротехнічна експертиза, як правило, має комплексний характер.

Оцінюючи висновки експертизи, слід звернути увагу на належну кваліфікацію фахівців, які брали участь в її проведенні, роль кожного з них у дослідженні і відповідність загальних висновків висновкам щодо окремих питань (наприклад, висновок про загибель картоплі від внесення в ґрунт надмірної кількості органічних і мінеральних добрив має відповідати висновкам агрохіміка про вид добрив, їх кількість і висновкам агронома-рільника щодо часу і норм внесення цих добрив для даного сорту картоплі).

Важливо також оцінити правильність відбору зразків та їх використання при проведенні експертизи, оскільки від цього залежить вірогідність експертних висновків. Зразки з оброблюваних угідь мають відбиратися за правилами відбору середніх проб за площею і за глибиною. За правилами середніх проб відбираються також зразки посівного матеріалу, добрив, гербіцидів із складських приміщень, мішків. Усі вони мають надходити на дослідження в окремих упаковках, що виключає їх підміну або змішування, з точним зазначенням місця вилучення.

 
<<   ЗМІСТ   >>