Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

Питання, на які допоможе відповісти цей розділ

Що таке вибірка та якою вона буває? Для чого потрібна нерепрезентативна вибірка та як її сформувати? Якщо опитування є репрезентативним, то кого або що воно репрезентує та наскільки точно? Як визначити розмір (обсяг) репрезентативної вибірки? Чому велика вибірка не обов'язково репрезентативна? У чому складність формування репрезентативної вибірки? Чи можливе репрезентативне опитування в населеному пункті, де немає фахової дослідницької агенції, що спеціалізується з репрезентативних опитувань? Наскільки дорогими є фахове формування репрезентативної вибірки та репрезентативне опитування "під ключ"? Чому неможливий "довідник типових репрезентативних вибірок для обласних центрів й областей"?

Ключові поняття цього розділу: вибіркова сукупність (вибірка), суцільне й вибіркове опитування, респонденти, інформанти, учасники дослідження, легкодоступні й важко- доступні респонденти, репрезентативна й нерепрезентативна вибіркова сукупність (вибірка), генеральна (загальна) сукупність, точка насичення інформацією, статистична похибка вибірки, дизайн-ефект, екзит-пол.

З опитування громадських організацій, ознайомлення з грантовими заявками на виконання соціальних проектів із дослідницькими компонентами, матеріалами ЗМІ та роботи гарячої лінії "Запитай у соціологів" залишається враження, що жоден інший аспект соціальних досліджень не рясніє такою кількістю помилок, не є настільки містифікованим та не викликає такої зацікавленості, як вибірка. Тож найбільший розділ цієї книги саме про неї – загадкову й високоповажну вибірку.

Що таке вибірка? З кого або чого вона складається?

У багатьох соціальних дослідженнях потрібно сформувати вибірку. У цьому контексті часто під вибіркою розуміють сукупність людей, відібраних для участі в дослідженні. Можливо, ми будемо брати в них інтерв'ю. Можливо, запросимо до участі у фокус- групі або експерименті. Інакше кажучи, це учасники дослідження, ретельно відібрані за певною чітко визначеною процедурою. "Вибірка" й "вибіркова сукупність" – синонімічні поняття.

Утім, поняття "вибірка" може стосуватися не лише людей, а й документів (друкованих, рукописних або електронних), ситуацій чи предметів. Можливо, у вашому дослідженні потрібно відібрати за тими чи іншими критеріями певний тип сайтів мережі Інтернет? Тоді ви формуватимете вибірку сайтів.

Наприклад, нехай нас цікавить, наскільки інформативними є сайти обласних адміністрацій. Обласних адміністрацій відносно небагато – лише 24. У такому разі навряд чи потрібно формувати вибірку сайтів для аналізу – ми можемо запланувати оцінити всі 24 сайти за чітко визначеними критеріями. Натомість якщо нас цікавлять сайти районних адміністрацій не конкретної області, а по всій Україні, то навряд чи доцільно аналізувати всі: варто замислитися над вибіркою районних адміністрацій, чиїм сайтам приділимо пильну увагу. Якщо ж бажаємо моніторити динаміку висвітлення певної проблеми на українських новинарних й активістських сайтах, то без вибірки нам однозначно не обійтися, адже в Україні таких сайтів надзвичайно багато.

Коли кажуть "вибірка", нерідко також мають на думці "опис формування вибірки" або "опис критеріїв та процедури відбору учасників дослідження". Наприклад, "ми зараз працюємо над вибіркою" може означати "ми зараз працюємо над критеріями відбору учасників дослідження, формуємо відповідні списки, таблиці й інструкції".

У найширшому значенні в соціальних дослідженнях вибірка, або вибіркова сукупність, – це сукупність тих людей, документів, організацій, предметів, територій або ситуацій, які були відібрані за чітко визначеною процедурою для участі в дослідженні (якщо йдеться про людей) або безпосереднього вивчення в дослідженні (якщо йдеться про документи, предмети, організації, території та ситуації). Можливо, нам потрібні вибірка людей із певного населеного пункту певної вікової категорії (вибірка людей), вибірка вуличних демонстрацій (вибірка ситуацій), вибірка аналітичних звітів (вибірка документів), вибірка вулиць[1] (вибірка територій), вибірка будівель (вибірка предметів), вибірка університетів (вибірка організацій). Залежно від того, якою є мета дослідження та скільки часу ми можемо на нього витратити, визначаємо, за якими критеріями, методикою та скільки необхідно відібрати для аналізу предметів, документів, ситуацій, організацій або людей.

Людину, у якої беруть інтерв'ю в рамках дослідження, називають респондентом або інформантом. Респондент (від англ, respond) – той, хто дає відповіді. Інформант (від англ, informant) – той, хто інформує. Є тенденція називати учасників глибинних інтерв'ю інформантами, а тих, хто беруть участь в анкетному опитуванні, – респондентами. Але це лише тенденція, а не жорстке правило. Загалом слова "респонденти" й "інформанти" є взаємозамінними.

У наведеному вище визначенні вибірки (вибіркової сукупності) ми недарма кажемо, що люди беруть участь у дослідженні, тобто є активними учасниками дослідницького процесу, на відміну від документів або інших неживих об'єктів. Дослідники впливають на учасників дослідження, а учасники – на дослідників. І хоча дослідники всіма силами намагаються мінімізувати суб'єктивні впливи, їх ніколи не вдається позбутися повністю.

Якщо інтерв'юер і респондент сподобаються одне одному, інтерв'ю може вийти іншим, ніж якби їм було некомфортно спілкуватися, навіть якщо в обох випадках використані ті самі запитання в тому самому порядку. Якщо людина зрозуміла поставлене їй запитання інакше, ніж сподівалися дослідники, її відповідь буде іншою, ніж за більш однозначного формулювання[2].

Натомість коли вивчаємо неживі феномени (звіти, вулиці), то ми на них не впливаємо, вони не можуть свідомо уникати з нами спілкування або вводити нас в оману через дискомфорт, спричинений особистістю дослідника або поставленими запитаннями. Неживі об'єкти нічого не роблять під час дослідження. Тоді як люди активно діють: слухають, читають, роздивляються, аналізують, пригадують, інтерпретують, говорять тощо. У соціальних дослідженнях ми вивчаємо лише те, що люди погодилися нам повідомити за певних обставин, або те, як вони вирішили вчинити в умовах, заданих експериментом. Тому прийнято говорити саме про учасників дослідження, а не про "людей, яких вивчають у межах дослідження".

  • [1] Наприклад, нехай нас цікавить, наскільки охайними є вулиці нашого міста. Ми навряд чи можемо вивчити всі вулиці, адже їх надто багато, але можемо сформувати вибірку вулиць для аналізу.
  • [2] Майстерність формулювання запитань полягає в мінімізації можливих інтерпретацій. Однак далеко не завжди вдається досягти 100% однозначності, адже люди не мають ідентичного розуміння всіх відтінків значень усіх слів, навіть якщо йдеться про часто вживані поняття.
 
<<   ЗМІСТ   >>