Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Мережа соціальної підтримки

Аналіз індивідуальних потреб сімей, а також їх розв'язання потребують підтримки з боку конкретних осіб і організацій на відповідних рівнях суспільного життя [35, с. 173]. Враховуючи, що одним із компонентів соціальної адаптації сім'ї є формування системи стосунків з соціальним оточенням, одним із завдань соціальної роботи з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, є побудова системи соціальної підтримки сім'ї або розбудова мережі соціальних стосунків, як підтримуючого компоненту, зовнішнього ресурсу сім'ї.

Мережа соціальної підтримки - комплекс взаємопов'язаних відносин соціального працівника з клієнтом, що забезпечує стійкі моделі взаємодії та міжособистісних стосунків. Водночас - це структура взаємин, коли люди можуть вимагати та просити допомоги. Зазвичай, така мережа складається із усіх тих людей, що допомагають конкретній особі долати щоденні життєві негаразди, вона включає у себе родичів, друзів, сусідів, колег та соціальних працівників, на яких покладається сім'я у своєму повсякденному житті.

У теорії соціальної підтримки наголошується, що те, у що люди вірять, як себе поводять та що відчувають, залежить від тих людей, з якими вони у житті взаємопов'язані.

Одним із завдань соціальної роботи з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, є формування мережі соціальної підтримки, яка б була безпечною, викликала довіру і в подальшому давала наснагу родині у розв'язанні життєвих негараздів. Побудова підтримуючих мереж базується на використанні ресурсів громади, яку можна розглядати як соціальне середовище життєзабезпечення кожної конкретної особи або сім'ї [35, 30].

Силантьєва Т.О. розглядає наступну емпіричну класифікацію типів поведінки, що відображають зв'язки між індивідуальними ресурсами особистості і суб'єктами соціальної підтримки:

  • 1) маніпуляція – використання соціальних ресурсів для отримання односторонньої вигоди;
  • 2) взаємний обмін - активність, спрямована на вибудовування відносин з соціальним оточенням, де при певній частці вкладу отримують віддачу, що дає можливість конструктивно і оптимально вирішувати проблеми;
  • 3) очікування допомоги з боку - перекладання активної ролі у вирішенні проблеми на інших людей;
  • 4) передача напрацьованих механізмів саморегуляції - прийняття відповідальності за власний розвиток і здатність передати набутий у подоланні труднощів стиль життя [30].

Конструктивною є побудова стосунків членів сім'ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах, що базується на принципах взаємного обміну і напрацювання досвіду подолання складних життєвих проблем.

На формування мережі соціальної підтримки спрямовані діагностичні методики, що дозволяють виявити зовнішні ресурси сім'ї: окремих осіб або соціальні інституції, які можуть надати необхідну матеріальну, інформаційну, моральну допомогу, незалежно від діяльності державних органів і спеціалістів. Враховуючи обмежені можливості державних установ, зокрема, центрів соціальних служб, надавати необхідну соціальну допомогу сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, особливо що стосується сільської місцевості, використання ресурсів громади є перспективним напрямом у роботі центрів соціальних служб та місцевих органів виконавчої влади.

 
<<   ЗМІСТ   >>