Сутність логістичного підходу до управління ланцюгами "постачання — виробництво — реалізація — споживання"

Узагальнення останніх досягнень теорії і практики логістики привело до розуміння того, що об'єкт логістичного управління являє собою упорядковану сукупність матеріальних, фінансових, інформаційних і сервісних потоків.

Центром такої сукупності виступає рух сировини, матеріалів, комплектуючих напівфабрикатів, готових виробів від постачальників через виробничі та реалізаційні структури до споживачів, тобто матеріалопотік (рис. 1.4). Розкриття сутності логістичного управління потребує вивчення його концепції як базової основи визначення мети, принципів, методів та місця логістичного управління в загальній системі управління економікою на всіх її ієрархічних рівнях.

Виходячи із загальної сутності управління, логістичне управління доцільно розглядати як процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою синхронізації їхнього руху і досягнення ефекту синергізму. Крім того, логістичне управління формують на принципах логістичного підходу до формування потоків товарно-матеріальних і нематеріальних цінностей, то його слід розглядати як процес цілеспрямованого впливу на просторово-часову синхронізацію бізнес-процесів, пов'язаних з формуванням логістичних потоків, систем і ланцюгів з метою отримання синергічного (підприємницького) та соціального ефекту.

Рис. 1.4. Система логістичного управління глобальним ланцюгом постачання.

Принципового новим у логістичному менеджменті є сформоване в Українській логістичній асоціації уявлення про об'єкт управління - соціально-економічну систему не у вигляді окремої фірми чи підрозділів. У вигляді комплексу господарських суб'єктів інтегрованого логістичного потоку, який складається із взаємодіючих потокових процесів локальних ланках цілісного логістичного ланцюга "постачання - виробництво - збут - споживання".

Залежно від рівня індустрії у логістичному потоці сучасні науковці виділяють 7 рівнів ієрархії логістичного менеджменту (управління зв'язками між об'єктами діяльності), як надано на рис. 1.5.

Рис. 1.5. Схема ієрархії логістичного менеджменту.

Визначимо лише деякі особливості логістичного потоку як об'єкту менеджменту:

• - логістичний потік є упорядкованою нерозривною сукупністю матеріальних та нематеріальних ресурсів, які невпинно рухаються в конкретних просторово-часових координатах впродовж логістичного ланцюга;
• - функціональні потокові процеси видобутку, закупівлі й транспортування ресурсів; виробництва, складування і реалізації продукції; сервісного обслуговування споживачів хоча і виконуються різними підприємства, але об'єднані єдиною метою перетворення початкових ресурсів у продукцію, що задовольняє потреби споживачів;
• - домінантою логістичного потоку є загальносистемний (народногосподарський) ефект, який навіть у ринкових умовах досягає узгодження, між, як правило, протилежними економічними інтересами організацій, інтегрованих у логістичну систему на основі ефективного використання ресурсів;
• - логістичний потік являє собою ефективну над систему, як повну сукупність логістичних ланцюгів основних - матеріальних, фінансових, інформаційних - та супроводжуючих - сервісних, кадрових, енергетичних та інших потоків.

З точки зору традиційного менеджменту цілком слушною слід вважати ідею Фролової Л.В. про включення інфраструктури логістичного ланцюга як обов'язкової складової логістичного потоку. В інфраструктуру включають весь перелік підприємств і організацій, задіяних у логістичних потокових процесах. Комплекс управління цими організаціями, інтегрованими логістичним потоком в єдину надскладну соціально-економічну систему, забезпечує результативність і синергічну ефективність їх співпраці. До того ж Фролова ІТ.В. об'єктом логістичного управління вважає логістичний потік як сукупність матеріального, інформаційного, фінансового та сервісного потоків в конкретній логістичній системі, а його предметом - ефективну організацію (оптимізація) логістичних потоків на основі синхронізації їхньої взаємодії і використання синергічних зв'язків. Основними характеристиками логістичного управління виділяють наступні:

• - наявність та постійність руху в конкретних просторово-часових координатах основних і супроводжувальних логістичних потоках;
• - партнерські відносини підприємств і підрозділів, що належать до інфраструктури логістичного потоку;
• - загальносистемний синергічний ефект інтеграції систем і ресурсів;
• - структурне обособлення підрозділів та організацій виконуючих потокові процеси,
• - планування та синхронізація руху в логістичному потоці;
• - формування корпоративної системи узгодження не співпадаючих інтересів організацій-учасниць логістичного ланцюга;
• - координація та контроль відповідних результатів учасників логістичного ланцюга загальносистемним логістичним цілям,
• - формування прямих і зворотних зв'язків інформаційних логістичних комунікацій;
• - оптимізація маршрутів і траєкторій руху матеріального потоку виходячи із критерію мінімізації загальних логістичних витрат;
• - забезпечення неперервності схоронності та безпеки товароруху;
• - сполучення стійкості та можливої адаптації логістичних процесів зі зміною ситуації;
• - резервування потужностей засобів комунікації для компенсації можливих збоїв у логістичному ланцюзі.

Зважаючи на таку характеристику об'єкту управління, слід визнати, що логістичний менеджмент, навіть вирішуючи мікрологістичні внутрішні проблеми підприємства, орієнтований на мікрологістичні закономірності управління надскладною надсистемою наскрізних суцільних між фірмових, міжгалузевих та міжрегіональних потоків, ланцюгів, процесів і систем.

Ринкові умови координації різних видів логістичної діяльності спонукають до прийняття компромісних рішень щодо варіантів витрат, пов'язаних з основними фазами логістики і видами логістичних послуг, в процесі яких формується ефективність та базові і додаткові цінності логістичного управління (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Схема формування ефекту логістичного менеджменту

Логістичний менеджмент, таким чином здійснює інтеграцію зусиль колективів працівників юридично незалежних, автономних та залежних учасників єдиної комплексної логістичної системи. Механізми реалізації традиційних управлінських функцій - планування, організації, мотивації, контролю і координації - використовують методи адміністрування, організаційно-розпорядницької діяльності, методи економічного та корпоративного управління в системі логістичного ланцюга.