Головна Логістика Логістичний менеджмент

<<		ЗМІСТ		>>

Перспективи розвитку логістичного менеджменту в Україні

Впровадження логістики є особливо актуальним для українських підприємств. Ознаки актуальності логістики для економіки нашої країни та економіки компаній, а також країн СНД подані в табл. 1.2. [4]

Таблиця 1.2

Ознаки актуальності логістики для українських підприємств

№	Ознаки актуальності	Характеристика ознаки
1	2	3
1	Високі витрати на виробництво та реалізацію вітчизняної продукції	За різними оцінками вони у 2-8 разів вищі світового рівня
2		Кількість оптових посередників в Росії складає 0,05 підприємств на 1 тис. жителів, в США - 1,9; в Японії - 3,4
3	Нестача організованих торгових ринків на рівнях крупного та середнього опту	В зовнішньоекономічній діяльності 3 експорту продукції СНД на одного виробника припадає в середньому 335 торгових посередників (не менш втішна ситуація склалася і на Україні, крім того, значна кількість (28-30 %) виробників продукції та МТР, споживаних вітчизняними фізичними і юридичними особами, опинилася за кордоном і становлять предмет імпорту
4	Історичне відставання сфери обігу продукції від виробничої сфери розподілу продукції, наявність необґрунтованої кількості посередницьких структур	Наслідок політики колишнього СРСР - в торгівлі ручною працею було зайнято біля 70 % її працівників - навантажувально-розвантажувальні роботи були механізовані на 20-30 % - 8-10 % виробничих фондів країни було зорієнтовано на ринок споживача
5	Відсталість транспортної інфраструктури	- Середньодобова швидкість постачання в країнах СНД нижча в 5-6 разів порівняно із світовими стандартами, а доля продукції доставленої через термінали менша у 5- 10 разів - Середня вантажопідйомність вітчизняного магістрального авто потяга складає 15 т., в США, Франції та Швеції - 25-30 т. 1
1	2	3
	Низький рівень	їх імпорт за деякими позиціями досягає
6	розвитку сучасних засобів електронних комунікацій	100 %, наприклад, мобільні телефони
	Низький розвиток	Через недостатнє забезпечення тарою та
	промисловості 3	упаковкою і низької її якості щорічно
7	виробництва	втрачають велику кількість продуктів
	сучасних видів тари та упаковки	харчування і МТР
	Високий ступінь	- Понад третини автошляхів та
	зносу рухомого	залізничних колій не відповідає
	складу та об'єктів	сучасним вимогам
	транспортної	- Більша половина парку
	інфраструктури	автотранспортних засобів
	технічної бази	використовуваних у міжнародних
	складського	перевезеннях, не відповідають
	господарства	європейським екологічним стандартам - Значна кількість залізничних мостів та тунелів відпрацювали строк служби і
8		знаходяться в аварійному стані - Переважна маса морських та повітряних вантажних суден з тієї ж причини є небажаними в зарубіжних країнах - біля 30 % складського господарства фізично та морально застаріли (сьогодні в Україні поширеним є закупівля імпортних, переважно німецьких типових проектів складських (логістичних) комплексів)

Останнім часом ефективний логістичний менеджмент визнаний ключовим елементом, необхідним для покращення показників діяльності та підвищення рентабельності компаній, що відображає їх загальну конкурентоздатність за рахунок логістичних переваг.

З огляду на світовий досвід і сучасні тенденції розвитку глобального ринку логістичних послуг Україна перебуває на етапі формування й консолідації галузі, суттєво уступаючи західним країнам як по якості, так і по комплексності послуг, надаваних національними транспортна логістичними компаніями. Подальше формування й розвиток в Україні багатоукладної економіки повинне супроводжуватися інтенсивним розвитком ринку транспортно-логістичних послуг, створенням конкурентного середовища в сфері руху товарів і міжнародних перевезень вантажів, істотними змінами в системі організаційно-економічних взаємин між учасниками транспортного процесу при одночасному посиленні інтеграційних тенденцій у світовій економіці

Сучасний етап функціонування економіки України характеризується значним посиленням логістичної діяльності у сфері експортно-імпортних постачань, так і в системі між фірмових відносин.

