Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Плазмозамінні розчини

Втрата понад 20% крові може призвести до смерті. При порушенні водно-сольового балансу в організмі також виникають гідродинамічні порушення. Для їх лікування застосовують плазмозамінні розчини.

Механізм дії

За механізмом дії плазмозамінні розчини поділяються на ряд груп:

а) гемодинамічні, б) дезінтоксикаційні, в) регулятори водно-сольової та кислотно-лужної рівноваги. Вони мають відносно велику молекулярну масу, близьку до молекулярної маси альбуміну крові, при введенні відносно довго циркулюють у кров'яному руслі, підтримуючи необхідний рівень артеріального тиску. Вони містять розчин полімеру глюкози – декстран. Декотрая може мати різний ступінь полімеризації і, відповідно, – різну молекулярну масу. Розчини, що містять декстран з відносною молекулярною масою біля 60000 використовуються як гемозамінні засоби, а з меншою молекулярною масою (30000-40000) – як дезінтоксикаційні засоби. Як дезінтоксикаційні і гемодинамічні засоби поряд з препаратами декстрану застосовуються також інші речовини з відносно високою полімерною масою (полівінілпіролідон, полівініловий спирт, желатин).

Фармакодинаміка

Сприяють відновленню кровотоку у дрібних капілярах, зменшують агрегацію форменних елементів крові. При введенні у кровообіг посилюють процеси переміщення рідини з тканини у кров'яне русло, збільшують діурез виділяються через нирки, сприяють процесам дезінтоксикації.

Показання до застосування

Гемодинамічні препарати призначені, головним чином, для ліування і профілактики шоку різноманітного походження, нормалізації артеріального тиску і поліпшення у цілому гемодинамічних показників. Ви- кориповується для заміщення плазми при гострих кровотратах, порушенні мікроциркуляції, інтоксикаціях. Широке застосування як дезінтоксикаційних розчинів, так і розчинів, що застосовуються для регуляції водно-сольової і кислотно-лужної рівноваги, мають ізотонічні розчини натрію хлориду та інші сольові розчини.

Натрію хлорид міститься у крові та у тканинах організму. Концентрація його в крові складає близько 0,5%, його вмістом в значній мірі забезпечується сталість осмотичного тиску крові. Надходить він до організму у необхідних кількостях разом з їжею. При недостатній кількості натрію хлориду спостерігається згущення крові в зв'язку з переходом води із судинного русла у тканини; при значній недостачі можуть спостерігатися спазми гладкої мускулатури, судомні скорочення скелетних м'язів, порушення кровобігу.

Ізотонічний розчин натрію хлориду є ізотонічним плазмі крові людини, його називають фізіологічним. Основне застосування він знаходить при зневодженні організму і як дезінтоксикаційний засіб; вводять повільно у вену при легеневих, шлункових, кишкових кровотечах, для посилення діурезу – гіпертонічний розчин (10-20 мл 10% розчину).

Поліглюкін виявляє гемодинамічну дію. Реополіглюкін зменшує агрегацію форменних елементів крові, сприяє відновленню кровотоку у мілких капілярах, виявляє дезінтоксикаційну дію. Неогемодез застосовують для дезінтоксикації організму. Ентеродез подібний до гемодезу, але застосовується тільки внутрішньо і використовується лише дорослими. Желатином – колоїдний розчин желатину, застосовується при дезінтоксикації організму і при геморагії.

Розчини “Дисоль”, “Трисоль”, “Ацесоль”, “Хлосоль”, “Лактосаль” є збалансованими комбінованими препаратами, які містять розчин натрію хлориду і інших солей.

Побічні ефекти

При застосуванні глутамінової кислоти можливе блювання, діарея, збудження. При тривалому застосуванні – зниження вмісту гемоглобіну та лейкопенія.

Інозин зазвичай добре переноситься, але можлива поява свербіжу, гіперемії шкіри. При тривалому застосуванні можливе загострення подагри.

При внутрішньом'язовому введенні аденозинтрифосфорної кислоти можливий головний біль, тахікардія, посилення діурезу, при внутрішньовенному введенні – нудота, почервоніння обличчя.

