Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Логістичні витрати підприємства

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Логістика - інструмент оптимізації витрат

На нинішньому етапі розвитку ринкових відносин суспільство не може вже існувати, не використовуючи правил і принципів логістики - логістика пронизує практично всі види людської діяльності. Показовим у цьому плані є розподіл робіт суспільного сектору в Сполучених Штатах Америки і питома вага логістизації операцій у кожній конкретній сфері діяльності.

Таблиця 2.3

Модифікована багатокритеріальна класифікація логістичних витрат (з фрагментами удосконалення, що запропоновані особисто автором)

Класифікаційні

ознаки

Групи логістичних витрат та їх характеристика

Можливість використання для аналітичних цілей

1

2

3

1.Цілеспрямування *

  • 1. Вибір інвестиційної альтернативи.
  • 2. Визначення реальних значень логістичних витрат, що змінюються у зв'язку з прийняттям конкретного логістичного рішення і знаходять своє відображення в планово-облікових документах*

Оцінка варіантів інвестування логістичних проектів.

Оцінка прийняття логістичних рішень *

2. Функціональне призначення

  • 1.За основними логістичними функціями:
    • - витрати постачання;
    • - витрати виробництва;
    • - витрати розподілу.
  • 2. За допоміжними логістичними функціями:
    • - витрати транспортування;
    • - витрати складування;
    • - витрати управління запасами;
    • - витрати на організацію інформаційно-комп'ютерної підтримки;
    • - витрати на сервісне обслуговування;
    • - витрати на логістичне управління

Оцінка ефективності окремих

функціональних сфер логістики та розрахунок питомої ваги певних груп логістичних витрат у загальній їх сумі

3. Елементи витрат

  • 1. Матеріальні витрати на виконання логістичних функцій.
  • 2. Витрати на оплату праці персоналу, що виконує логістичні функції
  • 3. Витрати на соціальні заходи (нарахування у фонд оплати праці персоналу, що виконує логістичні функції).
  • 4. Амортизація транспортних засобів, складів та адміністративних приміщень логістичних служб.
  • 5. Інші витрати логістичної діяльності

Оцінка ефективності, структури і динаміки логістичних витрат відповідної операційної діяльності

4. Відношення до логістичної системи

  • 1. Внутрішні (витрати виробництва).
  • 2. Зовнішні (витрати розподілу).
  • 3. Змішані (витрати постачання)

Оцінка залежності динаміки витрат від середовища здійснення логістичної діяльності

5. Відображення в обліку та звітності

  • 1. Фактичні витрати, що здійснені за певний період.
  • 2. Витрати втрачених можливостей:

- явні, що визначаються як різниця між плановими і фактичними витратами;

- неявні, що характеризують втрачену вигоду, пов'язану з і нераціональним використанням ресурсів та рухом потоків

Оцінка доцільності здійснення логістичних витрат та раціональності використання ресурсів

6. Обсяги

логістичної

діяльності

  • 1 Постійні витрати:
    • - амортизація і утримання будівель;
    • - оплата комунальних послуг;
    • - витрати управління;
    • - інші витрати, що не залежать від обсягів логістичної діяльності

Виявлення залежності | ефективності логістичної діяльності від її обсягів

  • 2. Змінні витрати:
    • - витрати на оплату праці;
    • - матеріальні витрати;
    • - транспортні витрати;
    • - збутові витрати;
    • - інші витрати, що залежать від логістичної діяльності.
  • 3. Капітальні витрати:
    • - створення інфраструктури логістичної системи (склади, транспорт, інформаційні системи тощо)*

4. Поточні витрати на просування матеріального потоку, оплату відсотків за притягнення позикового капіталу, утримання персоналу логістичної служби і можливі додаткові поточні витрати, що пов 'язані з форс-мажорними обставинами *

7. Джерело виникнення

  • 1. Власні витрати, здійснювані самим підприємством.
  • 2. Витрати логістичного аутсорсингу, здійснювані як оплата послуг логістичних компаній

Прийняття рішень щодо вибору компаній, продуцентів логістичних послуг

Примітка: *' запропоновано додатково автором.

