Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Правова педагогіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Вища юридична освіта Великої Британії

Виша юридична освіта Великої Британії є платною. Вступних іспитів немає. Щорічні набори студентів невеликі – до ста чоловік.

Цим пояснюються можливості широкого використання індивідуальних форм роботи із студентами. Так, в Лондонському університеті викладач працює за індивідуальним планом не більше ніж із десятьма студентами, в Оксфордському університеті – не більше ніж із трьома студентами.

Виша юридична освіта є двухступеневою: трьохлітнє університетське навчання і однорічне або дворічне практичне стажування з метою Здобуття статусу адвоката (солиситора або барристера). Університетське навчання складається з вивчення низки обов'язкових юридичних дисциплін (конституційне право, право власності, контрактне право, трудове право, деліктне право, кримінальне право і деякі інші), включає дисципліни за вибором студентів із метою поглиблення вивчення матеріалу за спеціалізацією.

За підсумками навчання в університеті здаються іспити відповідно до стандартів, визначених асоціацією юристів Великої Британії. Навчання в університеті має практичний характер. Студенти зорієнтовані на майбутню роботу в певних фірмах.

Англійській юридичній освіті властиві деякі специфічні риси:

  • • зорієнтована в основному на підготовку професійних адвокатів. Це підтверджується і тим фактом, що в Англії немає "кар'єрних суддів". Суддею може стати адвокат, який практикував протягом тривалого часу та добився великого успіху в своїй діяльності;
  • • поділ адвокатів на соліситорів та баристерів.

Баристери – це адвокати віщої кваліфікації, які, зокрема, мають право вести справи в суді.

Всі інші адвокати є соліситорами. З даної роздвоєності юридичної професії витікає, що соліситори і баристери одержують різну освіту і складають різні іспити. Майбутню соліситор, що вже отримав університетську освіту, повинен потім пройти 9-місячний курс лекцій у юридичному коледжі, який є спеціалізованою юридичною шкалою лондонського Юридичного товариства, або в спеціалізованих політехнічних школах в провінції або в Лондоні. Обов'язковими предметами тут є ті, які найближчі до практики: оформлення операцій в земельною власністю, управління нерухомістю, податкове, торгове, спадкове право і право компаній. Після здачі випускних іспитів молодий соліситор зобов'язаний пройти дворічну учнівську практику в одній в соліситорських контор, в якій він як її службовець (aitide dak) виконує свою роботу (articles) в порядку платні за навчання професії соліситора. Після закінчення терміну учнівства молодий юрист приймається в число соліситорів. Проте і після цього він зможе зайнятися самостійною адвокатською практикою або стати партнером соліситорського комерційного товариства лише після трьох років роботи помічником соліситора.

Баристерів навчають за наступною схемою. Особи з юридичною університетською освітою повинні бути зараховані студентами в одну з шкіл-гільдій і пройти річний курс навчання в так званій "школі права" при ній. Ця традиція має довгі історичні корені. Ще з XIV cm. юристи-практики почали об'єднуватися у численні самостійні корпорації чи гільдії (Inns of court), з яких чотири збереглися і донині: шкала-гільдія Лінкольна, школа-гільдія Грея, Внутрішній Темпл і Середній Темпл. Молодий англійський юрист здобував фахові навички, беручи участь у судових засіданнях та у їх імітації у школі-гільдіі. Завдання юридичних гільдій полягало не тільки у передачі молодим юристом фахових знань, але й у тім, щоб прищепити їм відчуття корпоративної солідарності. Тому учні жили пліч-о-пліч з юристами в будинках гільдії, разом етапувалися, відвідували богослужіння, відзначали різні урочистості, спільно користувалися бібліотекою тощо. Сьогодні студент школи-гільдїї зобов'язаний провести певне число "обідніх сесій". Щорічне число таких сесій – як мінімум чотири. Вони тривають три тижні. Протягом цього терміну студенти можуть вечеряти в їдальні своєї школи-гільдіі. Протягом однієї сесії необхідно пообідати принаймні три рази. Але щоб бути прийнятим в баристери, вимагається провести вісім сесій, тобто взяти участь в 24 сесійних трапезах. Нині подібна практика втратила своє колишнє значення, але студент вимушений пройти через цю процедуру, оскільки це вимагається для отримання диплому.

По завершенні навчання та тля складання випускного іспиту відбувається урочиста церемонії присвоєння звання баристера. Але й після цього молодий баристер не може займатися самостійною практикою. Протягом року він повинен відпрацювати учнем в одній або декількох баристерських конторах, і тільки після цього може працювати на себе.

 
<<   ЗМІСТ   >>