При швидкому внутрішньовенному введенні фосфокреатину можливе падіння артеріального тиску.

При застосуванні солкосерилу у вигляді гелю може виникати печія

шкіри.

При застосуванні актовегіну – алергічні реакції, сльозотеча (при застосуванні очного гелю).

Ліки, які містять отруту бджіл, змій і продукт їх життєдіяльності, можуть викликати алергічні реакції.

Введення великих кількостей сольових розчинів може призвести до хлоридного ацидозу, гіпергідратації, збільшенню виведення калію з організму.

При застосуванні антиоксидантів можливе виникнення алергічних реакцій.

При використанні вітаміну А може виникати загострення жовчно- кам'яної хвороби та хронічного панкреатиту. При отриманні великих да можливий гіпервітаміноз.

При тривалому використанні вітаміну С можливе пригнічення функції інсулярного апарата підшлункової залози.

У разі тривалого приймання препаратів йоду можливе виникнення йодизму.

Препарати, що містять калій, треба застосовувати з обережністю у зв'язку з можливістю інтоксикації, також можливі нудота, блювання, діарея.

Препарати, що містять кальцій, можуть викликати алергічні реакції, при внутрішньовенному введенні – почуття жару.

При застосуванні препаратів, що містять магній, може виникати діарея.

Препарати, що містять селен, іноді можуть викликати алергічні реакції.

Всі ферментні та антиферментні препарати можуть викликаті алергію.

Після внутрішньом'язового введення протеолітичних препаратів можуть виникати болісність і гіпертермія на місці ін'єкції, підвищення температури, тахікардія. При інгаляціях можуть з'являтися подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і хриплість голосу.

При прийомі фібринолітичних препаратів може розвиватися головний біль, нудота. При швидкому внутрішньовенному введенні відмічається гіпотензія, порушення серцевого ритму.

Ферментні препарати, які поліпшують процеси травлення, добре переносяться, але іноді може спостерігатися легка нудота, печія.

Протипоказання

Глутамінова кислота протипоказана при гарячкових станах, захворюваннях печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, кровотворчих органів.

Застосування цистеїну, вицеїну протипоказане при підвищеному внутрішньоочному тиску. Його не можна застосовувати при чашеподібній катаракті.

Церебролоин протипоказаний при вагітності та тяжких порушеннях функції нирок.

Кислоту адепозинтрифосфорну не слід призначати при гострому інфаркті міокарда.

В період лактації застосування актовегіну небажане.

При застосуванні цитохрому С можливе виникнення алергічних реакцій, при швидкому введенні – озноб з підвищенням температури.

Екстракт алое протипоказаний при тяжких шлунково-кишкових захворюваннях, гіпертензії, вагітності, тяжких формах нефрозонефриту.

Румалон не слід застосовувати у разі запальних захворювань суглобів (ревматоїдний артрит).

Загальними протипоказаннями до застосування препаратів бджолиної отрути є захворювання нирок, печінки та підшлункової залози, новоутворення, туберкульоз, тяжкі інфекційні захворювання, сепсис, хвороби іровотворної системи, кахексія, цукровий діабет, вагітність.

Застосування препаратів, що містять отруту змій, протипоказане при туберкульозі, кахексії, недостатності мозкового та коронарного кровосбігу, пороках серця, органічних враженнях печінки та нирок, вагітності та лактації.

Апілак протипоказаний при хворобі Аддисона та ідіосинкразії до препарату.

Прополіс не можна застосовувати у разі екземи.

Не слід використовувати ізотонічний розчин натрію хлориду при гіпернатріємії, циркулярних порушеннях, погрожуючих набряком мозку або легень, при лікуванні великими дозами кортикостероїдів.

Декстрин не слід вводити хворим з крововиливом у мозок, травмами черепа, з підвищеним внутрішньочерепним тиском.

Поліглюкін, реополіглюкін протипоказані при тромбоцитопенії, захворюваннях нирок (з анурією), серцевій недостатності, цукровому діабеті.

Гемодез, неогемодез не застосовують при бронхіальній астмі, гострому нефриті, крововиливах у мозок.

