Токсикоманія

Зловживання транквілізаторами

Класифікація розладів, пов'язаних із вживанням седативних і снодійних засобів:

За DSM-IV

• 304.10 — Залежність від седативних, снодійних та анксіолітпчних засобів.
• 305.40 — Зловживання седативними, снодійними й анксіолітпчнпми засобами.
• 292.89 — Інтоксикація седативними, снодійними й анксіолітичними засобами.
• 292.0 — Синдром відміни седативних, снодійних, анксіолітпчних засобів, у тому числі з розладами сприйняття.
• 292.81 — Інтоксикаційний делірій, спричинений седативними, снодійними й анксіолітичними засобами.
• 292.81 —Синдром відміни седативних, снодійних, анксіолітпчних засобів, у тому числі з розладами сприйняття і делірієм.
• 292.82—Деменція, спричинена седативними, снодійними, анксіолітичними засобами.
• 292.83 — Стійкий амнестичний розлад, спричинений седативними, снодійними, анксіолітичними засобами.
• 292.0 — Психотичні розлади, зумовлені седативними, снодійними, анксіолітичними засобами:
• 11 — з параноїдом;
• 12 — з галюцинаціями.
• 292.84 — Розлади настрою, зумовлені седативними, снодійними, анксіолітичними засобами.
• 292.89 — Тривожні розлади, зумовлені седативними, снодійними, анксіолітичними засобами.
• 292.89 — Сексуальні розлади, зумовлені седативними, снодійними, анксіолітичними засобами.
• 292.89 — Розлади сну, зумовлені седативними, снодійними, анксіолітичними засобами.
• 292.9 — Неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням седативних, снодійних та анксіолітичних засобів.

За МКХ-10

F13.0 Гостра інтоксикація

F3.1 Вживання речовин, пов'язане зі шкодою для здоров'я

F 3.2 Синдром залежносм

F3.3 Стан відміни (абстиненція)

F3.4 Стан абстиненції з делірієм

F3.5 Психотичні розлади

F3.6 Ампссіичний синдром

F3.7 Залишкові та віддалені психотичні розлади (у тому числі F3.73 — деменція)

F3.8 Інші психічні та поведінкові розлади Р13.9 Неуточнений психічний та поведінковий розлад.

Під час розгляду питання про зловживання транквілізаторами потрібно брати до уваги лише випадки використання їх для ейфоризації, а не симптоматичного застосування при хронічному стресі.

При токсикоманії зазвичай дози транквілізаторів великі (частіше їх вживають у вигляді таблеток, рідше — внутрішньом'язово). У разі перорального введення вони швидко засвоюються і зберігаються в крові протягом 4—18 год (залежно від особливостей препарату). Хворі швидко рухаються, щоб не заснути. Згодом з'являються відчуття спокою, задоволення, ейфорія. Хода хворих невпевнена, рефлекси знижені. Зменшується частота серцевих скорочень, знижується артеріальний тиск. Досить швидко настає сон, який за передозування може перейти в кому. Характерними симптомами передозування є гіперсалівація та підвищена бронхіальна секреція. Крім того, спостерігають пригнічення дихання та серцебиття, можливе порушення серцевого циклу. Якщо транквілізатори додають до алкоголю, їхній ефект посилюється.

Про фізичну залежність від транквілізаторів можна говорити на підставі різкого зростання толерантності та появи абстинентного синдрому, що нагадує алкогольний. При цьому досить швидко настає морально-етична деградація особистості зі своєрідним психоорганічним синдромом. Хворі стають фамільярними, цинічними. З'являються і соматоневрологічні зміни: порушення функцій вестибулярного апарату (невпевнена хода), значне зниження імунітету.

Ситуаційна залежність також супроводжується деяким збільшенням толерантності, але при цьому дози препарату не перевищують терапевтичних.

Прогноз

У разі систематичного вживання седативних або снодійних засобів досить швидко формується недоумство за органічним типом, з брутальністю. Часто спостерігають патологію печінки, нирок тощо.

Лікування

У разі передозування насамперед потрібно очистити шлунок, після чого — провести детоксикацію. Дуже важливо підтримувати функції серцево-судинної та дихальної систем.

Лікування розпочинають з масивної детоксикаційної терапії. Під час планування комплексу терапевтичних заходів потрібно зважати на соматичні захворювання, передусім ураження печінки, нирок, легенів та інших органів. Психотерапія має спиратися на нижчі вітальні потреби й емоції з огляду на значні зміни особистості та недоумство хворих.