Хронічні алкогольні галюцинози

До хронічних алкогольних галюцинозів належать форми психозу, які тривають понад 6 міс. Розвитку такого виду галюцинозу може передувати гострий галюциноз із депресивно-параноїдною симптоматикою.

Найчастіше спостерігають хронічний вербальний галюциноз без маячення — “чистий галюциноз”. Слухові галюцинації, особливо на початку захворювання, є постійними. Голоси обговорюють усі вчинки та бажання хворого, погрожують йому, засуджують або ж захищають. У перші місяці й роки це спричинює у хворих реакцію протесту, гніву, обурення. Вони сперечаються, сваряться з голосами, просять допомоги. З часом гострота переживань слабшає, хворі ніби звикають до того, що чують. Зовні поведінка пацієнтів нормалізується. Вони можуть виконувати свої повсякденні, а часом і професійні, обов'язки. З'являються критичне ставлення до обманів сприйняття, бажання приховати їх від оточення. Помітних змін пам'яті щодо минулого не спостерігають. Значно більше страждає пам'ять на теперішні події. Після відновлення пияцтва симптоми галюцинозу загострюються, порушується поведінка. Клінічна картина нагадує перебіг гострого алкогольного галюцинозу.

У разі хронічного алкогольного галюцинозу з маяченням у хворих окрім слухових галюцинацій з'являються несистематизовані маячні ідеї переслідування та впливу.

При хронічному алкогольному галюцинозі з психічними автоматизмами та па- рафренною видозміною маячіння ці явища, особливо алкогольна парафренія, виникають на віддалених етапах захворювання. Ідеї величі, які поєднуються з автоматизмами та галюцинозом, не мають тенденції до систематизації. Поступово наростає органічний дефект особистості.

Алкогольні маячні психози

За особливістю психопатологічної картини маячні психози при хронічному алкоголізмі поділяють на алкогольний параноїд і алкогольне маячення подружньої зради.

Алкогольний параноїд

Алкогольний параноїд, так само як делірій та галюциноз, найчастіше розвивається в стані абстиненції. Інколи спостерігають короткий продромальний період із безсонням, немотивованими тривогою і страхом, маячним настроєм. Клінічна картина розгорнутого психозу переважно зумовлена маяченням переслідування. У хворого раптово виникає переконання, що його життю загрожує смертельна небезпека, джерелом якої є люди, які його оточують, і в кожній ситуації з'являються нові переслідувачі. Хворий не може сказати, хто і чому йому загрожує, але він певен: усе, що відбувається довкола, свідчить про намір його знищити. Маячне тлумачення оточення супроводжується ілюзорно-галюцинаторним сприйняттям. У розмовах чути погрозливі репліки. Хворий навіть бачить у руках “переслідувачів” конкретні знаряддя вбивства (ніж, пістолет, кастет та ін.). Домінує афект страху, що досягає рівня панічного жаху, відчаю. Виникають нетривалі спалахи імпульсивного рухового збудження: хворі раптово починають тікати, вискакують із транспорту, викидаються з вікна, звертаються до міліції, вдаються до самогубства. Увечері та вночі з'являються елементарні ілюзії та галюцинації (зорові, слухові). Психоз триває від кількох діб і тижнів до кількох місяців у разі затяжного перебігу захворювання.

Алкогольне маячення подружньої зради (алкогольне маячення ревнощів, алкогольна параноя)

Алкогольне маячення ревнощів є хронічною формою психозу, що розвивається винятково у чоловіків. До алкогольного маячення ревнощів не належать випадки резидуального (залишкового) маячення ревнощів унаслідок алкогольного делірію або галюцинозу. Психоз виникає переважно в осіб із психопатичними рисами характеру, схильністю до появи надцінних ідей. Це особливо помітно в періоди алкогольних ексцесів. Найчастіше психозу передує хронічна алкогольна інтоксикація з симптомами деградації. Маячення ревнощів розвивається у хворих повільно та малопомітно. Спочатку окремі маячні висловлювання з'являються в стані сп'яніння або на тлі похмілля. Згодом вони зберігаються і поза станом алкогольної інтоксикації. Виникають маячні інтерпретації, а зміст маячних побудов зберігає правдоподібність. Оточення часто не сприймає стан хворого як патологічний. Поступово зв'язок маячних інтерпретацій з реальними фактами зникає, відбуваються систематизація та поступова кристалізація маячення. Зазначений процес часто супроводжується появою вербальних ілюзій: у репліках людей про сімейні справи хворому вчуваються натяки, насмішки, образи. Поведінка його все більше визначається маячною концепцією. Усе спрямовано на те, аби довести зраду дружини, викрити її. Хворий вдається до різноманітних перевірок, збирає “факти” зради, скаржиться в громадські організації, вимагає допомогти зберегти сім'ю.

Подальші зміни в перебігу психозу пов'язані з появою ретроспективного маячіння: хворий починає стверджувати, що дружина зраджує його давно, з перших років подружнього життя, що народила дітей не від нього. Наводить докази цього, відповідно змінюється й ставлення хворого до дітей.

Інколи трансформація монотематичного маячіння ревнощів ускладнюється маячними ідеями отруєння, чаклунства, шкоди. Злобний афект, який часто виникає при цьому, може призвести до актів агресії щодо дружини.

У разі припинення вживання алкоголю інтенсивність маячних ідей значно слабшає, вони набувають характеру резидуальних. Хворі запевняють, що намагаються забути минуле, що пробачили дружині. Але повної критичної оцінки попередніх маячних висловлювань і поведінки при цьому не спостерігають.