Як свідчить статистика, на Українському ринку кінець минулого сторіччя характеризувався тим, що центральною спрямованістю багатьох організацій стало обслуговування споживачів (це також є новим етапом еволюції концепції маркетингу - "маркетинг взаємодії"). І сьогодні спостерігаємо чітко виражене сприйняття запитів споживачів. Таким чином, сумісно з операційною ефективністю та продуктивністю маркетингово-логістична орієнтація надає організаціям чудові можливості для отримання конкурентних переваг

Ринок логістичних послуг в Україні почав формуватися на початку 90-х років XX ст. Першими на ньому стали діяти такі відомі західні логістичні компанії як "Kuehne+Nagel", "Schenker-Billspedition Transport Logistics", "Raben", "Frans Maas", "Asstra", "FM Logistic", 1CT, DHL, TNT, "Fedex" та інші. Спочатку вони спеціалізувалися на окремих сегментах транспортно-експедиційних послуг, що свідчило про нерозвиненість ринку логістики в Україні. Проте наявність логістичної складової у переліку послуг цих компаній свідчила про перспективи розвитку (табл. 1.3).

Поряд з іноземними компаніями в Україні розвивалися вітчизняні логістичні оператори, зокрема, компанії "УВК", "Комора-А", "Карго Сервіс", "Ост-Вест-Експрес".

Таблиця 1.3

Окремим сегментом активно розвивається ринок експрес-доставки, активними гравцями якого є вітчизняні компанії "Нова пошта", Автолюкс, Делівері, Ін-там, Евро-експрсс, Нічний експрес, CAT, Міст Експрес, EMS тощо.

Зі вступом України до СОТ зросла інтегрованість нашої країни у міжнародну торгівлю, що потребувало адекватного розвитку логістичних послуг і логістичної інфраструктури, які обслуговують зростаючі товарні потоки. Про динаміку ринку логістики в Україні свідчать дані рейтингу, що проводить Світовий банк за індексом логістичної ефективності (табл. 1.4)

Таблиця 1.4

Результати рейтингів Мирового банка за індексом логістичної ефективності України

Показники	LPI 2007 (місце/бальна оцінка)	LPI 2009 (місце/бальна оцінка)	LPI2011(місце/бальна оцінка)
Інтегральній індекс	73/2.55	102/2.57	66/2.85
Якість митних процедур	97/2.22	135/2.02	88/2.41
Інфраструктура	74/2.35	79/2.44	70/2.69
Відвантаження	83/2.53	84/2.79	83/2.72
Компетентність	90/2.41	77/2.59	61 /2.85
Контроль	81 /2.53	112/2.49	50/3.15
Своєчасність	55/3.31	114/3.06	68/3.31

Іноземні експерти постійно повторюють, що Україна має величезний потенціал, спроможний

вивести її у коло найрозвиненіших логістично країн світу. Потенційний обсяг ринку логістичних послуг оцінюється ними у 100 - 150 млрд. дол. США. Проте, цей потенціал реалізується досить слабко, що спричинене, перш за все, недооцінкою як органами державної влади, так і самим учасниками ринку, того факту, що логістика є рухомою силою (двигуном) економіки на мікро- та макрорівнях, й на рівнях самих суб'єктів господарювання. До останніх належать промислові та торговельні підприємства.

Основними бар'єрами на шляху розвитку ринку логістичних послуг є непрозорість ринку, нерозуміння необхідності підняття культури ринку загальними зусиллями, розробки єдиних стандартів логістичного обслуговування тощо.

Динаміку українського ринку логістичних послуг в умовах пожвавлення економіки і підвищення споживчого попиту за останні декілька років визначало зростання потреб у транспортуванні й складуванні вантажів; бажання оптимізувати бізнес-процеси за рахунок аутсорсингу непрофільних напрямків діяльності та залучення до управління ланцюгами поставок логістичних операторів відігравало другорядну роль. Нині ж в Україні існує попит на аутсорсинг окремих логістичних операцій - дистрибуції, транспортування, складських операцій.

Лише незначна кількість торговельних і виробничих компаній досягла на сьогодні рівня переходу на якісно інший, інтенсивний спосіб розвитку і могла б користуватися послугами логістичних провайдерів, що продиктовано, в першу чергу, потребою у підвищенні якості логістичних послуг та зниженні витрат на логістику.