Американські фахівці з операційного менеджменту вказують, якщо прийняти за 100% всі роботи, що виконуються в народногосподарському комплексі США, то питома вага їх різновиду розподіляється в такий спосіб [97, с. 9-10]:

  • - на виробництво продукції припадає близько 18%;
  • - на будівництво, добувну галузь й інші виробництва приходиться близько 6%;
  • - на сервіс - 76 % (сектор сервісу включає урядову сферу, сферу харчування, здачу житла в оренду, торгівлю, транспорт, фінанси, страхування, законодавство, медицину, ремонт і обслуговування).

Виконані американськими фахівцями з логістичного менеджменту дослідження дозволяють зробити висновок, що у виробництві операції, які безпосередньо зв'язані з логістикою, складають від 24 до 32 %, у будівництві, добувній галузі й інших виробництвах - від 17 до 26%, у сервісі логістичні операції становлять близько четвертої частини [126].

Логістика досить міцно ввійшла в діяльність європейських і американських фірм, компаній і корпорацій. Захід і Схід прицільно дивиться на логістику, запозичаючи в неї все корисне і раціональне. Провідні економісти Заходу стверджують, що саме логістика є носієм нових методологічних підходів у підприємницькій діяльності в умовах ринкових відносин. Початок XX 1-го століття ознаменований інтенсивними процесами глобалізації, що ведуть до росту обсягів світового виробництва, розширення внутрішніх і зовнішніх економічних зв'язків. Добре це чи погано? Відповідь на дане питання дати важко. Але в одному можна бути впевненими - всі ці процеси ведуть до збільшення витрат обігу, які сьогодні, за оцінками відомих фахівців, досягають 15-30 % вартості готового продукту [17; 23 й ін.]. Даний факт незаперечний і досить невтішний.

Конкуренція стає усе напруженішою й змушує продавців знижувати націнку до мінімуму. Торгівля, у свою чергу, "відіграється" на виробниках і у багатьох випадках диктує їм відпускні ціни, що вигідними є для неї. Виробники гарячково шукають, на чому ж ще можна знизити і без того зведені до мінімуму виробничі витрати. Оптимальне рішення знаходиться не завжди. Але все ж одне з рішень є вельми очевидним: якщо при виробництві й продажах заощадити вже нема на чому, то потрібно скорочувати витрати на шляху проходження товарів між цими етапами. Одним із найбільш радикальних і діючих шляхів скорочення витрат є саме логістика. Відповідно до авторської точки зору у даному випадку буде справедливим наступне визначення логістики - це унікальний інструмент для збільшення підприємством маси прибутку за рахунок зменшення внутрішньофірмових витрат при виконанні логістичних активностей (маса прибутку буде збільшуватись до тих пір. поки граничний прибуток не стане рівним нулеві!).

Практика діяльності таких відомих фірм і компаній, як Jonson & Jonson, "Филипп Моррис", Nestle, Prokter & Gamble, MacDonald's, ASG AB, BTL, Ryder, Federal Express, Leasnay, American Express, Welchelt, TNT, Sped-Bertraud Faure, Carlberson показує, що використання концепції логістики практично завжди забезпечує високу конкурентноздатність продукції і послуг, а значить і гарантоване досягнення успіху в бізнесі. Застосування логістичної концепції в бізнесі є дуже корисним - це дає практично кожному підприємству, фірмі чи компанії можливість реалізації як економічних, так і "технічних" інтересів учасників просування матеріального потоку аж до кінцевого споживача, а також дотримання принципів системності й оптимальності, здатних "привести" організацію до бажаного ринкового результату. Саме через системність і оптимальність можна досягти достатньості логістичного результату в умовах наростаючого дефіциту ресурсів.

Для того, щоб підкреслити ще раз значимість логістики, слід зазначити, що саме завдяки потенціалу логістики можливо підвищити організаційно-економічну стійкість і конкурентні позиції підприємства, фірми чи компанії на ринку. Ця теза досить чітко підкреслює той факт, що сьогодні конкурентні переваги одержують і утримують ті підприємства, які керуються інноваційною стратегією.