Мексидол протипоказаний у разі виражених порушень роботи печінки і нирок.

Не слід призначати великі дозі аскорбінової кислоти хворим з підвищеним згортанням крові, тромбофлебітами, схильністю до тромбозів, а також при цукровому діабеті.

Препарати йоду протипоказані при туберкульозі, нефритах, нефрозах, фурункульозі, хронічній піодермії, геморагічних діатезах, вагітності. Препарати, що містять калій, протипоказані при повній блокаді серця, порушенні видільної функції нирок, гіперкапіємії.

Препарати, що містять магній, протипоказані при порушеннях функції нирок і сечокам'яній хворобі.

Препарати кальцію протипоказані при схильності до тромбозів, тяжкому атеросклерозі, підвищеному вмісті кальцію у крові.

Розчини кальцію хлориду не можна вводити підшкірно або внутрішньом'язово, тому що вони викликають некроз тканин.

Протеолітичні препарати протипоказані при декомпенсації серцевої діяльності, емфіземі та туберкульозі легень з недостатністю дихання, цирозі печінки, гепатиті, панкреатиті, геморагічних діатезах.

Фібринолітичні препарати не застосовують при кровотечах, свіжих виразках ШКТ, при вираженій гіпертензії, септичному ендокардиті, порушеннях мозкового кровообігу, туберкульозі легень, у першому триместрі вагітності.

Вживання стрептодекази протипоказане при цукровому діабеті, злоякісних новоутвореннях, цирозі печінки, сечокам яній хворобі, вираженому атеросклерозі.

Гіалуронідаза, ронідаза протипоказані при злоякісних новоутвореннях.

Фармакобезпека

Під час лікування глутаміновою кислотою треба систематично досліджувати кров та сечу.

У разі застосування глутамінової кислоти у вигляді порошку рекомендується полоскати рот після приймання слабким розчином натрію гідрокарбонату.

Цистеїн нестійкий, тому його розчини повинні застосовуватись бес- посередньо після приготування.

Солкосерил можливо одночасно застосовувати з антибіотиками, судинорозширюючими засобами.

Парентеральне введення актовегіну слід проводити з обережністю у зв'язку з можливістю розвитку анафілактичної реакції.

Хворим, які мають схильність до алергічних реакцій, рекомендується проводити пробу з введенням 0,5-1 мл цитохрому С, розведеного 1:10.

Прополіс не рекомендується сполучати з іншими антисептичними засобами або продуктами життєдіяльності бджіл.

До їжи приймають прополін.

Емоксипін не слід поєднувати в одному шприці з іншими препаратами.

Вітамін А з обережністю застосовують у вагітних, у хворих загострим та хронічним нефритом, при декомпенсації серцевої діяльності. Його застосування повинно проводитись під наглядом лікаря.

Після їжи приймають вітамін С.

Токсичність калію хлориду підвищується при недостатності надниркових залоз.

Не слід перевищувати дозу препаратів, що містять селен. Симптомами передозування селену є запах часнику при видиху.

Колагеназу не слід комбінувати з тетрациклінами, гепарином.

Антикоагулянти слід вживати не раніше, ніж через 4 години після інфузії стрептокінази.

Хімотрипсин дозволений тільки для місцевого застосування.

Після їжі приймають сік шлунковий, солізим, абомін, фестал; під час їжі – сік шлунковий, солізим, панзинорм, фестал.

Порівняльна характеристика

Кисень є високоефективним засобом для лікування різних гіпоксичних станів, а також має використання в гельмінтології.

Декстроза є джерелом цінного живильного матеріалу, який легко засвоюється організмом.

Аденозину фосфат бере участь у нормалізації біосинтезу порфіринів, справляє судинорозширюючу та антиагрегаційну дію.

Інозин за типом дії належить до анаболічних речовин.

Аденозин трифосфат бере участь в багатьох процесах обміну речовин.

Триметазидин антиангінальний засіб, володіє антиоксидантними та антигіпоксичними властивостями та цитопротекторним впливом на функції кардіоміоцитів.

