Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Судинні психічні розлади

До судинних психічних розладів, які частіше спостерігають в осіб похилого та старечого віку, призводять церебральний атеросклероз, гіпер- та гіпотонічна хвороби, інколи — облітераційний тромбангіїт. Майже чверть осіб зазначеної вікової категорії, що перебувають на обліку в психіатричних закладах, страждають на судинні психічні розлади. У 17,4 % населення після 60 років спостерігають психічні порушення судинного генезу (С.І. Гаврилова, 1977).

Клінічна картина

Виділяють три групи судинних психічних розладів: 1) непсихотичні; 2) психотичні; 3) судинна деменція.

Непсихотичні розлади. На початку хвороби найчастіше виникають неврозо- подібні стани у вигляді псевдоастенічної, неврастеноподібної, астеноіпохондричної, астенодепресивної, астенофобічної, дисфоричної симптоматики тощо. Ці розлади безперервно поглиблюються або мають хвилеподібний перебіг.

Психотичні розлади виникають у вигляді гострих реакцій екзогенного типу. Гостро або підгостро розвиваються варіанти потьмарення свідомості, після яких спостерігають так звані перехідні синдроми: астенічний (сприятливий у прогностичному плані) або психоорганічний (несприятливий). Серед ендоформних психопатологічних синдромів органічного походження характерними є галюцинаторний (зазвичай вербальний), параноїдний і галюцинаторно-параноїдний. До них нерідко приєднується або виникає самостійно депресивний стан із характерними для судинних розладів астенією, іпохондричністю, слабкодухістю, дисфоричністю (без мовленнєвого та рухового гальмування), що супроводжуються появою таких рис особистості, як егоцентризм, надмірна образливість, буркотливість, звуження кола інтересів. Зазначені психопатологічні прояви можуть з'являтися епізодично або мати затяжний перебіг.

Судинна деменція становить 15—30 % від усіх випадків деменції, виникає найчастіше у чоловіків віком 60—70 років і є наслідком численних церебральних інфарктів, інсультів, траизиторних (гіпертензивних) кризів, гострої та хронічної судинної недостатності, що супроводжує екстрацеребральні захворювання серцево-судинної системи. На початкових етапах судинну деменцію умовно напжаюм, неускладне- ною. Вона характеріпугться як лакунарна і проявляй вся пенро кь та пспхоиато- подібною симптоматикою, загостренням нреморбілннх рис харак теру за збереження морально-етичного ядра особистості. При цьому порушуються нам'ять, уваїа, з'являються надмірна емоційна лабільність, тугорухомість мислення. Хворий не може стримувати емоцій. Таке порушення після поновлення мозкового кровообіг у пенною мірою зворотне.

За несприятливого перебігу' основного судинного захворювання, особливо на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. приєднання інтеркурентних соматичних захворювань, деменція набуває дифузного характеру. При цьому формується глибокий інтелектуально-мнестичний дефект психіки, можуть розвинутися амнестичний (Корсакова) синдром, анозогнозія (псевдопаралітичний варіант деменції), деліріозні та інші розлади свідомості, маячні, депресивні стани, розлади гнозису. мовлення, праксису (амнестична деменція). Характерними для судинної деменції є локальні неврологічні симптоми (слабкість м'язів кінцівок, порушення ходи, підвищення глибоких сухожилкових рефлексів, підошвового розгинального рефлексу, пссвдобульбар- ний параліч тощо).

Амнестичне недоумство за перебігом нагадує деменцію при хворобах Альцгеймера і Піка. За даними патологоанатомічних досліджень, у 50 % хворих на судинну деменцію остання поєднується із хворобою Альцгеймера.

Діагностика

Діагностика судинних психічних розладів, особливо на ранніх етапах, грунтується на виявленні астенічного синдрому, афективних порушень, загострення преморбідних рис особистості до “карикатурного спотворення” (К. Шнейдер), дис- мнестичних розладів. Останні проявляються помітним коливанням глибини розладу пам'яті та диспропорцією відхилень складових мнестичної функції (фіксація, збереження, відтворення та пізнання інформації). У пізніших стадіях цих розладів характерними є непослідовність процесів мислення, вогнищева, а на завершальних етапах — дифузна деменція і повний психічний маразм.

Диференціальна діагностика передбачає виявлення описаних вище психічних порушень і порівняння особливостей їх виникнення та динаміки із соматоневрологіч- ними ознаками атеросклерозу, гіпертонічної та гіпотонічної хвороб, церебрального облітераці иного тромбангіїту.

Так, для атеросклеротичних церебральних розладів характерним є поєднання таких хворобливих проявів, як підвищена втомлюваність, афективні розлади та інші ознаки астенічного синдрому, мнестичні порушення і загострення особистісних рис.

Для гіпертонічної хвороби типовими є головний біль, психопатоподібні стани, тужливий знижений настрій або тривожність і неспокій, у поодиноких випадках — пароксизми страху, маячення стосунків, переслідування, ревнощів, самозвинувачення, іпохондричного змісту. Характерні також епізоди розладів свідомості (від об- нубіляції до коми — при інсульті, а також сутінкові стани, онейроїд, делірій, амен- ція), різні ступені порушення пам'яті, психоорганічний синдром. При аневризмі судин мозку може виникані клінічна картина пссвдотумору (головний біль, ейфорія або морія. дратівливість, іноді гнівливість, брадифренія — сповільнення мислення, мовлення, емоційних реакцій). Іноді хвороба призводить до післяінсультної (поста- топласксичної) деменції.

Нервово-психічні порушення при гіпотонічній хворобі проявляються загальною млявістю, запамороченням (особливо за зміни положення тіла з горизонтального на вертикальне), головним болем, шумом у вухах. Інколи виникають субдепресивні та тривожні стани, періоди хворобливої помисливості, іпохондрії, фобії. Ці розлади поглиблюються під час гіпотензивних кризів, шо супроводжуються вазомоторними порушеннями, іноді непритомністю.