"Інноваційність, за словами Пітера Друкера, - це особливий інструмент підприємництва. Саме підприємництво, як дія, спрямоване на те, щоб вдихнути в наявні ресурси нові властивості з метою створення благ. Більше того, у ході нововведень створюється певний ресурс. Ресурсу як такого не існує доти, поки людина не відшукає в природі що- небудь корисне і не наділить його економічною цінністю". Цим корисним й коштовним, з економічної точки зору, на нинішньому етапі розвитку суспільства є саме логістика! З таким твердженням згодні багато відомих фахівців і вчених. Так, наприклад, Плоткін Б.К. [55] відзначає: "Логістика - є основний інструмент досягнення для фірми необхідної конкурентоздатності, тому що раціональні закупівлі забезпечують мінімум витрат - як у виробництві, так і у торгівлі" (інші визначення дефініції "логістика" в розумінні різних авторів подані в додатку Ж).

Уваров С.А. [100] також у логістиці вбачає ефективний інструмент створення конкурентоспроможності організації - "Конкурентні переваги все більшою мірою визначаються тим, наскільки ефективно фірма створює логістичну структуру...". І це сьогодні доведено багатьма компаніями, що мають у своїх структурах або службу логістики, або відділ логістики, або департамент логістики, які чітко організовують і координують рух потоків матеріальних ресурсів і готової продукції кінцевому споживачеві, домагаючись при цьому конкурентних переваг і стійкої позиції на ринку.

Логістика важлива для кожної організації, тому що вона завжди була центральною проблемою будь-якого виду економічної діяльності. Так, приміром, у результаті проведених у 1996 р. у Канаді компанією Deloitte & Touche досліджень, було встановлено, що 98 % респондентів описують логістику або як критичний, або як дуже важливий напрямок для своїх компаній. У цьому ж огляді підкреслюється, що в цей час понад 90 % організацій або вдосконалюють свої ланцюги поставок, або планують зайнятися цим у найближчі два роки.

Деякі автори публікацій логістичної спрямованості відзначають, що сьогодні можна відшукати небагато видів діяльності людини, які б так чи інакше не впливали на потік продукції, що переміщається від місця виробництва до місця споживання. Наприклад, Дональд Уотерс [101] підкреслює: "Без логістики ніякі матеріали не переміщаються, ніякі операції не виконуються, ніякі продукти не доставляються і ніякі споживачі не обслуговуються".

У загальнонаціональному масштабі на логістику в різних країнах світу приходиться досить значна сума витрат. Так, наприклад, на початок третього тисячоліття валовий внутрішній продукт (ВВП) тільки в СІНА сягнув за 10 трлн доларів, а населення чисельністю в 280 млн. чоловік виробляє* і спожива": в середньому товари й послуги вартістю 36 тис. доларів на кожну людину за рік. А якщо взяти до уваги шість найбільших держав світу - Японію,

Німеччину, Великобританію, Францію-, Італію і Канаду, де загальний ВВП становить ще 10 трлн доларів, то складно представити обсяг продукції, що виробляється і споживається, переміщається по ланцюгах поставок від постачальника до споживача, і складніше всього простежити як, де, і у якому взаємозв'язку виконуються для цього логістичні операції. Коментуючи даний факт, Дональд Уотерс відзначив наступне: "І щоб забрати в постачальників усе, що стоїть за цим. будь-то масло, що вироблене е Канаді, чи побутова електроніка японського виробництва, чи автомобілі, що виготовлені у Великобританії або молочні продукти із Франції, і доставити споживачам, покладаються на логістику. Інакше кажучи, до цих дій залучаються мільйони людей, а їхні операції коштують мільярди доларів на рік; без усього цього ніякого руху матеріалів не відбувалося б".

Розвиток логістики як економічної науки в розвинених країнах відбувається по-різному. Якщо застосувати до цього чотирьохступеневу систему оцінок, то виявляється, що розподіл рівнів розвитку логістики по компаніях неоднаковий. Кірні А. (Кеатеу А.) [125] за результатами дослідження 500 великих західноєвропейських компаній, у число яких потрапили 26 % компаній колишньої Федеративної Республіки Німеччини, 20 % - Голландії, 17 % - Великобританії, 16 % - Франції, 11 % - Бельгії і 10 % - Італії, що представляють 30 різних галузей економіки, указує, що на першому рівні розвитку перебуває тільки 57 % організацій; на другому рівні - 20 %; на третьому і четвертому рівнях - 23 % разом узятих компаній.

