ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

Питання, на які допоможе відповісти цей розділ

Що означають поняття гендер та гендерна рівність і чому соціологи та інші дослідники цим так переймаються? Чим гендерні стереотипи й упередження можуть зашкодити як жінкам, так і чоловікам? Як гендерні аспекти наших повідомлень впливають на читачів і слухачів, навіть якщо ані ми, ані вони цього не усвідомлюють? Чого насправді прагнуть феміністки й феміністи? У чому можуть проявлятися гендерна чутливість і гендерна коректність при плануванні й реалізації соціального проекту загалом та його дослідницької складової зокрема? Наскільки гендерно (не)рівним є наше суспільство порівняно з іншими?

Ключові поняття цього розділу: гендер, гендерна рівність, патріархатні погляди та практики, фемінізм, сексизм, гендерна коректність і гендерна чутливість, фемінітиви.

Упродовж останніх 20 років у нашому суспільстві стали дедалі звичнішими новітні поняття, донедавна мало кому відомі: "гендер", "гендерна рівність", "фемінізм", "сексизм", "гендерні упередження", "гендерні стереотипи", "патріархатні погляди й практики"^[1]. Що вони означають, чому соціологи ними так переймаються та чим усе це важливо при плануванні та реалізації проекту будь-якої громадської організації, навіть якщо вона не спеціалізується з гендерної тематики? У цій книзі ми не занурюватимемося в гендерну теорію, але трохи поговоримо про практику^[2].

Гендер, гендерні стереотипи й упередження

У середині XX століття в західних симфонічних оркестрах майже не було жінок. Жінки грали на музичних інструментах і брали участь в оркестрових конкурсах, але місце в оркестрах пропонували чоловікам. Маестро вірили, що відбирають найкращих музикантів для своїх оркестрів. Проте ситуація різко змінилася з уведенням практики "сліпого прослуховування", тобто тоді, коли конкурсанти стали грати за ширмою і відбіркова комісія не могла бачити, хто саме виконує мелодію^[3].

До запровадження ширми члени конкурсних комісій були щиро переконані: вони обирають до оркестрів чоловіків, бо ті грають краще. Очевидці подейкують, що дехто з маестро був шокований, коли за результатами "сліпого прослуховування" вперше відібрав жінку. Йому здавалося, що трапилася якась плутанина з номерами конкурсантів: "Хіба жінка може грати так віртуозно!?" Маестро не був проти жінок в оркестрі: він щиро шукав музикантів якнайвищого рівня, але при цьому не розумів, що перебуває в полоні гендерних стереотипів і, коли робить вибір, не лише оцінює гру музиканта, а й віддає данину гендерним упередженням. Таким чином, до введення "сліпого прослуховування" він відбирав не найкращих музикантів, а найкращих музикантів серед чоловіків, оскільки жінки автоматично опинялися в категорії гірших.

Гендер – це соціальні очікування щодо особистісних рис і поведінки людей залежно від їхньої статі. Під гендерними стереотипами й гендерними упередженнями розуміють негнучкі, некоректні узагальнення щодо людей певної статі, які не відповідають реальному різноманіттю жінок і чоловіків^[4].

Отже, відбіркові комісії оркестрів перебували в полоні стереотипу, що жінки не є талановитими музикантами, і лише завдяки ширмі вдалося захистити конкурсанток від упередженого ставлення. Причому на той історичний момент комісії складалися виключно з чоловіків. Чи було б інакше, якби в Їхньому складі були жінки? Є підстави в цьому сумніватися.

"Чи є жінки негативно упередженими щодо жінок?" – таке запитання поставив собі в 1960-х роках психолог Філіп Гольдберг^[5]. Він роздав 100 студенткам бакалаврату статтю та попросив оцінити її за різними критеріями. Він нічого не сказав їм про гендерні упередження або автора статті, але в половині випадків підписав її жіночим ім'ям, а в половині – чоловічим. Дівчата, які отримали статтю автора-жінки, часто зауважували, що матеріалові бракує глибини й переконливості. Ті ж, хто оцінювали той самий текст, підписаний чоловічим ім'ям, здебільшого відзначали його глибину й переконливість. Та сама стаття, але різні оцінки залежно від того, хто був автором – чоловік чи жінка. Вочевидь, уже з юного віку студентки чітко засвоїли патріархатні погляди свого суспільства: "Чоловіки є розумнішими та компетентнішими".

• [1] Ці поняття не настільки нові для західних суспільств, як для України, але й там їх не можна вважати аж надто давніми, адже минуло лише століття, відколи жінки стали успішно виборювати рівні виборчі права з чоловіками. Однак у громадських дискусіях ці терміни звучали в західних суспільствах значно триваліший час, ніж у нашому. Адже в Україні вони з'явилися лише за часів її незалежності, тобто впродовж останньої чверті століття. У низці західних країн жінки стали здобувати рівні з чоловіками виборчі права приблизно в той самий період, що й в Україні, а в деяких примітно пізніше. Наприклад, в Австралії – 1902 року, у Фінляндії – 1906-го; у Новій Зеландії право голосу на виборах – у 1893 році, а право балотуватися – лише в 1919-му; у США жінки здобули право голосувати й балотуватися на федеральних виборах 1919 року; у Швеції – 1921-го. На наших теренах виборче право жінок вперше було офіційно проголошене 1918 року в Конституції Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР), статті 11: "Актова, громадянська і політична правомочність громадянина УНР починається з 20 літ. Ніякої ріжниці в правах і обов'язках між чоловіком і жінкою право УНР не знає" (пізніше виборче право українських жінок було реалізоване вже в СРСР). Натомість у деяких західних країнах жінки здобули виборче право значно пізніше, наприклад: у Франції – 1945 року, у Швейцарії на федеральному рівні – лише 1971-го.
• [2] Щира подяка Тамарі Марценюк, колежанці й експертці з гендерних питань, за уважне прочитання тестової версії цього розділу та коментарі до неї.
• [3] Goldin G, Rouse С. Orchestrating Impartiality: The Impact of "Blind" Auditions on Female Musicians // The American Economic Review. – 2000. – Vol. 90, #4.- P. 715-741.
• [4] Сучасна гендерна теорія є дещо складнішою та бере до уваги не лише очікування, які накладає соціум на чоловіків і жінок, а й соціальні виклики, з якими стикаються ті люди, які мають одночасно і чоловічі, і жіночі статеві ознаки, люди гомосексуальної орієнтації, а також ті, хто змінили стать у хірургічний спосіб. Тож наразі ми розглядаємо лише один із аспектів гендерних досліджень.
• [5] Goldberg Ph. Are Women Prejudiced Against Women? / Philip Goldberg // Trans- Action. – P. 28-30.