Нормативно-правова база управління логістичними системами і процесами.

Основними об'єктами вивчення логістики є: товар (товарний ресурс), транспортні засоби, постійні пристрої, інформаційні, грошові потоки, а також відповідні правові документи і ін. У методах логістичного менеджменту виражена сутність його принципів у конкретній формі, адаптованій до реалій господарської діяльності. З їхньою допомогою менеджери (керівники) забезпечують скоординовану діяльність на підприємстві (організації) та єдність інтересів усього персоналу.

На сьогоднішній день фахівці, які працюють у сфері логістики, відчувають явну нестачу нормативно-правового забезпечення своєї діяльності.

Нормативно-правові методи, що застосовують в управлінні підприємством, грунтуються на законодавчих актах, що регулюють права й обов'язки суб'єкта й об'єкта логістичного управління, і на нормативних документах. Вони вводять логістичне управління до правового поля країни, створюючи правову базу формування і трансформування логістичних потоків.

Правові методи передбачають розробку злагоджених нормативно-правових актів, що регламентують інформаційні відносини між суб'єктами у сфері логістики.

Нормативно-правова база, зокрема законодавство у сфері, логістики розглядає важливі питання. Перелічимо деякі з них [14, с. 64]: нормативно-правову база логістичних операцій, нормативні документи, що регламентують взаємостосунки з постачальниками, умови і порядок постачання; документальне оформлення приймання та передачі товару; законодавство у сфері зовнішньоекономічних відносин

Правові норми у сфері логістики встановлює державі, і їх дотримання забезпечують як переконання, так і у випадку потреби - засоби примусу. Дані норми відрізняються від інших більшим ступенем розробленості та формалізації й регулюють найбільш суттєві відносини.

Кожне підприємство має свою сукупність методичних вказівок і інструкцій, одні з яких розроблено на основі настанов вищих органів управління, а інші - розробляють самі підприємства з урахуванням розподілу статутних функцій підприємства між його відділами (підрозділами) - це посадові інструкції, методичні вказівки щодо виконання окремих процесів, функціональні інструкції та положення про службові обов'язки.

Основою нормативно-правових методів управління виступають система законодавчих актів України, постанови Верховної Ради України, нормативні акти, видавані Президентом, Кабінетом Міністрів України, обласними і місцевими органами виконавчої влади та держадміністраціями різного рівня. До основних нормативно-правових передумов розробки методів логістичного управління підприємством слід віднести:

• - індикативне планування розвитку економіки країни і окремих її галузей і регіонів;
• - державне бюджетування;
• - соціально-економічна і цінова політика держави;
• - регулювання економіки через систему державних замовлень на виробництво сировини і готової продукції стратегічного значення;
• - контроль за її ефективністю приватизації об'єктів державної власності;
• - державна фінансова, кредитна, податкова і митна політика та контроль за її реалізацією кожним суб'єктом підприємництва;
• - сертифікація діяльності бізнес-суб'єктів і стандартизація товарів, послуг і робіт;
• - нормування мінімального рівня заробітної плати, обов'язкового для всіх суб'єктів господарювання з найманими працівниками;
• - державне стимулювання виробництва через надання субсидій, субвенцій, пільгових кредитів, квот та інших пільг;
• - державна підтримка інноваційної діяльності з реалізації продукції на зовнішньому ринку, а також спеціальних економічних зон, лізингодавців, холдингових структур; моніторинг екосистеми.

Головною ознакою нормативно-правових методів управління е обов'язковість виконання управлінських вказівок, що надходять з державно-правових установ до господарюючих суб'єктів [33,с. 225-2261.

Більшість актів, що регулюють управлінські відносини у сфері логістики можуть бути розробленими і самим підприємством. Це можуть бути:

- статути, положення про логістичний відділ; постанови з окремих питань логістичної діяльності підприємства.

Для підприємств, які працюють в сфері логістики, нормативно-правове регулювання може торкатися [4, с. 76]:

• - управління якістю інформаційних та матеріальних потоків;
• - кадри;
• - приміщення і оснащення;
• - документація;
• - товарорух;
• - контроль якості здійснення товароруху; підряди, надані іншим виробникам; скарги щодо здійснення; внутрішні перевірки.

Для підприємств, які працюють в сфері логістики необхідно мати наступні дозволи на:

• - належні приміщення,
• - устаткування і оснащення для забезпечення правильного зберігання і реалізації продукції;
• - необхідно мати в штаті робітників і, зокрема, фахівця-логіста, кваліфікація якого відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, правові методи регулювання логістики - це перш за все законодавство, яке визначає правові рамки і норми при реалізації логістичної політики, включає такі розділи як закони, податкове законодавство, закон про грошовий обіг, банківське антимонопольне законодавство, зовнішньоторговельне тощо.

Проблема нормативно-правових методів надзвичайно актуальна. Вона загострена в даний час у зв'язку з переходом до ринкових відносин, з серйозними змінами в механізмі державного управління і в організаційно-правовому статусі багатьох суб'єктів управління і, що особливо важливо, об'єктів (наприклад, різке посилення самостійності організацій і територій), з відомим розвитком договірних зв'язків у сфері логістичного управління.