Характерними симптомами церебрального облітераційного тромбангіїту є загальна слабість, сонливість, головний біль, епізоди шизофреноподібних станів і сутінкових розладів свідомості, спілсптиформні напади, можливі псевдотуморозні розлади. Останні найчастіше виникають при аневризмі інтракраніального відділу внутрішньої сонної артерії і супроводжуються болем у відповідній частині лоба, в оці, а також зоровими розладами (амавроз, скотома, геміанопсія), симптоматикою ураження окору- хового, відвідного га трійчастого нервів. Нерідко хвороба призводить до вираженої деменції. При судинних пссвдотуморозних розладах не виникає характерних для пухлин головного мозку змін на очному дні, ЕКГ, ЕхоЕГ, у спинномозковій рідині.

Нервово-психічні розлади судинного генезу відрізняються від атрофічних уражень головного мозку пізнього віку. Наприклад, при судинних захворюваннях не буває симптомів, які спостерігають при хворобах Альцгеймера та Піка, синдромів розладу мовлення, вогнищевої неврологічної симптоматики. Судинні хвороби на відміну від сенільної деменції мають гострий початок, нерівномірний (хвилеподібний) перебіг. Психотичні епізоди з'являються вночі.

Неврозоподібні стани судинного походження диференціюють від невротичних розладів, які теж часто розвиваються в осіб похилого віку.

Судинні ендоформні психози потрібно відрізняти від ендогенних: БАР (МДП), шизофренії, функціонального інволюційного психозу. Характерними ознаками судинних розладів є надмірна психічна виснаженість (астенія), поглиблення інте- лектуально-мнестичного дефекту психіки, нівелювання психотичних симптомів залежно від ступеня недоумства.

Лікування

Загальними умовами лікування судинних психічних розладів є тривалість, відмова від алкоголю, куріння, запобігання психічному перенапруженню, систематичне (дозоване) фізичне навантаження, щадний режим праці, відпочинку та сну, систематичне лікування соматичних і ендокринних (наприклад цукровий діабет) хвороб, дотримання певних порад щодо дієти. Так, при церебральному атеросклерозі в раціоні обмежують кількість продуктів, багатих на холестерин, при гіпертонічній хворобі не рекомендують прянощі, гострі страви, каву.

При атеросклерозі лікування спрямоване на нормалізацію ліпідного обміну, церебральної гемодинаміки, активізацію метаболізму судинної стінки та нервової тканини.

Для цього призначають вітамінні засоби (особливо аскорбінову кислоту, нікотинову кислоту), препарати йоду (кальцийодин, калію йодид, у раціон включають морську капусту та інші продукти, що містять йод), ноотропні препарати (ноотропіл, аміналон, пірацетам та ін.), препарати, що поліпшують мозковий кровообіг (цинаризин, стугерон, кавінтон, трентал тощо). При гіпотонічній хворобі ефективні вітаміни групи В, біогенні стимулятори (препарати женьшеню, китайського лимоннику, елеутерококу, пантокрин та ін.), бальнеотерапія (вологе обтирання, душ, вуглекислі ванни та ін.), ЛФК, за показаннями — антикоагулянти. Хворим на церебральний облітераційний тромбангіїт призначають вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, препарати йоду, магнію сульфат, спазмолітичні та судинорозширювальні засоби, антикоагулянти.

При судинних психозах психотропні препарати вживають обережно, починаючи з мінімальних доз, оскільки організм таких хворих надто чутливий до них. Перевагу віддають транквілізаторам (сибазон, тазепам, седуксен, реланіум, рудотель, еленіум, радедорм та ін.). У разі потреби призначають препарати з відносно низькою нейролептичною активністю (мелерил та ін.). При цьому враховують можливість різкого зниження артеріального тиску, аж до колапсу. За судинної депресії застосовують транквілізатори з антидепресивною дією (алпразолам, касадан), антидепресанти (амітриптилін, ципраміл, золофт, прозак та ін.), нейролептичні препарати зі стиму- лювальним і тимолептичним ефектами (флюанксол, еглоніл, сульпірид). У після- інсультний період призначають курсове лікування церебролізином.

Прогноз

Прогноз життя при судинних психічних розладах залежить від вираженості та локалізації ураження судин головного мозку, а також від наявності гострих порушень мозкового кровообігу. Він відносно сприятливий у разі тривалої неврозоподібної симптоматики. Погіршується прогноз, коли з'являються, а тим паче наростають пси- хотичні розлади. Несприятливим він стає при судинній деменції на тлі церебрального інфаркту, інсульту, гіпертонічних кризів, судинної недостатності, а також супутніх інтеркурентних захворювань, що призводить до психічного маразму. Хворі стають безпорадними в побуті, у них атрофуються органи та тканини організму, згасають усі життєві процеси і настає смерть.

Експертиза

Медико-соціальна експертиза. На початкових етапах судинних захворювань рівень життєвого функціонування знижується помірно. Попри підвищену втомлюваність, хворі (хоча й з помітними зусиллями) можуть працювати за фахом, але умови праці для них полегшують. Інколи їм пропонують легшу роботу. У разі затяжних психотичних станів або вираженої деменції встановлюють II групу інвалідності, за потреби в догляді — І.

Військова експертиза. Для осіб, які за віком підлягають військовій експертизі, її проводять аналогічно до описаної в розділі “Психічні розлади пізнього віку”.

Судово-психіатрична експертиза. У стані загострення психотичного розладу або при вираженій деменції хворого вважають неосудним і недієздатним.

 
<<   ЗМІСТ   >>