Фосфокреатин застосовується як “метаболічний” засіб у комплексній терапії і профілактиці порушень функціональної діяльності міокарда.

Кокарбоксилаза за біологічною дією близька до вітамінів і ферментів.

Актовегін є активатором обміну речовин у тканинах, прискорює репаративні процеси, синтез АТФ.

Солкосерил призначають внутрішньом'язово або внутрішньовенно і місцево у вигляді мазі або гелю для покращення обмінних процесів і прискорення регенерації тканин.

Цитохром С є ферментом, який бере участь у процесах тканинного дихання, прискорює хід окисних процесів.

Румапон – хондропротекгор, нормалізує прогресування остеоартрозу, нормалізує обмін речовин у гіаліновій тканині хрящів.

Глюкозаліін є природним компонентом сполучної тканини, перспективним протизапальним засобом з нетрадиційним механізмом дії.

Екстракт алое рідкий – репарант природного походження, застосовується як зовнішньо, так і парентерально при лікуванні очних захворювать, при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Завись плаценти для ін'єкцій за фармакологічною дією близька до інших біогенних стимуляторів.

Біосед посилює процеси обміну і регенерації, володіє загальнотонізуючою та протизапальною дією.

ФіБС – препарат з отгону лиманної грязі. Застосовують для лікування кон'юнктивітів, кератитів, помутніння скловидного тіла, артритів, радикулітів, міалгїї та інших захворювань.

Спленін нормалізує білковий обмін, підвищує утилізацію ліпідів печінкою, стимулює утворення інтерферону.

Склоподібне тіло справляє стимулюючий вплив на утворення кісткової мозолі. Також використовується при офтальмологічних захворюваннях.

Сік каланхое застосовується тільки місцево при лікуванні трофічних виразок, ран, опіків, тріщин сосків, афтозних стоматитів, гінгівітів та ін.

Апілак широко використовується у педіатричній практиці.

Прополіс застосовують місцево у вигляді протизапального та ранозагоюючого засобу у стоматологічній та дерматологічній практиці, внутрішньо як гепатопротекторний засіб.

Апізартрон – препарат бджолиної отрути, використовується у вигляді мазі при ревматизмі, міалгїі, радикулітах, при спортивних травмах.

Віпраксин препарат, що містить отруту змій, застосовується парентерально як анапьгезуючий та протизапальний засіб при невралгіях, артралгіях, міалгіях, артриті, міозитах та інших захворюваннях.

Віпросал – препарат, що містить отруту змій, показання до застосування аналогічні апізартрону.

Метіонін – його ефект найбільш вираженій при жировій інфільтрації клітин печінки.

Глутамінова кислота використовується головним чином при лікуванні захворювань ЦНС, в педіатрії при церебральних паралічах, хворобі Дауна, поліомієліті, а також у хворих на прогресуючу міопатію.

Цистеїн широкого застосування для лікування катаракти в теперішній час не має.

Віцеїн – комбінований препарат для лікування катаракти.

Церебролаин проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, використовується при захворюваннях, які супроводжуються порушенням функцій

Розчин гідролізину добре засвоюється, є повноцінним продуктом для парентерального білкового харчування, має детоксикаційну дію.

Гідролізат казеїну за фармакологічною дією близький до розчину гідролізину.

Інфузамін відрізняється від розчину гідролізину та гідролізату казеїну більш повним гідролізом, відсутністю пептидів, що підвищує засвоєння і зменшує ризик виникнення побічних явищ.

Ерисод – препарат еритроцитарної СОД, на основі якої розроблено цілий ряд препаратів, що використовуються в гастроентерології, ревматології, дерматології та ін.

Бутилгідрокситолуал є одним з основних препаратів групи синтетичних антиоксидантів.

Емоксипін володіє антигіпоксичною, ангіопротекторною та антиагрегаційною активностями.

Мексидал близький до емоксипіну, але виявляє більш виражену антигіпоксичну дію.

Фітіп стимулює кровотворення і розвиток кісткової тканини, покращує функцію нервової системи при захворюваннях, пов'язаних з недостатністю фосфору в організмі.

