Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Просте алкогольне сп'яніння

Глибина сп'яніння залежить від багатьох чинників: типу особистості, психофізіологічного стану, якості та міцності алкогольних напоїв. Розрізняють три ступеня алкогольного сп'яніння.

Легкий ступінь характеризується відчуттям комфорту, зниженням самокритики щодо власних дій і можливостей. Підвищується швидкість мислення, однак це відбувається за рахунок поверхових асоціацій і зниження якості розумової діяльності. Гальмуються пізнавальні функції, збільшується кількість помилок, погіршується якість роботи. Проявляються приглушені в тверезому стані риси особистості. Шкіра на обличчі червоніє, з'являється незначна дизартрія, стає непевною хода. Інколи спостерігають розширення зіниць і помірну брадикардію. Вміст алкоголю в крові коливається в межах 0,5—1,5 %о.

Середній ступінь сп'яніння проявляється подальшим зниженням продуктивності дій, пізнавальних процесів і дискоординацією рухів. Характерні різкі зміни настрою, що відповідають індивідуальним особливостям та рівню культури особистості. Вміст алкоголю в крові коливається в межах 1,5—2,5 %о.

За тяжкого ступеня сп'яніння порушується орієнтування, згладжуються емоції. Можливий сопорозний або коматозний стан. Вміст алкоголю в крові коливається в межах 2,5—3,0 і більше. Летальною дозою вважають 5—6 %о.

Лабораторна діагностика

Іноді виникає потреба об'єктивізувати діагноз алкогольного сп'яніння. Для цього застосовують різні методи.

Реакція Рапопорта — продування видихуваного повітря через розчин калію перманганату та сірчаної кислоти. Якщо в повітрі є пари алкоголю, розчин змінює колір.

Реакція Мохова—Шинкаренка. Під час продування видихуваного повітря з парою алкоголю через спеціальну індикаторну трубку змінюється колір реактиву.

Недоліком цих реакцій є їхня неспецифічність. Індикатори позитивно реагують на ацетон, ефір, метиловий спирт тощо. Тому діагноз алкогольного сп'яніння у конфліктних ситуаціях (наприклад, під час керування автомобілем) встановлює лише лікар. Він же і підтверджує кількість алкоголю в крові.

Диференціальна діагностика

Алкогольне сп'яніння потрібно диференціювати від різних станів.

Отруєння спиртом метиловим. Можливе в разі помилкового вживання спирту метилового. Встановлення діагнозу утруднено через те, що він має подібний до етанолу запах. Вживання навіть невеликої кількості метанолу призводить до метаболічного ацидозу (летальна доза становить І—5 г/кг). Перші симптоми: блювання після невеликої кількості випитого та погіршення зору, аж до повної сліпоти. Лікування: негайно дати хворому розчин етанолу з розрахунку 0,6 г/кг та 10 г щогодини для запобігання метаболізму метанолу.

Кома. Найчастіше помиляються при діабетичній і печінковій комах. Це можна пояснити такими симптомами: непритомність, специфічний запах із рота, блювання. Диференційна діагностика ґрунтується на даних анамнезу, результатах об'єктивного обстеження й аналізу крові.

Субарахноїдальні та субдуральні гематоми маніфестують через 2—3 доби після травми. Хворі загальмовані, розгублені, за зовнішнім виглядом нагадують сп'янілих. Свідомість їх потьмарена (частіше обнубіляція). Подібність до п'яного поглиблюється ще й тим, що блювання досить часто є “супутником” інтракраніальних гематом. Диференціальними ознаками є стале порушення свідомості, підвищення внутрішньочерепного тиску, наявність в анамнезі травм голови (особливо потиличної ділянки). У тяжких випадках можуть відбуватися мимовільні сечовипускання та дефекація. У такому разі потрібно негайно перевести хворого до нейрохірургічного відділення. Для підтвердження діагнозу можна здійснити інструментальне дослідження: рентгенографію черепа у двох проекціях, ультразвукову діагностику (УЗД) черепа, люмбальну пункцію (наявність крові в спинномозковій речовині).

Лікування

Лікування алкогольної інтоксикації потрібно розпочинати з видалення акоголю зі шлунка. Цього можна домогтися завдяки його промиванню — зондовому або беззон- довому — з використанням великої кількості води (для розбавлення вмісту шлунка з метою запобігання хімічному опікові гортані). Крім того, якщо алкоголь вживали недавно, можна застосовувати активоване вугілля. Для підтримання діяльності серця доцільно вводити кардіотонічні засоби.

 
<<   ЗМІСТ   >>