Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Правова педагогіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Креативні методи навчання

В англомовній літературі терміном "creativity" позначають все те, що має безпосередню причетність до створення чогось нового; процес такого створення; продукт цього процесу; його суб'єкт; обставини, в яких творчий процес відбувається; чинники, які його обумовлюють тощо. "Креативність" трактується як поняття синонімічне "творчості".

Креативність(лат. creatioстворення)творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються "творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора" (за П. Торренсом)

Ф. Баррон і Д. Харрінгтон, підбиваючи підсумки досліджень у галузі креативності з 1970 по 1980 pp., зробили такі узагальнення відомостей про креативність:

  • 1. Креативність – це здатність адаптивно реагувати на потребу нових підходів і продуктів.
  • 2. Створення нового творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця і сили його внутрішньої мотивації.
  • 3. Специфікою особистості, творчого процесу, продукту є їхня оригінальність, валідність, адекватність задачі та придатність (естетична, екологічна, оптимальність форми, правильність та оригінальність на даний момент).
  • 4. Креативні продукти можуть бути дуже різноманітні за природою: нове вирішення проблеми в математиці, відкриття хімічного процесу, створення музики, картини чи поеми, нової філософської чи релігійної системи, нововведення у правознавстві, свіже рішення соціальних проблем тощо.

Креативні методи зорієнтовані на створення студентами власних професійних продуктів.

Класифікація креативних методів навчання: 1) інтуїтивні ("мозкова атака", емпатії, придумування) – спираються на нелогічні дії, на інтуїцію педагогів; 2) алгоритмічні приписи та інструкції

(методи синектики, "морфологічного аналізу") – побудова логічної опори для створення педагогами освітньої продукції; 3) евристичні – допомагають педагогам виконувати завдання шляхом "наведення" на можливі правильні їх рішення та скорочення варіантів таких рішень.

Метод придумування – це спосіб створення невідомого раніше продукту за результатами певних розумових дій педагогів. Метод реалізується за допомогою таких прийомів: а) заміщення якості одного об'єкта якостями іншого з метою створення нового об'єкта; б) пошук властивостей об'єкта в іншому середовищі; в) зміна елемента об'єкта, що вивчається, та опис властивостей нового об'єкта, який здобуто за результатами цієї зміни.

Метод "Якби...". Студентам пропонується скласти опис та намалювати малюнок про те, що відбудеться, якщо, наприклад, вони виконуватимуть іншу професійну функцію.

Метод гіперболізації. Збільшується чи зменшується об'єкт пізнання, його окремі частини або якості: придумується інновація в юридичній освіті, якої ще не існує.

Метод аглютинації. Студентам пропонується поєднати непоєднувальні у реальності якості, властивості, частини об'єкта та зобразити.

Метод "мозкового штурму" – це метод групового розв'язання творчих проблем або метод комунікативної атаки (А. Осборн, США, 1937). Основне завдання методу – збирання найбільшого числа ідей з метою звільнення учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів. Характерними особливостями методу є: спрямованість на активізацію творчої думки учасників; використання засобів, які знижують критичність та самокритичність особистості (пряме інструктування та/або створення сприятливих умов для виховання співчуття, взаємопідтримки та схвалення), завдяки чому зростає її впевненість у собі; функціонування на засадах вільного, нічим не обмеженого генерування ідей у групі спеціально відібраних осіб ("генераторів ідей"); магістральний шлях розвитку творчих здібностей особистості в умовах розкріпачення її інтелектуальних можливостей за рахунок послаблення психологічних бар'єрів; зниження рівня самокритичності особистості та запобігання витісненню оригінальних ідей у підсвідомість як небезпечних; створення умов для появи нових ідей; сприяння появі відчуття психологічної захищеності.

Метод синектики – це спосіб стимуляції уяви студентів через поєднання різнорідних елементів (Дж. Гордон, США, 1952), який базується на методі "мозкового штурму", різних за видами аналогій (словесної, образної, особистої), інверсії, асоціації тощо. Характерними особливостями методу є: вихід за межі вузькопрофільних можливостей шляхом залучення до вирішення проблеми спеціалістів із різних галузей (група синектики); розширення поля дій, вироблення нових підходів до вирішення проблеми через зіткнення несподіваних думок, незвичайних аналогій (прямих, суб'єктивних, символічних, фантастичних), які розвивають мислення; підвищення медитації особистості, що допомагає гранично зосередитися на об'єкті, створюючи оптимальні умови для активізації інтуїтивного процесу. Спочатку обговорюються загальні ознаки проблеми, висуваються та відсіюються перші рішення, генеруються та розвиваються аналогії, використовуються аналогії для розуміння проблеми, вибираються альтернативи, ведеться пошук нових аналогій. Уже після цього повертаються до проблеми. При застосуванні методу синектики отримані результати рекомендується не оцінювати, тому що вербалізація ідеї гальмує її розвиток.

Метод "морфологічного аналізу" (метод багатовимірних матриць), в основу якого покладено принцип системного аналізу (Ф. Цвіклі, Швейцарія, 1942). У процесі розроблення нової ідеї студентам необхідно скласти матрицю, у якій слід розкрити повний перелік ознак цієї ідеї або завдання (характеристики, процеси, параметри, критерії тощо). Відбувається процес знаходження нових, несподіваних та оригінальних ідей шляхом складання різноманітних комбінацій відомих та невідомих елементів. Аналіз ознак та зв'язків, отриманих з різних комбінацій елементів (побудов, процесів, ідей), застосовується як для виявлення проблем, так і для пошуку нових ідей.

Метод інверсії (звернення) орієнтований на пошук ідей у нових, несподіваних напрямах, здебільшого протилежних традиційним поглядам та переконанням. Характерними особливостями цього методу є: орієнтація на принцип дуалізму; розвиток діалектики мислення студентів; вплив на рівень розвитку творчих здібностей.

 
<<   ЗМІСТ   >>