Головна Соціологія
Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?
|
|
|||||
Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?Отже, нехай ми пересвідчилися, що в нашому проекті потрібен дослідницький компонент. А як переконати в цьому потенційного грантодавця? Питання, які ми розглянули в попередньому підрозділі, не лише допомагають прийняти рішення щодо того, чи варто включати дослідницький компонент до соціального проекту, а й визначають логіку його представлення в проектній заявці. По-перше, необхідно показати зв'язок між метою дослідження та метою проекту загалом. Наприклад, ми запланували довідатися, чи задоволені споживачі таких-то послуг такої-то державної установи. Отже, мета дослідження – виявлення рівня задоволеності послугами X установи Y. Але навіщо нам ця інформація? Щоб оцінити роботу установи як ефективну чи неефективну, задовільну чи незадовільну? Гаразд, нехай ми оцінили. Але що ми потім робитимемо з цією оцінкою? Чи допоможе вона в досягненні мети всього проекту, що має прикладний характер, тобто спрямований на певні зміни? Інакше кажучи, дослідження дає нам інформацію, і потенційний грантодавець має бачити, що ця інформація може посприяти в досягненні того практичного результату, який очікується від реалізації запропонованого на розгляд проекту громадської організації. Можливо, нас цікавить не рівень задоволеності послугами, а проблеми й досягнення установи в наданні послуг? Отже, мета дослідження – виявлення проблем і досягнень у наданні послуг X установою Y. Але навіщо? Щоб передати вдалий досвід цієї установи іншій? Щоб визначити проблемні ділянки й сприяти поліпшенню роботи цієї ж установи? Якщо останнє, то які ми маємо можливості впливу на роботу цієї установи? Знову-таки грантодавцеві потрібно розуміти перспективи практичного використання інформації, отриманої в результаті реалізації дослідницького компонента проекту. Одна з типових помилок грантових заявок на підтримку проекту, який містить дослідницький компонент, – зазначення, що буде проведене й оприлюднене таке-то дослідження, але при цьому відсутність пояснення навіщо. У деяких дослідженнях практичні наслідки оприлюднення інформації можуть бути радше довгостроковими, ніж відчутними в найближчі місяці. Але й у цьому випадку потрібно пояснити, які практичні наслідки може мати інформація в перспективі та як це співвідноситься з цінностями й пріоритетами донора, по підтримку якого звертається організація. Отже, у кожній проектній заявці, що містить дослідницький компонент, потрібно вказати:
Інакше кажучи, для здобуття фінансової підтримки дослідницького компонента необхідно переконати грантову комісію в тому, що інформація, яка буде виявлена завдяки дослідженню, поки ніким ще не була з'ясована: ані вами, ані будь-ким іншим. Якщо не приділити увагу таким поясненням, то навіть доречне дослідження може бути відхилене, адже комісія не знає всіх деталей вашого проекту – бачить лише те, що викладено в заявці. Тож якщо з неї не очевидно, що дослідження справді потрібне й не є недоречним повтором уже здійснених, його буде відхилено. Це стосується й тих досліджень, які мають бути повторені знову й знову, оскільки показують динаміку змін із року в рік або за довші періоди (наприклад, раз на 5 або 10 років). У такому випадку потрібно пояснити важливість подальшого існування моніторингу, вказавши практичне застосування попередніх результатів і розкривши потенційний вплив подальшого моніторингу динаміки. Отже, у проектній заявці важливо пояснити, чим пропонований проект відрізняється від подібних уже реалізованих. Якщо заплановане вами дослідження є першим і нічого подібного ще не проводили, то потрібно чітко це задекларувати. Натомість, якщо заявники не зазначають, чи були інші дослідження та як вони співвідносяться із пропонованим, у грантової комісії постають цілком закономірні сумніви: "Заявники намагалися з'ясувати, чи є вже подібні дослідження? Чи вони пропонують дослідницький проект навмання?". Зайве казати, що "пропозиція навмання" не є фаховим підходом і навряд чи буде переконливою для компетентної комісії. По-третє, якщо дослідницький компонент є дорогим, важливо пояснити, чому варто витратити стільки коштів на дослідження, а не обрати інший дизайн проекту, що не вимагає високовартісного дослідницького компонента. Звісно, у світлі цієї поради одразу ж постають запитання: "Яке дослідження є дорогим? І про які суми йдеться?". Відповідь залежить від розміру гранту та загальної специфіки роботи донора, до якого ми звертаємося, а саме:
Є грантодавці, для яких бюджет кілька сотень тисяч євро звичайний, а проект на півмільйона євро далеко не найбільший із можливих. Натомість є мікрогранти 5-30 тис. грн, що передбачає незрівнянно менший масштаб можливої діяльності. Відповідно, якщо є бодай найменша імовірність, що донор вважатиме заплановане дослідження дорогим, варто пояснити, чому альтернативні версії проекту, що не включали б такого дослідження, були б менш ефективними. Така складова обґрунтування доцільності проведення дослідження покаже грантовій комісії, що було зважено різні варіанти й свідомо обрано саме такий дизайн проекту із саме таким дослідницьким компонентом. Це зменшить імовірність відхилення дослідницького компонента або внесення змін до нього грантодавцем. Готуючи проектну заявку, варто пам'ятати: якщо проект добре продуманий, то ніхто не знає його логіку ліпше, ніж його автори. Тож даймо можливість тим, хто оцінює проектну заявку, не вгадувати логіку проектних рішень, а чітко зрозуміти її завдяки поясненням у тексті нашої заявки! Уже на етапі підготовки проектної заявки для грантодавця доречно розпочати співпрацю з фахівцем із соціальних досліджень, який/яка допоможе конкретизувати мету, визначитися зі стратегією та методами дослідження, прояснити часові й фінансові потреби для його реалізації. Співпрацювати з фахівцями із соціальних досліджень чи робити дослідження самотужки може виявитися непростим рішенням попри те, що майже в усіх випадках однозначно потрібна адекватна фахова допомога хоча б на одному з етапів дослідження: планування, розробки інструментарію, контролю якості, обробки даних і підготовки звітів. Під час спілкування з представниками третього сектору в рамках роботи над цією книгою стало очевидним, що прийняття вдалого рішення ускладнюється деякими помилковими уявленнями про співпрацю із соціологами. Тож інформація, представлена в наступному підрозділі, допоможе прийняти більш поінформоване рішення, співпрацювати з фаховими дослідниками чи робити дослідження самим[1].
|
<< | ЗМІСТ | >> |
---|