Відтворювально-оптимізаційний принцип

Використання цього принципу передбачає:

• а) економіко-математичне моделювання і оптимізацію багатокритеріальних динамічних процесів. В логістичних системах мірилом ефективності є обов'язкові умови партнерської взаємодії суб'єктів логістичного ланцюга, за якої загальний ефект досягається за допомогою варіювання системами критеріїв на локальному рівні окремих процесів, системи, організації;
• б) прогнозування стратегічних цінових змін на ринках: товарному, ресурсному, інвестиційному та інших для формування фінансового потоку, який супроводжує основний логістичний товарно-матеріальний потік (ТМП);
• в) забезпечення перевищення доходів від реалізації та використання кінцевої продукції логістичного ланцюга (У(к) суми вкладів, підприємству часників на всіх тих етапах цього ланцюга Дк > £ Д3 метою компенсації інвестиційних вкладів та утримання засобів для розширеного відтворення товарів і послуг;
• г) орієнтацію логістичного потоку на умови оптимального використання основних ринкових законів: закон відповідності сфер виробництва та споживання, закон ефективності масштабу робіт (обсягів виробництва), закон економії часу на всіх етапах логістичного ланцюга;
• д) забезпечення єдності, оптимізації організаційно-технічних управлінських рішень та економічних результатів;
• е) створення об'єктів логістичного ланцюга, зорієнтованих на перспективні вимоги та майбутні умови виконання логістичних потокових процесів.

Варіативно-ситуаційний принцип

Результативність логістичної діяльності рівною мірою залежить від ситуації в зовнішньому ринковому середовищі та від стану внутрішньої сфери логістичної системи. Схему управління функціонуванням логістичних бізнес-процесів будують з урахуванням розвитку подій у перспективі та нарощуванні змін, відхилень й відставань у роботі логістичних центрів чи відповідних підрозділів підприємств. Альтернативність або варіативність управління відповідно до ситуацій, які виникають у результаті планових, частково передбачуваних і непередбачуваних змін, є наслідком ринкової невизначеності.

Об'єктивними і суб'єктивними факторами вірогідності невизначеності у сфері логістичної діяльності є:

• - економічна, політична, екологічна нестабільність; нерівномірність руху логістичних потоків при різних потужностях учасників;
• - зміни і перепади потреб, вимог, пріоритетів вибору у замовників;
• - вплив сезонності продаж, коливань платоспроможності тощо;
• - ситуаційна варіативність етапів життєвого циклу товарів.

Цей принцип вимагає безперервної корекції стратегії в реальному режимі часу та оперативного і превентивного втручання в хід логістичних процесів в режимі їх функціонування.

Варіативно-ситуаційний підхід забезпечує:

• а) гнучкий вибір і коригування стратегій і тактик - виживання, стабілізації, реінжинірингу, інноваційної перебудови чи повної трансформації логістичного бізнесу;
• б) використання різних методів управління залежно від конкретної ситуації на кожному етапі логістичного ланцюга;
• в) альтернативність логістичних потоків, траєкторії руху суб'єктів логістичного ланцюга;
• г) ймовірнісний характер корегування цільополагання в напрямку логістичного потоку залежно від часу та місця можливих поточних збоїв та стратегічних змін.