Повна версія

Головна arrow Агропромисловість arrow Оцінка і прогноз якості земель

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

Форма паспорту затверджена Міністерством аграрної політики України. Він складається з адресної частини, переліку показників та їх середньозважених величин у динаміці (таблиця 3.1 додатків до розділу 3.2).

Набір критеріїв – мінімальний, але цілком достатній, щоб об'єктивно оцінити агроекологічний стан грунтового покриву полів і земельних наділів. Уже сама назва "Еколого-агрохімічний паспорт" свідчить про те, що в ньому містяться відомості, які характеризують рівень родючості, види та ступінь забруднення, а відтак і екологічний стан грунту.

З агрофізичних показників вибрано "найбільш інформативні з найбільш значущих": рівноважну щільність складення або об'ємну масу. Вона є інтегруючим параметром низки водно-фізичних характеристик та структурно-текстурних особливостей грунту і залежить від його гранулометричного та структурно-агрегатного складу, кількості органічної речовини. В свою чергу об'ємна маса впливає майже на всі фізичні характеристики грунту – водопроникність, вологоємність, теплопровідність, повітряну забезпеченість, а також мікробіологічні процеси і поживний режим та має тісний зворотній зв'язок з урожайністю рослин, що найбільш помітно в посушливих умовах. Оцінюючи рівноважну щільність складення (перед початком весняних польових робіт або через 1-2 місяці після останнього обробітку) слід виходити з того, що для грунтів середнього та важкого гранулометричного складу оптимальне значення цього показника знаходиться в межах 1,1-1,3 г/см3, для супіщаних і піщаних грунтів – 1,3-1,5 г/см3. Якщо фактичні параметри відрізняються від оптимальних, то це свідчить про агрофізичну деградацію грунту і потребує відповідного втручання (внесення органічних добрив, збільшення посівних площ багаторічних бобових трав, гіпсування, вапнування, застосування полегшеної техніки чи глибокого обробітку грунту).

Але в зв'язку з відсутністю в розпорядженні обласних державних проектно-технологічних центрів охорони родючості грунтів масових даних з щільності складення необхідно для заповнення паспорту скористатись довідниковою інформацією і Матеріалами наукових публікацій.

Максимально можливі запаси продуктивної вологи (ММЗВ) в 0- 100-сантиметровому шарі грунту – показник, який належить до основних критеріїв якісної оцінки грунтів. Це константа, яка характеризує здатність того чи іншого грунту накопичувати максимальну кількість продуктивної вологи. Еталонним грунтом за цим критерієм є грунт з ММЗТТВ – 200 мм. Не можна ототожнювати ММЗПВ з поняттям "запаси продуктивної вологи" (ЗПВ) – величиною динамічною, яка змінюється в часі і просторі. Оптимальні значення ЗПВ варіюють в широкому інтервалі: від 60-70 мм для картоплі – до 160-180 мм для вівса і інших вологолюбивих культур.

Отже, в еколого-агрохімічний паспорт слід вписувати показник ММЗПВ, користуючись як і в попередньому випадку даними довідникової літератури.

Гідролітична кислотність і сума ввібраних основ безпосередньо в розрахунках не використовуються, але вони потрібні в інших цілях (наприклад, для визначення норми вапна).

Тип і ступінь засолення (солонцюватості), як і показники обмінної та актуальної кислотності, належать до групи модифікаційних або допоміжних критеріїв і при оцінці грунтів враховуються через поправочні коефіцієнти на негативні властивості грунту (засолення, солонцюватість, кислотність і лужність).

Вміст гумусу в орному шарі або його запаси в метровій товщі грунту, а також показники вмісту азоту, що легко гідролізується, рухомого фосфору, обмінного калію і рухомих форм мікроелементів, разом з ММЗПВ відносяться до основних критеріїв, за якими розраховується "агрохімічна", тобто "основна" оцінка родючості грунту, яка після внесення поправок на забруднення і всі інші негативні властивості дає можливість визначити зведений показник еколого-агрохімічного стану грунтового комплексу в межах поля або земельної ділянки.

Щоб перевести абсолютне значення типової діагностичної ознаки у відносне, потрібне обгрунтоване нормативне забезпечення цих ознак для визначення еталонного ґрунту.

 
<<   ЗМІСТ   >>