Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

Отже, нехай ми пересвідчилися, що в нашому проекті потрібен дослідницький компонент. А як переконати в цьому потенційного грантодавця?

Питання, які ми розглянули в попередньому підрозділі, не лише допомагають прийняти рішення щодо того, чи варто включати дослідницький компонент до соціального проекту, а й визначають логіку його представлення в проектній заявці.

По-перше, необхідно показати зв'язок між метою дослідження та метою проекту загалом.

Наприклад, ми запланували довідатися, чи задоволені споживачі таких-то послуг такої-то державної установи. Отже, мета дослідження – виявлення рівня задоволеності послугами X установи Y. Але навіщо нам ця інформація? Щоб оцінити роботу установи як ефективну чи неефективну, задовільну чи незадовільну? Гаразд, нехай ми оцінили. Але що ми потім робитимемо з цією оцінкою? Чи допоможе вона в досягненні мети всього проекту, що має прикладний характер, тобто спрямований на певні зміни? Інакше кажучи, дослідження дає нам інформацію, і потенційний грантодавець має бачити, що ця інформація може посприяти в досягненні того практичного результату, який очікується від реалізації запропонованого на розгляд проекту громадської організації.

Можливо, нас цікавить не рівень задоволеності послугами, а проблеми й досягнення установи в наданні послуг? Отже, мета дослідження – виявлення проблем і досягнень у наданні послуг X установою Y. Але навіщо? Щоб передати вдалий досвід цієї установи іншій? Щоб визначити проблемні ділянки й сприяти поліпшенню роботи цієї ж установи? Якщо останнє, то які ми маємо можливості впливу на роботу цієї установи? Знову-таки грантодавцеві потрібно розуміти перспективи практичного використання інформації, отриманої в результаті реалізації дослідницького компонента проекту.

Одна з типових помилок грантових заявок на підтримку проекту, який містить дослідницький компонент, – зазначення, що буде проведене й оприлюднене таке-то дослідження, але при цьому відсутність пояснення навіщо. У деяких дослідженнях практичні наслідки оприлюднення інформації можуть бути радше довгостроковими, ніж відчутними в найближчі місяці. Але й у цьому випадку потрібно пояснити, які практичні наслідки може мати інформація в перспективі та як це співвідноситься з цінностями й пріоритетами донора, по підтримку якого звертається організація.

Отже, у кожній проектній заявці, що містить дослідницький компонент, потрібно вказати:

• • чому реалізація дослідження важлива для досягнення мети проекту;
• • як практичні наслідки оприлюднення результатів дослідження співвідносяться з цінностями й пріоритетами грантодавця. По-друге, необхідно показати, чим заплановане дослідження відрізняється від подібних попередніх досліджень (якщо вони були). Якщо такі дослідження ще ніхто не проводив, про це потрібно чітко зазначити.

Інакше кажучи, для здобуття фінансової підтримки дослідницького компонента необхідно переконати грантову комісію в тому, що інформація, яка буде виявлена завдяки дослідженню, поки ніким ще не була з'ясована: ані вами, ані будь-ким іншим. Якщо не приділити увагу таким поясненням, то навіть доречне дослідження може бути відхилене, адже комісія не знає всіх деталей вашого проекту – бачить лише те, що викладено в заявці. Тож якщо з неї не очевидно, що дослідження справді потрібне й не є недоречним повтором уже здійснених, його буде відхилено.

Це стосується й тих досліджень, які мають бути повторені знову й знову, оскільки показують динаміку змін із року в рік або за довші періоди (наприклад, раз на 5 або 10 років). У такому випадку потрібно пояснити важливість подальшого існування моніторингу, вказавши практичне застосування попередніх результатів і розкривши потенційний вплив подальшого моніторингу динаміки.

Отже, у проектній заявці важливо пояснити, чим пропонований проект відрізняється від подібних уже реалізованих. Якщо заплановане вами дослідження є першим і нічого подібного ще не проводили, то потрібно чітко це задекларувати. Натомість, якщо заявники не зазначають, чи були інші дослідження та як вони співвідносяться із пропонованим, у грантової комісії постають цілком закономірні сумніви: "Заявники намагалися з'ясувати, чи є вже подібні дослідження? Чи вони пропонують дослідницький проект навмання?". Зайве казати, що "пропозиція навмання" не є фаховим підходом і навряд чи буде переконливою для компетентної комісії.

По-третє, якщо дослідницький компонент є дорогим, важливо пояснити, чому варто витратити стільки коштів на дослідження, а не обрати інший дизайн проекту, що не вимагає високовартісного дослідницького компонента.

Звісно, у світлі цієї поради одразу ж постають запитання: "Яке дослідження є дорогим? І про які суми йдеться?". Відповідь залежить від розміру гранту та загальної специфіки роботи донора, до якого ми звертаємося, а саме:

• • наскільки часто донор працює з дослідницькими проектами;
• • чи вважає підтримку досліджень певної тематики одним зі своїх пріоритетів;
• • який має річний бюджет для грантів загалом і для такого типу грантів зокрема.

Є грантодавці, для яких бюджет кілька сотень тисяч євро звичайний, а проект на півмільйона євро далеко не найбільший із можливих. Натомість є мікрогранти 5-30 тис. грн, що передбачає незрівнянно менший масштаб можливої діяльності. Відповідно, якщо є бодай найменша імовірність, що донор вважатиме заплановане дослідження дорогим, варто пояснити, чому альтернативні версії проекту, що не включали б такого дослідження, були б менш ефективними.

Така складова обґрунтування доцільності проведення дослідження покаже грантовій комісії, що було зважено різні варіанти й свідомо обрано саме такий дизайн проекту із саме таким дослідницьким компонентом. Це зменшить імовірність відхилення дослідницького компонента або внесення змін до нього грантодавцем.

Готуючи проектну заявку, варто пам'ятати: якщо проект добре продуманий, то ніхто не знає його логіку ліпше, ніж його автори. Тож даймо можливість тим, хто оцінює проектну заявку, не вгадувати логіку проектних рішень, а чітко зрозуміти її завдяки поясненням у тексті нашої заявки!

Уже на етапі підготовки проектної заявки для грантодавця доречно розпочати співпрацю з фахівцем із соціальних досліджень, який/яка допоможе конкретизувати мету, визначитися зі стратегією та методами дослідження, прояснити часові й фінансові потреби для його реалізації. Співпрацювати з фахівцями із соціальних досліджень чи робити дослідження самотужки може виявитися непростим рішенням попри те, що майже в усіх випадках однозначно потрібна адекватна фахова допомога хоча б на одному з етапів дослідження: планування, розробки інструментарію, контролю якості, обробки даних і підготовки звітів. Під час спілкування з представниками третього сектору в рамках роботи над цією книгою стало очевидним, що прийняття вдалого рішення ускладнюється деякими помилковими уявленнями про співпрацю із соціологами. Тож інформація, представлена в наступному підрозділі, допоможе прийняти більш поінформоване рішення, співпрацювати з фаховими дослідниками чи робити дослідження самим^[1].

• [1] Докладніше про співпрацю з фахівцями із соціальних досліджень дивіться розділ 7 "Будьмо компетентними замовниками досліджень!".