Як зазначає Кірні А., досвід практичного використання логістики підприємствами, фірмами і компаніями Європи і Америки показує, що перехід на більш високий рівень розвитку логістики, у найкращому разі, звичайно триває від шести місяців до двох років, а перехід від першої стадії розвитку до четвертої займає близько 20 років. Однак, як стверджують закордонні фахівці, очікується його скорочення до 10 років у зв'язку зі зростаючою міжнародною конкуренцією і можливостями використання досвіду фірм, що вже пройшли цей шлях.

За рахунок яких ресурсів і методів менеджменту фірми і компанії досягають того або іншого рівня розвитку логістики?

Кірні А. у свій час вказував, що фірми першого рівня 44 % своїх коштів витратили на так називану "розшивку" вузьких місць логістичної системи або окремих її ланок, 32 % - на введення нормативної продуктивності праці й 24 % - на застосування стимулюючої оплати праці. Фірми, що досягли другого рівня розвитку логістики, 47 % коштів направили на механізацію складських робіт, 30 % - на будівництво складів і 23 % - на автоматизацію технологічних процесів.

Як же використовують логістику сьогодні на підприємствах, у фірмах і компаніях України і найближчого її сусіда і партнера - Російської Федерації?

Проведені особисто автором дослідження підприємств різних галузей, що функціонують на ринку України, показали, що на початку третього тисячоліття здебільшого основними стратегіями їх є стратегії росту, виживання і згортання. Розподіл наступний: стратегію росту

використовують близько 39 %, стратегію виживання - 36%, стратегію згортання - 9% підприємств. І тільки 1,3% досліджених підприємств (як правило, це спільні підприємства або закордонні компанії) реалізують у своїй діяльності логістичну стратегію. Але слід зауважити, що останнім часом передові українські підприємства, фірми та компанії почали все ж створювати підрозділи логістики, розуміючі, що логістика є надзвичайно актуальним інструментом у боротьбі з кризовими явищами.

Аналогічна ситуація і у Російській Федерації. Проведене анкетування співробітниками Міжнародного центру логістики Державного університету - Вища школа економіки серед своїх слухачів, що навчаються за різними програмами (від підвищення кваліфікації до другого вищої освіти з фаху "логістика"), дозволив встановити, що тільки близько 3 % досліджених фірм мають логістичну стратегію і свідомо її формують (ресурс Інтернету — стаття російських вчених проф. Дибської В.В. і проф. Сєргєєва В.І. "Корпоративні логістичні стратегії й технології: вибір і способи реалізації"). Зазначені 3% в основному формують великі закордонні компанії, що функціонують на російському ринку. Результати аналізу також указали і на основні чинники відсутності логістичної стратегії в 97 % досліджених фірм і компаній. Перший чинник - це загальне нерозуміння топ-менеджментом цих організацій призначення логістики як інтегрованого інструменту менеджменту, що дозволяє оптимізувати матеріальні й фінансові ресурси.

Другий чинник відсутності логістичної стратегії фірм - це недостатня кількість кваліфікованих фахівців з логістики.

Європейські компанії давно усвідомили, що відмова від використання логістики погрожує не тільки ростом фінансових витрат, але і втратою клієнтів. Установлено, що організація служби логістики на підприємстві, в фірмі або на рівні компанії допомагає вирішити не тільки проблему швидкого й ефективного переміщення матеріального потоку до замовника, але і знижує кількість скарг споживачів на несвоєчасну поставку й утрату якості продукції практично наполовину.

З метою доповнення моментів, що доказують значимість логістики в діяльності будь-якої організації, слід навести ще таку інформацію.

Згідно з даними Європейської асоціації, наскрізний моніторинг матеріального потоку здатний забезпечити скорочення запасів від 30 до 70 %, а за даними Промислової асоціації США - на 30-50 % [45].

Широке поширення логістичної концепції на підприємствах США викликало зниження сукупних запасів ресурсів в економіці. За підрахунками американських економістів, у 1987 р. виробництво валового внутрішнього продукту в розмірі 4,5 трлн дол. у цінах того періоду вимагало запасів у грошовому вираженні близько 683 млрд. доларів. У валовому внутрішньому продукті це становило 15,14%. У 1980 р., коли логістика застосовувалася лише в декількох сотнях підприємств, частка запасів у ВВП США становила 17,5 %. Сьогодні витрати на запаси в США в національному масштабі оцінюються в розмірі 15-23% валового національного продукту і становлять за наближеними оцінками 730-800 млрд. доларів.

