Повна версія

Головна arrow Право arrow Екологічне право

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Функції державного управління в галузі екології

Функції управління в галузі екологи – основні напрямки діяльності державних, самоврядних та громадських об'єднань у сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

До основних функцій управління в галузі екології згідно чинного екологічного законодавства відносять наступні: природокористування та охорони навколишнього природного середовища належать:

  • – визначення екологічної політики, прийняття шляхів і програм з раціонального використання природних ресурсів, охороні навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки (екологічне прогнозування);
  • – здійснення екологічного моніторингу;
  • – організація і здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту;
  • – облік і ведення кадастрів природних ресурсів, Червоної книги України та Зеленої книги України;
  • – екологічне та інформаційне забезпечення;
  • – розподіл перерозподіл (надання і вилучення) природних ресурсів;
  • – ліцензування і лімітування природокористування і охорони навколишнього природного середовища;
  • – планування (прогнозування) в галузі екології;
  • – здійснення просторово-територіального устрою природних об'єктів;
  • – вирішення спорів в галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, застосування заходів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення;
  • – здійснення фінансування і матеріально-технічного забезпечення екологічних заходів;
  • – встановлення правил і норм з раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища; стандартизація і сертифікація в галузі екології;
  • – контроль у сфері використання природних ресурсів, охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки;
  • – ведення реєстру екологічно небезпечних об'єктів і територій та Реєстру потерпілих від надзвичайних екологічних ситуацій.

Здійснення перелічених функцій базується як на основних принципах державного управління в цілому (плановість, компетентність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню в цілому (науковість, комплексність, платність спеціального природокористування тощо).

Основна питома вага управлінської діяльності в даній галузі припадає на центральні органи державного управління, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначеної діючим законодавством.

Економіко-правовий механізм управління в галузі екології.

Даний механізм прописаний в екологічному законодавстві, зокрема в Законі України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Економіко-правовий механізм в галузі екології – система економіко-правових засобів, які застосовуються в регулюванні еколого-економічних правовідносин, спрямованих на досягнення мети і завдань екологічної політики держави.

До основних вимог запровадження економіко-правового механізму в галузі екології можна віднести:

  • 1. Застосування економічних важелів при здійсненні будь-якої діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів чи спроможної впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
  • 2. Визначення джерел фінансування системи екологічних заходів.
  • 3. Встановлення нормативів плати і розмірів платежів на основі лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інших шкідливих впливів.
  • 4. Надання пільг фізичним і юридичним особам при запровадженні та здійсненні системи екологічних заходів.
  • 5. Визначення економічної оцінки шкоди, заподіяної порушенням .екологічного законодавства та її відшкодування винними особами.

На рис. 3.2. охарактеризована система економіко-правових засобів щодо фінансування в галузі НПС.

Метою фінансування є:

  • • здійснення природоохоронних заходів;
  • • здійснення ефективного ресурсокористування;
  • • здійснення заходів щодо охорони здоров'я населення від збільшення впливу забрудненого навколишнього природного середовища.

Систему екологічного фінансування можна представити у вигляді схеми, яка наведена на рис. 3.3, в якій джерелами формування системи екологічного формування є платежі, грошові стягнення та грошові внески. В цій системі передбачені певні стимули для створення підприємствами-природокористувачами власних екологічних фондів, кошти з яких потім можуть бути використані на здійснення природоохоронних заходів.

До основних напрямків використання коштів належать:

розробка загальнодержавних, регіональних екологічних програм;

розробка екологічних стандартів, нормативів, методик, юридичних документів;

виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських, проектних розробок по створенню ресурсоохоронних і природоохоронних технологій, техніки, приладів контролю;

здійснення профілактичних робіт по зниженню забруднення навколишнього природного середовища;

оснащення природоохоронних організацій приладами, устаткуваннями, транспортними засобами;

проведення конференцій, семінарів, забезпечення

посібниками тощо;

організація моніторингу;

створення систем і банків екологічної інформації;

проведення заходів у випадках надзвичайних екологічних ситуацій;

здійснення заходів по охороні територій і об'єктів природно-заповідного фонду;

міжнародне співробітництво в галузі екології;

поліпшення умов праці і побуту спеціалістів та їх екіпіровки;

стимулювання фізичних і юридичних осіб у разі здійснення ними екологічної діяльності.

Система економіко-правових засобів – сукупність економічно обумовлених платежів, стягнень, розрахунків, виплат, спрямованих на формування бюджетного і позабюджетного фінансування заходів щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і ефективного використання природних ресурсів

Система екологічного фінансування

Рис. 3.2. Система екологічного фінансування

Правові форми платежів в галузі екології, форми нормативів плати, характеристика розмірів платежів та розподіл платежів за забруднення НПС наведені на рис.3.3 – 3.6.

Правові форми платежів в галузі екології

Рис. 3.3. Правові форми платежів в галузі екології

Форми нормативів плати в галузі екології

Рис. 3.4. Форми нормативів плати в галузі екології

Характеристика розмірів платежів

Рис. 3.5. Характеристика розмірів платежів

Розподіл платежів за забруднення НПС

Рис. 3.6. Розподіл платежів за забруднення НПС

В Україні здійснюється стимулювання раціонального використання природних ресурсів та охорони НПС згідно статті 48 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності – встановлені чинним законодавством пільги, переваги, компенсації та інші економічні форми заохочення, спрямовані на ініціативне здійснення юридичними і фізичними особами заходів щодо ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

В нашій державі згідно статті 49 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” здійснюється добровільне і обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення НПС та погіршення якості природних ресурсів. Порядок екострахування встановлюється законодавством України.

 
<<   ЗМІСТ   >>