Церебралецитин використовується при захворюваннях нервової системи, загальному занепаді сил та анемії.

Калію хлорид легко всмоктується при внутрішньому прийманні, спричиняє легку діуретичну дію.

Калію йодид володіє здатністю попереджати накопичення радіоактивного йоду у щитоподібній залозі і забезпечувати її захист від дії радіації.

Натрію хлорид є основним кровозамінником, використовується у вигляді ізотонічного та гіпертонічного розчинів.

Кальцію хлорид бере участь у формуванні кісткової тканини, процесах згортання крові, необхідних для підтримки стабільної серцевої діяльності, здійсненні передачі нервових імпульсів.

Кальцію глюконат близький за фармакологічними властивостями і дією до кальцію хлориду.

Магнію сульфат при внутрішньому прийманні погано всмоктується, володіє проносною та жовчогінною діями. Його особливістю с пригнічуюча дія на нервово-м'язову передачу при парентеральному введенні. У великих дозах може проявляти курареподібну дію.

Цинку сульфат, цинку закись як препарати системної дії беруть участь у метаболічних та імунних процесах в організмі.

Міді сульфат відіграє важливу роль у процесах метаболізму, входить до складу багатьох комплексних полівітамінних препаратів.

Селен – мікроелемент, є одним з сучасних перспективних антиканцерогенних факторів.

Сік натуральний шлунковий в теперішній час широкого використання не має, його замінили інші, більш досіупні препарати.

Абомін містить суму протеолітичних ферментів, добре переноситься.

Панкреатин є високоефективним ферментним препаратом для корекції порушень травлення і всмоктування, не має побічних ефекгів, можливе використання при вагітності і лактації.

Мексаза являє собою комбінацію антибактеріального та ферментних компонентів для лікування розладів травлення.

Трипсин розщеплює пептиди зв'язки білків, полипептидів, фібринозних згустків, які знаходяться на поверхні некротизованих тканин, не впливає на здорові тканини. Володіє протизапальною дією.

Рибонуклеаза за фармакологічною дією близька до трипсину, а також використовується для лікування кліщового енцефаліту.

Колагеназа володіє протеолітичною активністю, призначається місцево.

Гіалуронідаза покращує проникність тканин, полегшує просування рідини у міжтканьових просторах. Її дія має оборотний характер.

Пеніцилінам володіє специфічною здатністю інактивувати бензилпеніцилін та інші чутливі до цього ферменту пеніциліни. Характеризується швидким та тривалим (4 доби) ефектом.

Апропитін володіє широким спеюром інгібування, тому може використовуватись не тільки як антифібринолітик, а також як профілактичний і терапевтичний засіб при порушеннях інших ферментних систем.

Поліглюкіпу реополіглюкін – препарати на основі декстрану.

Неогемодез – комплексний препарат на основі полівінілпіролідону, в порівнянні з гемодезом володіє кращими дезінтоксикаційними властивостями, краще виводиться нирками.

Дисоль, хлосоль є збалансованими комбінованими препаратами, які містять натрію хлорид та інші солі. Справляють гемодинамічну дію, зменшують гіповолемію, покращують капілярний кровообіг, посилюють діурез, володіють дезінтоксикаційними властивостями.

Желатиноль – плазмозамінний препарат на основі желатину.

Перелік препаратів

INN,(Торговельна назва)

Форма випуску

Абомін

табл. 50000 ОД

Аденозин трифосфат (АТФ-лонг, Аденозинтрифосфорна кислота)

табл. 5; 10; 20 мг; р-н д/і 3 мг/мл

Аденозин фосфат (Аденокард, Аденокор, Фосфаден)

табл. 5; 10; 20 мг; р-н д/і 3 мг/мл

Акговегін

гель 20%, туб., крем, мазь 5%; р-н д/і 10; 20%

Алое (Екстракт алое рідкий д/і, Алое лінімент, Алое сироп, Екстракт Алое рідкий)

сироп, фл.; р-н д/і 1 мл; лінім., губ.

Апізартрон

мазь, туб.

