Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Транквілізатори (атарактичні засоби)

Загальними ознаками психотропної дії транквілізаторів є заспокійливий ефект з приємним відчуттям розслаблення, поліпшенням загального стану. Транквілізатори усувають або пом'якшують такі негативні емоції, як страх, напруження, тривога (анксіолітична дія). Спектр психотропного впливу транквілізаторів охоплює переважно різноманітні симптоми при межових психічних розладах. Транквілізатори широко застосовують не лише в психіатрії, а і в загальносоматичній практиці, оскільки

вони нормалізують психічний стан, зменшують вегетативні розлади при невротичних і неврозоподібних станах, а також психосоматичних (зокрема соматоформних) розладах. Одні транквілізатори справляють переважно заспокійливий ефект з гальмуванням, інші крім того — активізують і стимулюють.

Транквілізатори з переважно гальмівним компонентом

Мепротан (мепробомат, андаксин) — один з найефективніших заспокійливих засобів. Під час лікування цим препаратом настає емоційне заспокоєння, не такою гострою видається реакція на подразники, зникають емоційне напруження, а також різні вегетативні дисфункції. Випускають мепротан у формі таблеток по 200 мг. Призначають у дозах від 200—400 мг до 1,5—2,5 г на добу.

Хлордіазепоксид (хлозепід, еленіум, лібріум, напотон) — сильний заспокійливий засіб із широким спектром активності — призначають за всіх варіантів межових психічних розладів, які супроводжуються підвищеною збудливістю та вегетативними порушеннями. Особливо показаний при нав'язливих, фобічних та іпохондричних станах. Застосовують усередину та внутрішньом'язово. При невротичних станах і в соматичній практиці дози хлозепіду становлять 20—60 мг на добу (1 драже містить 5 мг).

Нозепам (оксазепам, тазепам) має м'яку дію і не спричинює побічних ефектів, а тому його широко застосовують для лікування всіх невротичних і неврозоподібних розладів з підвищеною збудливістю, особливо при тяжких соматичних і неврологічних захворюваннях, а також у пацієнтів похилого та дитячого віку. Препарат призначають усередину по 10 мг 1—4 рази на добу.

Нітразепам (радедорм, еуноктин) — похідне бензодіазепіну з вибірковою дією у вигляді вираженого снодійного ефекту, а також антисудомними властивостями. Його призначають як снодійний засіб за 25—40 хв до сну (5—10 мг), а також у педіатричній практиці для комплексного лікування епілепсії (у дозі 2,5—5 мл на добу до настання терапевтичного ефекту). Випускають препарат у таблетках по 5 і 10 мг.

Феназепам за силою загальної транквілізувальної дії перевершує всі інші транквілізатори. Він сприяє зменшенню хвилювання та відчуття страху навіть за реальної небезпеки, але зумовлює млявість, сповільнення реакції, сонливість. Показаний препарат при психотичній тривозі, фобіях, нав'язливих станах, іпохондричних синдромах. Феназепам призначають при невротичних і неврозоподібних розладах у дозі З—5 мг на добу. У вищих дозах (до 10 мг на добу) застосовують для усунення відчуття тривоги, збудження, нормалізації вегетативних функцій при психозах, а також для лікування алкогольної і токсикоманічної абстиненції. Випускають препарат у таблетках по 0,5 та 1 мг.

Транксен (динатрієвий хлоразепам) належить до бензодіазепінів, виявляє виражений анксіолітичний, а також седативно-снодійний, протисудомний і центральний розслаблюваний ефекти. У разі тривоги, депресії з тривогою, психомоторного збудження й агресії призначають у дозі від 20 до 200 мг на добу. Спочатку препарат уводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно, а потім — усередину. При перед- делірії та делірії (зокрема алкогольному) транксен застосовують по 50—100 мг через З—4 год. Через 2—3 доби дозу зменшують удвічі, а на 5-у — призначають усередину в добовій дозі 150—300 мг. Випускають препарат у флаконах для ін'єкцій по 20, 50, 100 мг і в капсулах по 5 і 10 мг.

Гідроксизин (атаракс) — виявляє анксіолітичний, седативний, антигістамінний, слабкий протиблювотний і знеболювальний ефекти. Застосовують препарат по 10—25 мг 3—4 рази на добу, випускають у таблетках по 10,25 мг і у вигляді 0,2 % сиропу у флаконах по 200 мл.

Золпідем (івадал) — належить до групи імідазопіридинів. Виявляє виражений седативно-снодійний ефект. Призначають препарат безпосередньо перед сном: пацієнтам, молодшим 65 років, по 10 мг (максимум — 15—20 мг) одноразово, старшим — від 5 до 10 мг. Дітям до 15 років, під час вагітності та в період лактації золпідем протипоказаний. Випускають препарат у таблетках по 10 мг.

Зопіклон — виявляє виражений снодійний ефект. Препарат добре переноситься хворими із супутньою неврологічною та соматичною патологією. Призначають по 5—10 мг перед сном, випускають у таблетках по 10 мг (АПО-зопіклон — по 5 мг).

Залеплон (селофен, анданте) — усуває виражені порушення сну (утруднене засинання). Призначають по 5—10 мг перед сном. Максимальна тривалість лікування — 2 тиж. Випускають залеплон у таблетках по 10 мг (анданте-капсули — по 5 і 10 мг).

 
<<   ЗМІСТ   >>