Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Класифікація алкоголізму

У цьому розділі наведено три найпоширеніші в Україні класифікації: традиційну клінічну, МКХ-10 і ОБМ-ІУ.

Традиційна вітчизняна клінічна класифікація включає три стадії алкоголізму, які буде детальніше розглянуто нижче.

За МКХ-10

F10.0 Гостра інтоксикація

Н0.1 Вживання речовин, пов'язане зі шкодою для здоров'я

F 10.2 Синдром залежності

F 10.3 Стан відміни (абстиненція)

F10.4 Стан абстиненції з делірієм

F 10.5 Психотичні розлади

F 10.6 Амнестичний синдром

F 10.7 Залишкові та віддалені психотичні розлади (утому числі F 10.73 —деменція)

F 10.8 Інші психічні та поведінкові розлади

F 10.9 Неуточнений психічний та поведінковий розлад.

За DSМ-ІV

  • 303.0 Алкогольна інтоксикація 303.90 Алкогольна залежність
  • 305.0 Зловживання алкоголем
  • 291.0 Алкогольна інтоксикація з делірієм
  • 291.0 Алкогольний абстинентний синдром (відміни) з делірієм
  • 291.1 Зумовлений алкоголем стійкий амнестичний розлад
  • 291.2 Зумовлена алкоголем стійка деменція
  • 291.3 Зумовлений алкоголем психотичний розлад з галюцинаціями 291.5 Зумовлений алкоголем психотичний розлад з маячінням
  • 291.8 Алкогольний абстинентний синдром (відміни) з порушенням сприйняття
  • 291.8 Зумовлений алкоголем розлад настрою
  • 291.8 Зумовлений алкоголем тривожний розлад
  • 291.8 Зумовлена алкоголем сексуальна дисфункція
  • 291.8 Зумовлений алкоголем розлад сну
  • 291.9 Неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням алкоголю.

Епідеміологія

Вивчення епідеміології алкоголізму ускладнено тим, що велику кількість хворих не враховано (“прихований алкоголізм”, “home drinkers”). Намагання дослідити зазначену проблему за об'ємом проданих алкогольних напоїв або кількістю померлих від ураження печінки вважають не досить ефективним. Анонімні анкетні опитування більше свідчать про рівень вживання спиртних напоїв, а не про алкогольну хворобу респондентів.

На підставі багатьох досліджень доведено, що кількість хворих на алкоголізм становить 6,2—14,8 % дорослого населення (Е.А. Бабаян, М.Х. Гонопольський, 1987; Г. Каплан, Б. Седок, 1996). У різних соціальних групах цей показник неоднаковий.

Протягом XX ст. визначено досить сталі тенденції щодо епідеміології алкоголізму:

  • — збільшення кількості хворих (як абсолютної, так і відносної);
  • — зменшення віку хворих;
  • — поширення жіночого алкоголізму, що за темпами розвитку випереджає чоловічий.

Вплив етанолу на організм

В організмі людини щодоби синтезується 1—9 г ендогенного етанолу. Залежно від емоційного стану концентрація його коливається від 0 до 0,16 мг/л. Це один із субстратів для синтезу ендогенного ацетальдегіду, який входить у системи обігу ка- техоламінів, дофаміну та ендогенних опіоїдів (енкефапінів і ендорфінів). Ці речовини синтезуються в гіпоталамусі та лімбічній системі головного мозку і впливають на обіг багатьох інших нейромедіаторів і ейфоризують відповідні рецептори зони Олдса.

Під час вживання екзогенного етанолу через швидке всмоктування його концентрація підвищується в тисячі разів і сягає максимальної через 40—80 хв у разі вживання натще і через 90—120 хв — разом з їжею. Алкоголь усмоктується переважно в тонкій кишці (80 %) і шлунку (20 %). Такі продукти, як картопля, м'ясо, сало, протидіють цьому. За споживання їх одночасно з алкоголем він може залишатися в шлунку до 3 год. На швидкість усмоктування впливають також індивідуальні особливості. У хворих на алкоголізм та виразкову хворобу шлунка цей процес відбувається швидше. Під час усмоктування рівень алкоголю в крові починає підвищуватися, сягаючи максимуму на 40—50-й хвилині (після одного вживання).

Майже 10 % етанолу виводиться з організму незмінним (переважно із сечею та видихуваним повітрям), а решта метаболізується в печінці. Алкоголь розкладається під дією ферменту алкогольдегідрогенази (АДГ) за наявності кофермента ацетилкоензи- му А (ацетил-КоА) та нікотинамідаденіннуклеотиду (НАД). При цьому етанол окис- нюється до ацетальдегіду (АцА). За масивної алкоголізації до цього процесу приед- нуються метаболічні шляхи: мікросомальна станолокисна система (МЕОС) і каталаз- ний, які також призводять до утворення АцА. Потрібно зауважити, що токсичний ефект АцА в сотні разів перевищує ефект етилового спирту. Потім починає діяти фермент ацетальдегіддегідрогеназа (АлГА), що дегідрує АцА за наявності НАД та переводить його в нетоксичний ацетат.

Процеси знешкодження алкоголю генетично запрограмовані і мають значні індивідуальні особливості. Швидкість елімінації алкоголю залежить від функціонального стану організму, передусім печінки. Вона підвищується в процесі формування хронічного алкоголізму. Це створює біологічне підґрунтя для створення толерантності організму до алкоголю.

Потрапивши в організм, етанол досить швидко порушує діяльність гематоенцефа- лічного бар'єра та проникає в головний мозок. Найбільшою його концентрація є в кірковій речовині великих півкуль і деяких підкіркових структурах.

 
<<   ЗМІСТ   >>