Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Економіка праці і соціально-трудові відносини

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Паспортизація сільськогосподарських угідь і визначення групи поля

Типові норми праці й витрати палива на механізовані польові роботи розробляються з урахуванням режиму їх використання. При цьому різні варіації нормоутворюючих чинників (довжина гону, кут схилу, кам'янистість, наявність перешкод, конфігурація поля, висота над рівнем моря) залежно від їх впливу на продуктивність тракторних агрегатів диференціюють нормативи й норми праці на механізованих польових роботах на 14 груп, з яких перші 8 груп охоплюють рівнинні райони України, а решта - малі фермерські господарства, гірські й передгірні райони Карпат і Криму. На кожному підприємстві за даними паспортизації земельних угідь рекомендується встановлювати не більше чотирьох груп полів, на підставі чого визначають норми праці відповідно до конкретних умов виробництва.

Постійні нормоутворюючі фактори по-різному впливають на нормативи праці. Так, зі збільшенням висоти над рівнем моря знижується потужність двигуна, при обробітку полів складної конфігурації потрібний додатковий час на маневрування агрегату, на рельєфних полях продуктивність сільськогосподарських машин зменшується через сповзання, пробуксовку і т.ін. Цілком зрозуміло, що чим важчі умови виконання роботи, тим нижча продуктивність тракторних агрегатів і більші витрати палива.

Ступінь впливу постійних нормоутворюючих факторів на продуктивність сільськогосподарських машин і виконавців визначають відповідні класи полів, сіножатей і пасовищ за кожним із цих факторів. Зокрема, до І класу відносять земельні угіддя з довжиною гону понад 1000 м, правильною (прямокутною чи квадратною) конфігурацією, кутом схилу до 1 °, висотою над рівнем моря до 500 м, без перешкод і наявності каміння в орному шарі. До цього класу відносять також грунти з питомим опором фунту до 0,35 кг/см2. При цьому ділянки правильної конфігурації, незалежно від їх розмірів, відносять до І класу.

Систематизація постійних нормоутворюючих факторів і віднесення їх до відповідних класів наведені в таблиці 12.1.

Нормоутворюючі фактори класифікуються кожний окремо за своїм критерієм. Так, за довжиною гону до І класу відносять поля з довжиною гону понад 1000 м, до П класу - 600-1000 м і т.д. Усього існує 10 класів. За рельєфом клас визначається кутом схилу, усього існує 5 класів. За фактором наявності на полях перешкод враховується середня площа перешкод. Аналогічно класифікують і інші постійні фактори.

Таблиця 12.1. Показники й класи нормоутворюючих факторів при паспортизації сільськогосподарських угідь

Клас

Показник нормоутворюючих факторів і їх середнє значення при паспортизації поля

Довжина гону, м

Кут схилу, ° (градус)

Кам'янистість (кількість каміння в 25 см шарі грунту), м3/га

Наявність перешкод, %

Конфігурації поля

Висота над рівнем моря, м

Питомий опір фунту, кг/см2

Показник

середнє значення (К1)

Показник

середнє значення (К2)

Показник

середнє значення (К3)

До загальної площі

середнє значення (К4)

залежно від довжини гону, м

середнє значення (К5)

показник

середнє значення (К6)

І

Понад 1000

1,00

До 1

1,00

Менше 1,0

1,000

До 0,5

1,0

Правильна

1,00

До 500

1,000

До 0,35

П

600-1000

1,03

1-3

1,02

1-10

1,040

0,5-1,0

1,04

Більше 600

1,03

500-1000

1,035

0,36-0,41

Ш

400-600

1,08

3-5

1,05

10-25

1,095

1,0-2,5

1,09

400-600

1,06

1000-1500

1,075

0,42-0,47

IV

300-400

1,14

5-7

1,09

25-50

1,150

2,5-7,5

1,14

200-400

1,11

1500-2000

1,115

0,48-0,53

V

200-300

1,21

7-9

1,16

Понад 50

1,210

7,5-12,5

1,20

150-200

1,16

Понад 2000

1,160

0,54-0,59

VI

150-200

1,30

X

X

X

X

12,5-17,5

1,27

До 150

1,20

X

X

0,60-0,65

VII

120-150

1,40

X

X

X

X

17,5-25,0

1,35

X

X

X

X

0,66-0,71

VIII

100-120

1,51

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

0,72-0,79

IX

80-100

1,64

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

0,80-0,88

X

До 80

1,82

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

0,89-0,97

XI

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

0,98-1,10

Оцінка нормоутворюючих факторів у конкретних умовах здійснюється за допомогою паспортизації сільськогосподарських угідь. Отже, паспортизація сільськогосподарських угідь - це кількісна і якісна оцінка постійних нормоутворюючих факторів із метою групування угідь (полів, сіножатей і пасовищ) відносно ступеня впливу цих факторів на норми праці.

При паспортизації полів використовують плани землекористування господарства, грунтові карти та матеріали по рельєфу, висоті над рівнем моря, ґрунтових та агрохімічних обстежень. У процесі паспортизації встановлюють довжину гону полів, їх конфігурацію й відносять їх до визначених класів. Аналогічно діють і з іншими факторами. Одночасно визначають механічний склад ґрунту і його питомий опір робочим органам.