З іншого боку, вітчизняні логістичні оператори вважають, що кожен має займатися своєю справою: компанія-клієнт має продавати, а логістичні оператори - здійснювати для неї логістичне обслуговування. Відсутнє розуміння того, що передача на аутсорсинг має сприяти підвищенню якості функцій, які передають, і отриманню внаслідок цього більшого прибутку підприємством - замовником. Зазначене дуже заважає налагодженню взаємовигідного співробітництва

Розвитку контрактної логістики в Україні заважає, в першу чергу, низький попит на такі послуги з боку торговельних і виробничих компаній через недооцінення керівниками компаній переваг передачі логістичних функцій спеціалізованим підприємствам. Окрім цього, аутсорсинг логістичних функцій, що передбачає довгострокові права ЗРL- провайдера на ведення логістичних операцій клієнта, в нашій країні не розповсюджені через наступні причини:

- обмежена кількість висококласних ЗРL- операторів, що охоплювали б всю територію країни;
- небажання міняти усталений технологічний ланцюг;
- недовіра українських компаній до залучення у свій бізнес сторонніх осіб на довгостроковій основі й допуск їх до комерційної інформації;
- велика вартість послуг, що для українських компаній має велике значення.

ЗPL- провайдерами стають або компанії, котрі розвиваються шляхом розширення спектра логістичних послуг із оператора другого рівня, або вихідці з логістичних підрозділів підприємств не логістичного профілю (найчастіше великих дистрибуторів), які вирішили диверсифікувати свій бізнес і зайняти певне місце у незаповненій ніші економіки країни. У першому випадку такий розвиток відбувається на основі змін потреб вже існуючих клієнтів, у другому - за рахунок розширення клієнтської бази.

В Україні цей сегмент ринку перебуває на стадії зародження, і основними гравцями на ринку поки що є міжнародні компанії. ЗРL- компанії в основному розташовують свої філії і складські мережі у регіонах, прилеглих до міжнародних транспортних коридорів. Пакети логістичних послуг цих компаній постійно адаптуються до зростаючих вимог клієнтів. На сьогодні стандартний пакет логістичних послуг включає:

- відповідальне зберігання;
- передпродажну підготовку;
- крос-докінг;
- доставку вантажів по країні;
- дистрибуцію по місту.

У першу чергу в отриманні комплексних логістичних послуг, в тому числі і складських, зацікавлені торговельні мережі й міжнародні виробники - компанії, що працюють із косметичними засобами, побутовою хімією, побутовою технікою, продуктами харчування, меблями, зокрема, великі роздрібні мережі ("Фоззі", "Фуршет", "Велика кишеня", "Сільпо" тощо), міжнародні компанії ("Auchan", "Danone", "Вимм-Биль-Данн", "ІКЕА", "Metro Cash&Carry", "Kodak", "LG", "Nestle Food", "Pepsi", "Procter&Gamble", "Unilever". Ці фірми використовують аутсорсинг більшості логістичних операцій, і найчастіше ці послуги їм надають іноземні оператори.

Повний аутсорсинг логістичних операцій (4PL) в Україні поки що відсутній через, по-перше, відсутність постачальників таких послуг, які б мали відповідну вартість послуг, надійність, компетентність, гнучкість і багатофункціональність, а по-друге, більшість торгових і виробничих компаній в нашій країні не досягли того рівня розвитку, на якому могли б використоватися послуги логістичних 4PL -провайдерів.

Складське відповідальне зберігання - одна з найбільш затребуваних сьогодні логістичних послуг. У регіонах, де є найбільший споживчий попит і реалізують значні обсяги гуртової та роздрібної торгівлі, а це міста-мільйонники, існує і найбільший попит на логістичні послуги і сучасні складські площі, зокрема, на професійні складські комплекси, що мають високоякісну авто і залізничну інфраструктуру, сучасні системи пожежогасіння й автоматизації, з високопрофесійним персоналом, з повним комплексом логістичних послуг та інформаційними центрами логістичних операторів. Потреба столичного ринку у якісній складській нерухомості, за оцінками експертів, складає 1 млн. кв. метрів. Складів же, що мають професійний менеджмент і високотехнологічне обладнання - близько 250 тис. кв. метрів. Загальний обсяг складських площ столиці складає близько 650 тис. кв. метрів.

Інвестуванням у будівництво логістичних комплексів навколо міст-мільйонників, і в першу чергу навколо Києва, спочатку зацікавились іноземні компанії, зокрема Kuehne & Nagel, що побудував два складський комплекс в Києві та в Гостомелі, НСМ Group - в Обухові, Westgate Logistic - у селищі Стоянка, Raben - в Броварах тощо.

