Принципи логістичного управління

У літературі принципи управління мають досить широкий спектр визначень. Для того, щоб звузити й конкретизувати їх для такого специфічного виду діяльності як логістична діяльність доцільно застосувати класифікаційний підхід їх групування за ознаками змістовної єдності. Наприклад, об'єктом логістичне управління є не просто будь-яка система, а система логістичних бізнес-процесів, тому і принципи розбудови управління буде системно-процесний (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Класифікація принципів логістичного управління

А індивідуалізований підхід до формування замовлень, а потім і логістичних постачань зорієнтованим одночасно на варіативність, альтернативність і ситуаційну залежність управлінських дій, тому цей наукових принцип і звуть варіативно-ситуаційним. Подібну аргументацію попарного об'єднання можна привести і для інших принципів управління.

Системно-процесний принцип

Менеджмент являє собою систему взаємно пов'язаних підсистем (елементів системи), які функціонують у загальносистемних інтересах управління логістичними ланцюгами бізнес-процесів.

Головною якістю системи є цілісність, тобто обов'язкова кількість взаємодіючих елементів, які лише разом складають єдине ціле: логістичну мережу, систему, потік, ланцюг. Тому особливістю системно-процесного принципу є наявність у системі цілісної сукупності елементів - процесів та робіт, які трансформують первинні ресурси у кінцеву продукцію.

Даний принцип формує систему процесів логістичної діяльності та керується ними за умови наявності розгалужених зв'язків: прямих і зворотних, формальних і неформальних, внутрішніх і зовнішніх, вертикальних і горизонтальних (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Основні положення системно-процесного принципу логістичного менеджменту

Основні положення функціонування логістичних процесів в єдиній системі виробництва, надання і споживання специфічної продукції - логістичної послуги - базуються на наступних принципах:

• а)продукцією логістичної системи є надання послуг, загальна мета котрих - забезпечення споживачів необхідними ресурсами і товарами заданої якості, потрібної кількості, у встановлений час та за точною адресою з мінімальними витратами;
• б)виробництво логістичної послуги є результатом взаємодії комплексу процесів і суб'єктів інтегрованого ланцюга постачання. Серед них варто виділити:
  • - основні робочі функції логістики (логістичний маркетинг, технічне забезпечення логістичних процесів, кадрове забезпечення, фінансове забезпечення та ін. ),
  • - основні фази потокових процесів логістики (закупівля, складування, транспортування, збут),
  • - основні логістичні операції та процедури у кожній локальній фазі конкретного етапу потокового процесу;
• в)потоковий рух і синхронізацію логістичних процесів здійснюють суб'єкти управління (спеціалізовані логістичні підрозділи, організації, логістичні центри), а також їх технології і методи прийняття реалізації логістичних управлінських рішень.

Організаційне оформлення системи управління, в залежності від ієрархії логістичних завдань, варіюють від створення спеціалізованих логістичних служб на підприємстві до утворення структурних об'єднань всіх учасників логістичного ланцюга, з метою формування логістичних партнерських взаємовідносин у процесі управління повним інтегрованим потоком і його рухом.

г)успіх логістичної діяльності залежить від інфраструктури логістичної системи, яка виконує залучення необхідних основних і додаткових ресурсів, обслуговування (медіа, банківське тощо).

На вході в систему управління - замовлення споживача логістичних послуг; на виході - продукт, логістична послуга, яка виконана відповідно з обраними критеріями і надала

додаткової вартості місця та часу використання замовленого споживачем товару (ресурсу).

Визначальними характеристиками логістичної системи є:

• - не адитивність: K системи £ К-і елементів, тобто: менше за умови неповної кількості (склад без транспорту), більше - за умови повного складу елементів (логістичний центр);
• - синергізм взаємодії: 2 + 2 = 5, тобто доповнюючи комплементарний ефект цілого; стійкість або адаптація в зовнішньому середовищі залежно від конкретних умов та завдань;
• - складність функціонування та багатокритеріальність дій, динамічність і альтернативність саморозвитку; пріоритет глобальних системних інтересів; рівновага та надійність.

Комплексно-інтеграційний принцип управління передбачає формування інтегрованих логістичних потоків, які складаються із локальних ланцюжків руху і трансформації матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних, кадрових та інших видів ресурсів й активів логістичної системи.

Об'єднаний комплекс взаємодіючих локальних потоків створює умови для партнерства і досягнення системних потокових результатів (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Сутність комплексно-інтеграційної схеми логістичного управління

Єднання суб'єктів управління комплексним інтегрованим логісти ним потоком по горизонталі та вертикалі сприяє їхній взаємодії шляхом розвитку партнерських відносин при відповідному розподілі й кооперації праці між організаціями - учасницями логістичної системи Однак, при цьому головною проблемою є багатоітераційне узгодження управлінських рішень при формуванні усього комплексу контрактів та угод , а також контролю й координації взаємодії суб'єктів логістичного ланцюга з метою забезпечення просторово-часових орієнтирів руху потоку, єдності інтересів, відповідності кінцевих та проміжних результатів.

Отже, логістична система забезпечує:

• а)формування інтегрованих потоків, які включають весь комплекс локальних потоків руху і трансформації матеріальних, інформаційних, фінансових, енергетичних, кадрових та ін. видів ресурсів, що забезпечують досягнення стратегічних логістичних шлей, тобто системного економічного ефекту виконання замовлення споживачів комплексних логістичних послуг;
• б)інтеграцію в єдиний логістичний ланцюг логістичних процесів та процедур у напрямку руху матеріального потоку, зорієнтованого на кінцеву мету. Взаємодія всіх підприємств та організацій, які забезпечують рух інтегрованого потоку, визначається єдністю цілей і підсистеми взаєморозрахунків за виконану кожним роботу залежно від кінцевого результату системної логістичної діяльності;
• в)комплексне використання та облік взаємодії технічних, економічних, організаційних, соціально-психологічних аспектів управління логістичним потоком;
• г)формування взаємозв'язку "дерева цілей" логістичного управління з "деревом ресурсів" та просторово-часовими параметрами логістичного потоку, а також "дерева результатів".

Приблизна структура "дерева цілей" виглядає так:

генеральна ціль логістичного управління - досягнення системного ефекту повного інтегрованого логістичного потоку;

головні цілі - ефективність організації, планування, координації та синхронізації, контролю логістичних процесів. В якості критеріїв ефективності логістичного менеджменту виступають категорії витрат, часу, якості;

під цілі - досягнення, відносно відповідних перелічених вище функцій, кожною організацією-учасником логістичного потоку конкретних результатів, що співпадають з кінцевою стратегічною метою логістики;

програми та завдання, які, в свою чергу, зорієнтовані на реалізацію цілей і під цілей, досягнення максимального логістичного ефекту в локальних процесах, виконуваних окремими організаціями. Такий розподіл цілей, програм і завдань вертикально і горизонтально реалізують за допомогою методів декомпозиції - вертикально та дезагрегування - горизонтально;

• д) об'єднання суб'єктів управління комплексним інтегрованим логістичним потоком горизонтально і вертикально шляхом розвитку партнерства за умови відповідного розподілу і кооперації праці між організаціями-учасниками логістичної системи;
• е) багатоітераційне узгодження управлінських рішень при формуванні ланцюга контактів та узгоджень щодо взаємодії у логістичному ланцюзі для забезпечення єдності інтересів та кінцевих результатів;
• ж) розвиток наскрізних повних ланцюгів постачання глобальної логістики в умовах відкритої ринкової економіки та формування потужних транспортних об'єднань.