Апілак

мазь 3%, туб.; табл. 10 мг

Апротинін (Контрикал)

пор, д/і 10000 ОД

Біосед

р-н д/і, а

Вугаягшрокситолуол (Дибунол, Іонол)

пінім. 5; 10%, туб.

Віпраксин

р-н д/і, а

Віпросал

мазь, туб.

Зіцеїн

р-н, фл.

Гіалуронідаза (Лідаза)

пор, д/і 64 ОД

Гідролізат казеїну

р-н д/і, а

Ілкжозамін (Дона)

пор. 1,5

Глютамінова кислота (Калію глутамінат)

табл. 0,25; 0,5

Декстран (Поліглюкін)

р-н д/інф. 0,06 г/мл

Декстроза (Глюкоза, Глюкостерил, Дексаква, Лібот)

р-н д/і 5; 10; 25; 40%; табл. 0,5; 1.0

Дисоль

р-н д/і, а

Емоксипін

р-н д/і 1%

Ерисод

пор. д/і. а 5 мл

Желатиноль

з-н д/і, а

Інозин (Авірал, Делімун, Ізоприносин, Інозіе-Ф, Рибоксин)

р-н д/і 0,02 г/мл; табл 0,2; 0,5

Інфузамін

р-н д/і, а

Калію йодид (Антиструмін-Дарниця)

табл. 0,2; 1; 125; 250; 500 мг

Калію хлорид (Каліпоз дюрантний, Каліпоз пролонгатум)

табл. 0,75

Кальцію глюконат

р-н д/і 0.1 г/мл: табл. 0.5

Кальцію хлорид (Кальцій хлористий)

р-нд/і 10%

Кисень

інгал. р-н, бал. –

Кокарбоксилаза (Беролазе, Коксипазе, Коен- зим-В)

р-н д/і 50 мг

Колагеназа (Іруксол Моно, Колалізин)

р-н д/і 500 КО

Магнію сульфат (Кормагнезин)

р-н д/і 0,1; 0,25 г/мл

Мексаза

ДР•

Мексидол

р-н д/і 50 мг

Метіонін

табл. 0,05; 0,25

Міді сульфат

пор.

Натрію хлорид (Тата Салін, Тономед, Фізіологічний розчин)

р-н д/і 0,9%

Панкреатин (Зимет, Креон, Лікреаза, Мезим форте, Нео-Панаур, Оптипаза, Пангрол, Панцитрат, Фестал)

табл. 0,325; капс. 10000; 20000' 30000 ОД

Пеніциліназа

пор. д/і 500; 1000 тис. ОД

Плацента

р-н д/і, а

Полівідон (Неогемодез, Ентеродез)

р-нд/і, фл.; пор. 5,0

Прополіс

капс. 0,25

Реополіглюкін

р-н д/і, фл.

Рибонуклеаза

табл. 2,5; 10; 50 мг

Розчин пдролізину

р-н д/і, а

Румалон

р-н д/і, а

Селен (Мега-Натріумселеніт, Селена)

табл. 0,1 мг; р-н 50 мкг/мл, фл.

Сік каланхое

сік, бут.

Сік шлунковий натуральний

сік, бут.

Скловидне тіло

р-н д/і, а

Солкосерил

гель, желе 10%, туб.; мазь 5%, губ., р-н д/і, а

Спленін

р-н д/і, а 1 мл

Тримегазидин (Предуктал)

табл. 0,02

Трипсин

пор. д/і 0,01; 0,05; 0,025

ФіБС

р-н д/і, а

Фітин

табл. 0,25

Фосфокреатин (Неотон)

тор. д/і 0,5; 1,0

Хлоросоль

р-н д/і, а

Церебролецитин

табл. 0,05

Церебролізин

р-н д/і 0,04 г/мл, а

Цинку окис (Мазь цинкова, паста цинкова)

пазь 0,01 г/г, туб.

Цинку сульфат (Цинкіт, Цинктерал) ;

р-н 0,25%, фл.; табл. 3; 10; 200 іг, др. 3; 10 мг

Цистеїн

пор. 10,0

Цитохром С (Цито Мак)

пор. д/і 0,015

 
<<   ЗМІСТ   >>