Зіставлення і аналіз отриманих у США й Німеччині результатів щодо впливу логістики на раціоналізацію запасів дозволили зробити ряд важливих висновків, які послужили підставою для переорієнтації постачальницько- збутової політики підприємств багатьох країн. Нині надбанням практики є те, що логістичне управління запасами дозволяє також змінити і співвідношення підтримуваного запасу до 10 % у роздрібних продавців і до 90% у дистриб'юторів і виробників. Це звісно відносять до безперечних переваг інтегрованих логістичних ланцюгів поставок, які організовують фірми і компанії для більш швидкого і якісного обслуговування споживачів.

Якщо аналізувати значущість логістики для рівня середнього підприємства, то за оцінками закордонних фахівців [9; 17; 107], її практичне застосування забезпечує:

  • - скорочення витрат у сфері товарообігу на 20 %;
  • - обсягу запасів - на 30-70 %;
  • - зниження собівартості продукції на 30 %.

Проф. Лукінський В.С. [45, с. 17], посилаючись на результати експертної оцінки фахівців, указує, що застосування логістики дозволяє підприємствам:

  • а) знизити рівень запасів на 30-50 %;
  • б) скоротити час руху продукції на 25-45 %;
  • в) скоротити повторні складські перевезення в 1,5-2,0 рази;
  • г) скоротити витрати на автоперевезення на 7-20 % і, зокрема, на залізничні перевезення - на 5-12 %.

Світова практика використання логістики свідчить про високу її інтегруючу роль, особливо виробництва і сфери обігу. Погоджуючи останні в єдиний логістичний ланцюг, логістика сприяє не тільки різкому зниженню запасів, але і збільшенню продуктивності праці й росту обсягу продажів. Так, за оцінками закордонних фахівців з початку 80-х рр. ХХ-го ст. у США в щорічному загальному збільшенні продуктивності праці (5-6%) половина (2,5-3,0 %) досягається за рахунок використання принципів і правил логістики. Більшість науковців у своїх публікаціях приводять результати впливу логістики на обсяг реалізації готової -продукції, указуючи таке співвідношення: скорочення на 1 % логістичних витрат еквівалентно майже 10 % збільшення обсягу продажів.

Міротін Л.Б. наводить наступний узагальнюючий висновок корисності від застосування логістики: "За оцінками закордонних експертів використання логістики не тільки забезпечує зменшення розміру запасів на 50-95%, термінів доставки товарів на 25-45%, загального часу виконання замовлення підприємством на 50-70 відсотків, але і приносить додаткові вигоди. При зменшенні товарних запасів підприємства тільки на 10% прибуток збільшується на 15% і зменшується потреба в виробничих і складських приміщеннях на 40-70%" [42].

Наведені вище цифри змушують задуматися про логістику як про вельми вагомий інструмент ринкової економіки.

Смиричинський В.В. [80, с. 71]. розглядаючи досвід формування регіональних логістичних систем, у тому числі державних закупівель, у розвинених капіталістичних країнах, відзначає, що при реалізації логістики:

  • а) транспортні витрати скорочуються на 7-20 %;
  • б) витрати на вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання матеріальних ресурсів (МІ5) і готової продукції (ГП) зменшуються від 15 до 30 %, а загальні логістичні витрати - на 12-35 %.

Передача функцій постачання і збуту продукції від фірм- виробників до логістичних посередників дозволяє майже в три рази скоротити власні витрати фірм на їх виконання, збільшити оборотність матеріальних ресурсів на 20-40 %, знизити запаси МР і ГП від 50 до 200 %.

Нині відомо безліч прикладів, що показують на досить високу ефективність логістики, удосконалюючи яку організації можуть формувати досить стійку життєдіяльність і ефективність підприємства. У зв'язку з цим Антоненко Н.В. [6, с. 234-241] вказує, що одним із головних індикаторів життєдіяльності й ефективності підприємства є стійкість і динамічність його системи управління, яка обов'язково повинна враховувати логістичну складову управління, де питання класифікації логістичних витрат, їх реєстрації, обліку і контролю є важливою теоретичною і практичною проблемою для всіх сфер суспільного виробництва.

 
<<   ЗМІСТ   >>