Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Хімічні та біологічні чинники

Деякі хімічні та біологічні речовини здатні зумовити психічні розлади. Вони дуже різні, тому неможливо узагальнено описати психотропні ефекти. Ці відомості містяться у довідниках з токсикології та фармакології. Тут схарактеризовано отруєння, що найчастіше спостерігають у сучасних умовах.

Галюциногени (психодизлептики, “фантастики”, нсихотоміметики, або пси- ходелічні речовини)

Є клас препаратів, які зумовлюють симптоми, що нагадують психоз. Наприклад, галюцинації, втрату відчуття реальності та нездатність орієнтуватися, онейроїдний стан та ін. До таких речовин належить понад 100 природних і синтетичних препаратів. Вважають, що психоделічні речовини “розширюють або підвищують рівень свідомості” (Б. Ого!', 1988; Г.І. Каплан, Б.Дж. Седок, 1994). Галюциногени діють на катєхоламінову систему, дофамін, ацетилхолін, серотонін і ГАМК. Можливо, в мозку с специфічні для цих речовин рецептори.

Класичним представником галюциногенів є мескалін (ацтеки називали його пейот- лом) — алкалоїд кактуса Lophophora Williamsi або Anhalonium Lewinii, що росте в Північній Америці. З давніх часів і дотепер американські індіанці використовують пе- йотл у релігійних церемоніях і ритуалах. У нашій країні після видання книг Карлоса Кастанеди відбулася “популяризація” та “романтизація” психофармакологічних ефектів пейотла. Якщо вживати мескалін у малих дозах, виникають такі психічні зміни, як після гашишу або опію. Можуть з'являтися розлади, які подібні до симптомів шизофренії. Через ЗО—45 хв після вживання 0,1—0,3 г пейотлу виникають озноб, нудота, головний біль, відчуття припливу крові до голови, болісні парестезії та сенестопатії, переважно в кінцівках. Вони швидко змінюються незначною збудливістю, метушливістю та балакучістю, підвищенням чутливості до світла та ін. Усі речі здаються хворим яскравими, з дивною формою, а згодом з'являються ілюзорні та галюцинаторні образи. Іноді виникають калейдоскопічні картини. Образи вкрай нестійкі. Одночасно спостерігають надзвичайно химерні тілесні ілюзії з порушенням схеми тіла та мета- морфопсіями. Загострюється звукове сприйняття. З часом змінюється сприйняття простору та часу, аж до безпредметно-екстатичного стану. Через роздвоєння особистості людина дивиться на себе неначе збоку. Психоз завершується різким збудженням з нестримною балакучістю, крайньою метушливістю, схильністю до брехні та витівок. Пе- j режите зберігається в пам'яті чітко. Тривале вживання речовини призводить до ослаблення волі, фізичного маразму, психічної деградації. Спостерігали також випадки раптової смерті.

Псилоцибін і псилоцин виділив зі священного мексиканського гриба швейцарський хімік А. Гофман. Ці галюциногени зумовлюють гострий інтоксикаційний делірій зі зміною свідомості і сприйняття оточення, зоровими ілюзіями та яскравими галюцинаціями. Середня доза, що зумовлює такий ефект, — 6 мг. Псилоцибіновий психоз нагадує мескаліновий.

LSD (діетиламід лізергінової кислоти) виділили з ріжків Штоль і А. Гофман у 1938 р. Середня доза, що спричинює психотропний ефект, — 75 мг. Починає діяти препарат через годину після вживання, ефект триває від 8 до 12 год. Фізичні симптоми: мідріаз, тахікардія, пітливість, зниження гостроти зору (мов запона перед очима) і тремор. Спостерігають деліріозний стан. Іноді пацієнтам здається, що вони божеволіють і що вже ніколи не стануть нормальними. Коли виникає хибне переконання в тому, що сприйняття не порушене, а правдиве, реальні речі бачаться надзвичайно яскравими. Кольори здаються багатшими, контури предметів — різкими, музика — емоційно насиченою, а нюх і смак загострюються. Звичайним явищем вважають синестезії, коли кольори можна чути, а звуки — бачити. Інколи виникають розлади схеми тіла та порушення сприйняття часу і простору. Галюцинації найчастіше бувають зоровими, зазвичай мають вигляд геометричних форм і цифр, але іноді виникають також слухові або тактильні. Емоції стають надто інтенсивними і можуть часто змінюватися. В один і той самий час пацієнт може мати два протилежних відчуття. Дуже посилюються навіюваність і чутливість до невербальних сигналів. Інколи з'являється

прагнення до єднання з іншими людьми або, навпаки, до самотності. Відновлюється пам'ять на події раннього дитинства, оживають картини далекого минулого. Типовим є враження про глибоке розуміння релігійних і філософських ідей. Змінюється відчуття самого себе, іноді — до стану деперсоналізації та злиття із зовнішнім світом. Це супроводжується відокремленням власного “Я” від тіла і розчиненням у містичному екстазі. Симптоматика лізергінової інтоксикації нагадує маніакальну, гебефре- нічну, депресивну, параноїдну та кататонічну.

До психодизлептиків належать також екстазі (3,4-метилендіоксиметамфетамін, МДМА), натуральні речовини гармін, гармалін, богаїн, диметилтриптамін та інші синтетичні препарати, що мають структуру триптаміну або метоксильованого амфе- таміну.

 
<<   ЗМІСТ   >>