Показник значення класу відповідного нормоутворюючого фактора (у таблиці 12.1 позначено К1, ... К6) конкретного поля означає співвідношення норми праці на польових механізованих роботах на полі з відповідним показником нормоутворюючого фактора 1-го класу (базисне, ідеальне, оптимальне поле) до норми праці на польових механізованих роботах на конкретному полі при інших однакових (незмінних) умовах. Він показує, у скільки разів буде меншою норма праці при зміні (погіршенні) відповідного постійного нормоутворюючого фактора.

Приклад. Норма праці на полі: з довжиною гону 1100 м становить 10 га, з довжиною гону 500 м - 9,3 га. Решта нормоутворюючих факторів однакові, тоді 10 га / 9,3 га = 1,08 (це коефіцієнт і одиниць виміру немає).

Результати досліджень заносять у відомість паспортизації полів і по кожному полю визначають середні величини (класи) постійних нормоутворюючих факторів. Виходячи з цих даних, по кожному полю чи групі полів (або по всіх полях агрогосподарства, що найбільш і практикується) розраховують середні й/або середньозважені срв) показники класів поля по кожному фактору:

(12.1)

де - площа ділянок поля відповідного класу, м2; - середнє значення показника нормоутворюючого фактора по кожному класу; - загальна площа поля, га.

Середній показник класу конкретного фактора () являє собою відношення часу на обробіток ділянки поля певного класу до часу на обробіток ділянки такої самої площі при найсприятливіших умовах цього фактора, тобто ділянки І класу.

Вище зазначалось, що залежно від класів постійних нормоутворюючих факторів всі поля, сіножаті й пасовища поділяють на 14 груп. Для того, щоб віднести конкретне поле до однієї із цих груп, визначають узагальнений показник групи поля () для місцевих умов, що паспортизуються як добуток середніх і/або середньозважених показників класу поля по кожному нормоутворюючому фактору:

(12.2)

де - середні й/або середньозважені показники класів поля по перерахованих постійних нормоутворюючих факторах.

Приклад. Площа поля у агрогосподарстві 100 га. Довжина гону 750 м. За рельєфом поле має кут схилу 4 °. Каміння в орному шарі грунту становить З мЗ/га. Площа перешкод становить 3 % загальної площі поля. Поле є квадратної форми, тобто правильної конфігурації. Висота поля над рівнем моря становить 150 м.

Таким чином, клас поля за довжиною гону: ; Клас поля за кутом схилу: ; Клас поля за кам'янистістю: ; Клас поля за наявністю перешкод: ; Клас поля за конфігурацією: ; Клас поля за висотою над рівнем моря: .

Узагальнений показник групи поля:

Узагальнений показник групи поля використовують для визначення групи сільськогосподарських угідь за спеціальною шкалою (табл. 12.2). Отже, поле в нашому прикладі буде відноситись до VI групи.

Таблиця 12.2. Узагальнені показники для визначення груп полів, багаторічних насаджень та інших сільськогосподарських угідь

Група поля

Середнє значення показника

Діапазон зміни показника

1

1,022

До 1,045

п

1,062

1,046-1,079

ш

1,102

1,080-1,124

IV

1,154

1,125-1,184

V

1,219

1,185-1,254

VI

1,294

1,255-1,334

VII

1,379

1,335-1,424

VIII

1,479

1,425-1,534

IX

1,599

1,535-1,664

X

1,744

1,665-1,824

XI

1,919

1,825-2,014

XII

2,124

2,015-2,234

XIII

2,364

2,235-2,472

XIV

2,580

Понад 2,472

Приклад. Площа 10 полів агрогосподарства становить 3500 га. За довжиною гону загальну площу розподілено так: 400 га - 1000 м, 1600 га - 800 м, 1500 га – 500 м. За рельєфом (кут схилу): 3000 га - до 1°, 500 га - 2°. За кам'янистістю в орному шарі грунту: 2600 - менше 1 м3/га, 900 - 6 м3/га. За перешкодами: 2750 га – 2 % м, 750 га – 7 %. За конфігурацією: 2000 га – правильна форма, 1500 - довжина гону 500 м. Висота над рівнем моря всіх полів становить 150 м.

Таким чином, клас поля за довжиною гону:

Клас поля за кутом схилу:

Клас поля за кам'янистістю:

Клас поля за наявністю перешкод:

Клас поля за конфігурацією:

Клас поля за висотою над рівнем моря: .

Узагальнений показник групи поля:

Отже, всі поля в нашому прикладі будуть віднесені до V групи.

Поля сільськогосподарських підприємств можуть відносити до однієї* двох груп, а в передгірних та гірських районах - декількох. Взагалі більше трьох груп полів у господарствах встановлювати не рекомендується.

При впровадженні норм виробітку на оранці, культивації та інших агротехнічних заходах виникає необхідність визначити середній по сівозміні опір грунту - клас, який визначають так само, як і по нормоутворюючих факторах.

 
<<   ЗМІСТ   >>