Сьогодні й українські компанії починають цікавитись цим ринком. Такі компанії, як "Українські вантажні кур'єри", "Ost- West експрес" та інші, будують або орендують на довгий термін високоякісні складські площі.

- недовіра українських компанії! до залучення у свій бізнес сторонніх осіб на довгостроковій основі й допуск їх до комерційної інформації;
- велика вартість послуг, що для українських компаній мас велике значення.

В Україні цей сегмент ринку перебуває на стадії зародження, і основними гравцями на ринку поки що є міжнародні компанії. ЗPL- компанії в основному розташовують свої філії і складські мережі у регіонах, прилеглих до міжнародних транспортних коридорів. Пакети логістичних послуг цих компаній постійно адаптуються до зростаючих вимог клієнтів. На сьогодні стандартний пакет логістичних послуг включає:

- відповідальне зберігання;
- передпродажну підготовку;
- крос-докінг;
- доставку вантажів по країні;
- дистрибуцію по місту.

Повний аутсорсинг логістичних операцій (4PL) в Україні поки що відсутній через, по-перше, відсутність постачальників таких послуг, які б мали відповідну вартість послуг, надійність, компетентність, гнучкість і багатофункціональність, а по-друге, більшість торгових і виробничих компаній в нашій країні не досягли того рівня розвитку , на якому могли б використоватися послуги логістичних 4PL -провайдерів.

Через нестачу сучасних логістичних комплексів деякі великі дистрибуцій ні підприємства обрали шлях інвестування у непрофільну інфраструктуру. Перевагами цього шляху є накопичення досвіду в новій для даного підприємства сфері,отримання незалежності від зовнішніх постачальників послуг, підвищення капіталізації підприємства і можливість диверсифікації бізнесу. Наприклад, будівництво логістичних центрів класу А компаніями "Савсервіс- центр" і "Комора-С", що входять до компанії "Аснова Холдинг".

За даними будівельної корпорації "Алтис-холдинг", обсяг будівництва логістичних комплексів в Україні у 2008 році мав би бути 732 тис. кв. м, у тому числі у Києві і Київській області - 589 тис. кв. м. Але на початок 2009 року через труднощі з фінансуванням у зв'язку з економічною кризою реалізація багатьох об'єктів зупинили і відклали на невизначений термін.

Якщо для розвинутих країн більш важливою умовою є якість логістичних послуг, то для ринку України вирішальним фактором є їх вартість. Аналізуючи вартість складських послуг, зазначимо, що на цьому сегменті ринку працюють як власники складської нерухомості (девелопери), так і надавачі зазначених послуг (логістичні провайдери), шлях розвитку яких відрізняється, тому що це різні сегменти підприємницької діяльності - ринок нерухомості й ринок послуг.

На ринку професійної складської нерухомості, через відсутність кваліфікованого менеджменту, не проводять якісні маркетингові дослідження та технічні обґрунтування необхідної кількості, якості та розташування таких об'єктів. Тому в цьому сегменті практично немає конкуренції, більшість девелоперів не розуміють суті організації інвестиційних проектів і займаються звичайною ріелторською діяльністю.

Попит сприяв тому, що через дефіцит якісних складських комплексів передача таких об'єктів в оренду стала високорентабельним бізнесом (рівень рентабельності складської нерухомості складає до 18-20% на рік), і надалі ці комплекси будуть купувати і перепродавати, як це відбувається на ринку житлової нерухомості. Упродовж декількох останніх років орендні ставки у великих містах зростали (за останні декілька років орендна ставка в Київському регіоні та Одесі зросла на 70 % і перевищує подібні ставки у європейських столицях на 20-50%), що пов'язано як з бажанням девелоперів заробити, так і зі зростанням вартості будівництва.

З українських компаній, які наближаються у своїй роботі до світових стандартів надання логістичних послуг, можна названі УЇЖ, "Група Беріг", " Укрпродукт-Логістик", "Комора- С".

Стосовно професійної освіти, на сьогодні уже 16 університетів України готують професійні кадри з логістики, котрі призвані привнести на ринок сучасні знання й правильне логістичне мислення. Разом з тим, необхідно підвищувати престиж цього фаху в країні, оскільки на багатьох підприємствах спостерігають неправильне розуміння ролі та місця логістики в управлінні, і, як наслідок, таких фахівців використовують найчастіше як диспетчерів перевезень або складських працівників.

<<		ЗМІСТ		>>