СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Геоекономічна спрямованість логістичних стратегій

Геоекономічний характер транспортно-логістичної діяльності визначає необхідність і темпи інноваційного оновлення технологічних та бізнес-процесів з метою забезпечення їх конкурентоспроможності на світовому ринку як у поточний момент, так і у віддаленій перспективі, поєднуючи стратегію і тактику логістичного управління.

Аналітичні дослідження та економічна теорія свідчать, що саме розвиток економіки визначає випереджаюче зростання попиту на логістичні послуги, яке супроводжує зростання напруги в конкурентному середовищі ринку і прискорення технологічних змін в динамічних бізнес-процесах.

Економічний розвиток, як основний фактор росту, проявляється в активізації комерційної діяльності та світової торгівлі, що безпосередньо впливає на попит ринку логістичних послуг. Вказані фактори та загальна тенденція превалювання в економіці сектору послуг забезпечили набагато більші темпи зростання їх обсягів порівняно з темпами росту світового ВВП на тлі глобальної логістизації, відкритих кордонів та постійного руху не тільки товарно-матеріальних потоків, але й трудових ресурсів, капіталів, інноваційних продуктів, технологій, ноу-хау.

Геополітична ситуація визначає і геоекономічний характер багатьох сфер діяльності, серед яких все більш значущою стає транспортно-логістична сфера, яка починалася з управління товарно-матеріальними потоками, а згодом переросла в оптимізацію інтегрованих логістичних потоків, управління будь-якими ланцюгами послідовних етапів переміщення та цілеспрямованих трансформацій будь-яких об'єктів постачання від початкового стану до завершального етапу їх реалізації і споживання.

Основними стратегічними проблемами і умовами геоекономічного впливу на міжнародну транспортно-логістичну діяльність є:

• 1. Постійні потоки змін і безперестанних трансформацій, які ведуть до виникнення збоїв, розривів і порушень відтворювального ланцюжка в економіці, що вимагає принципово нового підходу до гнучкого управління бізнес-процесами постачань і відповідно, транспортних перевезень;
• 2. Трансграничність економіки у сфері перевезень, яка проявляється у формі:
  • - інтернаціоналізованого виробництва транспортно-логістичних послуг;
  • - міжконтинентального і трансграничного руху потоків ресурсів і продукції;
  • - функціонування світової інформаційної комп'ютерної мережі;
  • - примату корпоративного права, що прийшло на зміну міжнародному;
  • - захищеності економічних меж "країн-систем" (замість міждержавних кордонів).
• 3. Сучасна інноваційна модель процесів прискорення НТП в стратегіях розвитку підприємств транспортно-логістичного профілю характеризується:
  • - послідовно наростаючими темпами росту об'єктів і форм інноваційного вдосконалення усіх видів світового бізнесу;
  • - процесами примусового скорочення усіх етапів життєвого циклу компонентів відтворювальної системи;явищами техногенного вимотування суспільства через постійну появу нових поколінь техніки, технології, продуктів і потреб.

4. результаті появи нових форм товарів на світовому ринку суспільство в цілому та споживачі товарів і послуг не встигають адаптуватися:

• - до варіативності товарних груп модифікованих виробів одного призначення;
• - до швидко змінюваних умов функціонування товарних об'єктів господарювання відтворювальної системи;
• - до нових процесів і потреб у споживанні товарів і послуг у вигляді окремих науково-технічних і організаційно-економічних програм, проектів, брендів.

5. Геоекономічне формування і розподіл світового доходу реалізується в системі транспортно-логістичних послуг на принципах партнерства, рівноправності і співучасті.

6. Об'ємно-мережеве сприйняття руху інтегрованих транспортно-логістичних потоків як цілісних об'єктів постачань характеризує комплексність бізнес-процесів.

7. Реалізується самоформування єдиного геоекономічного господарського механізму управління транспортно-логістичною діяльністю шляхом самоорганізації "надпроцесної" віртуальної системи регулювання і стирання меж локальних процесів і інтересів в глобалізованих економічних стосунках.

Сучасне уявлення про геоекономічні транспортно-логістичні процеси дозволяє визначити основний напрямок розвитку транспортно-логістичної системи як інтегрованого глобальними, локальними та регіональними потоками постачань єдиного комплексу взаємодіючих суб'єктів господарювання - транспортних вузлів, транспортно-логістичних центрів, спеціалізованих кластерів та їх ядер. На рис 4.1 систематизовано структурні складові економічної ефективності - цілі, критерії та умови оптимального функціонування основних транспортно-логістичних процесів.

Ефективність геоекономічної транспортно-логістичної системи забезпечується єдність просторового ресурсу, відкритістю економічних зв'язків міжнародного бізнес-середовища, інституціональними змінами в системі міжнародного економічного регулювання і координації світової торгівлі, створенням трансконтинентальних транспортних коридорів, обов'язковою міжнародною сертифікацією і ліцензуванням транспортно-логістичних послуг.

Сучасний рівень економічного, технічного і соціально-політичного розвитку держав і континентів дає можливість:

Рис.4.1. Мета і фактори забезпечення ефективності транспортно-логістичної діяльності в умовах геоекономіки

• - ефективного формування глобальних міжнародних геологістичних систем, здатних вирішувати завдання світового рівня - гуманітарної допомоги, ліквідації наслідив надзвичайних ситуацій і катастроф, міжнародних науково-технічних програм і процесів, проблем забезпечення інтеграції бізнес-середовища; - створення ефективної системи моніторингу і синхронізації руху глобальних логістичних ланцюгів і потоків товарів, послуг, ресурсів, ідей, знань та інновацій у геоекономічному просторі;
• - ефективного управління трансформацією ресурсів та логістичних процесів забезпечення виробництва, удосконалення дистрибуції і результативного споживання необхідної світовій спільноті продукції, яка відповідає зростаючим потребам та вимогам споживачів;
• - раціонального використання логістичних активностей для отримання системного синергічного ефекту та соціально справедливого його розподілу між суб'єктами геологістичної діяльності.

Рішення таких нагальних проблем знаходиться у сфері інтеграції стратегічного планування і оперативно-тактичного управління логістичним бізнесом.