Функція стратегічного та оперативно-календарного планування і бюджетування

Для довгострокового та прибуткового ведення бізнесу необхідною є розробка стратегічного плану, а пізніше - його оцінка та модифікація. Стратегічне планування є головним засобом визначення, розроблення курсу розвитку організації з метою реалізації її місії, досягнення цілей тощо. Стратегічне планування - різновид управлінської діяльності, який полягає в реалізації комплексу заходів, пов'язаних із визначенням стратегії діяльності організації, тобто комплексного плану перспективного розвитку організації. За своїм змістом стратегічне планування передбачає формулювання місії; визначення цілей організації; аналіз її стану на засадах оцінки факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ; оцінку стратегічних альтернатив (можливостей) і вибір стратегії діяльності.

Динаміка змін, які відбуваються у середовищі функціонування організації, підвищує ризик невдач, збитків чи погіршення ринкової позиції. За відсутності належного планування менеджери мають витрачати більшість власного часу на "гасіння пожеж", тобто реагувати на кризи замість того, щоб завчасно спрогнозувати зміни та розробити стратегії, які б дозволили своєчасно їх врахувати.

Процес стратегічного планування є незамкненою системою, функціонування якої пов'язане із систематичним аналізом зовнішнього середовища і гнучким реагуванням на зміну зовнішніх умов функціонування підприємства. В результаті аналізу визначають і встановлюють причини і масштаби відхилень, що забезпечує своєчасне реагування на виявлені зміни і здійснення відповідних коригуючих заходів.

Планування стратегії зовнішньоекономічної діяльності є підсистемою стратегічного управління і складовою процесу стратегічного планування, що відрізняється від планування стратегії тільки етапами реалізації і подальшої оцінки його обґрунтованості та ефективності. У зв'язку з цим правомірною є рівнозначність понять "планування стратегії" і "стратегічне планування". Моделі процесу стратегічного планування поведінки організації на зовнішньому ринку є різними рівнями агрегування і дезагрегуваиня таких етапів:

• а)розробка місії і цілей організації;
• б)аналіз зовнішнього середовища;
• в)аналіз сильних і слабких сторін організації;
• г)аналіз альтернатив і вибір стратегії;
• д)управління реалізацією стратегії;
• е)оцінювання стратегії діяльності організації і її коригування.

Перелік етапів відображає послідовність процесу планування стратегії поведінки організації на зовнішньому ринку.

Проте варто враховувати, що за відносною його простотою прихована велика кількість зворотних зв'язків між різноманітними етапами і значні розбіжності в рівні агрегування останніх. У зв'язку з цим робота над кожним етапом може містити в собі значну кількість повторів, а також ускладнюватися суттю, трудомісткістю і великими обсягами робіт з інформаційно-аналітичного забезпечення.

Варто враховувати також і те, що в сучасних умовах організації не володіють необхідною для ефективного стратегічного планування інформацією ні про себе, ні, тим паче, про зовнішнє оточення і перспективи змін у ньому.

В організаціях, як правило, немає компетентних менеджерів, спроможних забезпечити розробку і реалізацію стратегії підприємства в цілому і зовнішньоекономічної його діяльності зокрема. План логістики є важливою складовою загального корпоративного плану. Це, між іншим, пояснюється тим що план логістики своїми коренями глибоко входить в план маркетингу, котрий, в свою чергу, складають на основі стратегії корпорації.

На рис. 6.1 [4, с. 634-638] подана модель логістичного планування в контексті процесу загально корпоративного планування, діяльності ланцюгів постачання та умов зовнішнього середовища, в якому функціонує організація.

Така модель вказує на те, що усе планування має ґрунтуватися на обмеженнях зовнішнього характеру, зокрема таких:

• - політичних та правових;
• - соціальних та економічних;
• - технологічних;
• - конкурентних.

Рис. 6.1. Модель планування ланцюгів постачання

Отже, перш ніж формувати план стратегії логістики, у процесі корпоративного планування варто пройти такі етапи:

• а)оцінка запитів користувачів та/або промислових споживачів;
• б)виявлення можливих цільових ринків;в) оцінка цільових ринків,
• г)формування цілі та стратегії ланцюгів постачання;
• д)розробка альтернативних структур ланцюгів постачання та їх оцінка;
• е)вибір структури ланцюгів постачання.

Незважаючи на те, що наведений приклад відображає процес планування робіт зі споживчими товарами, з точки зору виробника, дану модель також можливо застосовувати й іншими учасниками ланцюгів постачання, зокрема, ритейлерами або оптовиками, а також для товарів та послуг промислового призначення.

Таким чином, стратегічне логістичне планування є невід'ємною складовою комплексного плану логістики спрямованого:

по-перше, на досягнення довгострокових цілей, зокрема: максимальне задоволення наявної потреби у логістичних послугах,

• - перспективне управління постачанням, а також використовуваними матеріальними ресурсами та напівфабрикатами вздовж усього логістичного ланцюга,
• - підвищення цінності продукції, яка доставляється, за рахунок дотримання логістичних критеріїв (місце, час, якість і т.Д.),
• - забезпечення конкурентних переваг логістичної системи за її окремими елементами на відповідному ринку логістичних послуг;

по-друге, на забезпечення корпоративності процесу стратегічного планування за результатами:

• - оцінки запитів споживачів продукції та логістичних послуг,
• - визначення динаміки та еластичності попиту на логістичні послуги,
• - виявлення та формування цільових ринків та логістичних послуг,
• - формування повних ланцюгів постачання та системи цілей і портфеля стратегій залежно від можливих стратегічних змін,
• - розробки альтернатив та вибору кінцевого варіанту логістичного ланцюга, вибору технічної сфери, партнерів, аутсорсерів та ін.;

по-третє, на формування інформаційної бані стратегічної о планування, включаючи:

• - прогнозовану маркетингову (товарну, цінову) політику просування товарів, обслуговування споживачів,
• - виробничу політику, обсяги та місце виробництва продукції, компромісну програму витрат,
• - перспективні плани забезпечення новими матеріалами, технологіями, джерелами постачання,
• - фінансову політику, визначення проточу необхідного фінансування активів у логістиці, граничних ставок корпоративного прибутку, даних витрат за фазами логістики,
• - інформаційну базу логістичного планування, структуру, елементи та зв'язки в логістичних мережах, приблизний перспективний склад постачальників, реалі заторів та споживачів:.

по-четверте, надструктури стратегічного плану логістики, яка включає:

• - загальну концепцію логістичної системи,
• - логістичні цілі за видами продукції, ресурсами та споживачами,
• - основні програми логістичних послуг з управління запасами, обробки замовлень, транспортування, складування тощо,
• - підпрограми формування логістичних витрат, побудови мережевих графіків за строками виконання робіт,
• - план програмування кадрового забезпечення логістичної діяльності,
• - план інвестиційного забезпечення розвитку логістичної системи,
• - прогнозну оцінку долі ефекту логістики від прибутку корпорації, обслуговування споживачів та ведення бізнесу.