Чому це важливо для мого проекту?

Гендерна коректність у плануванні й реалізації проекту важлива як з огляду на практичні наслідки для його учасників і бенефіціаріїв, так і для іміджу громадської організації, що відповідає за проект. Наведемо приклад гендерної некоректності, який, на жаль, усе ще можна вважати відносно типовим для нашого суспільства, хоча аналогічний інцидент спричинив би скандал і судовий позов у низці західних суспільств.

На важливому заході за підтримки респектабельного міжнародного фонду залучена грантоотримувачем експертка впродовж 1,5-годинного тренінгу (не з гендерної тематики) встигла двічі розповісти аудиторії про те, що жінки за природою емоційні й для конкретизації, аргументації та переведення їхніх емоцій у конкретні дії їм обов'язково потрібні в команді чоловіки (це майже дослівний переказ тези експертки).

Під час пленарної частини цього самого заходу запрошений гран- тером експерт-доповідач, не посилаючись на жодні дослідження, розповів про неспроможність жінок адекватно діяти в екстремальних ситуаціях, хоча теза навіть не стосувалася теми його виступу. Вочевидь, як тренерці, так і доповідачу зовсім не були відомі експерименти соціологів і психологів останніх 50-60 років, що не лише спростовують такі стереотипні уявлення, а й привели до змін у законодавстві низки країн, що уможливило судовий захист у випадках професійної дискримінації за статтю. Тим паче не були вони обізнані з основами гендерної чутливості та коректності.

Сприяння гендерній рівності було серед пріоритетів грантодавця, за підтримки якого відбувався захід, тож сексистські висловлювання під час тренінгу та пленарного засідання були сильним дисонансом для низки присутніх і негативно позначилися на репутації організаторів заходу, безпосередньо відповідальних за адекватний відбір експертів для тренерської та просвітницької роботи в рамках заходу.

На що потрібно звернути увагу при плануванні соціального проекту загалом та його дослідницької складової зокрема, щоб збільшити наші шанси на уникнення сексизму й утвердження гендерної рівності? Про це – у наступному підрозділі.

Пам'ятка: як пересвідчитися, що мій проект є гендерно коректним і гендерно чутливим?

При плануванні й реалізації як проекту загалом, так і його дослідницьких компонентів зокрема поставте собі такі запитання.

• • Чи потребує досліджувана вами проблема виокремлення гендерних аспектів? Тобто те, як проблема впливає на людину, як людина її переживає та розв'язує, може різнитися для чоловіків і жінок чи ніяк не залежить від статі? Якщо може різнитися, то включіть до логіки дослідження гендерні аспекти: візьміть їх до уваги при формулюванні дослідницьких запитань, при формуванні інструментарію та приділіть їм увагу під час аналізу. Поставте запитання: як і чому цей досвід різнився для чоловіків і жінок за конкретних обставин?
• • Чи пристосований інструментарій дослідження для респондентів обох статей, якщо в дослідженні братимуть участь як жінки, так і чоловіки?
• • Чи не представлені варіанти відповідей в анкеті лише в чоловічому роді? (Наприклад, шкала від "цілком задоволений" до "зовсім не задоволений" прийнятна лише для чоловіків, а для учасниць опитування потрібне формулювання від "цілком задоволена" до "зовсім не задоволена".}
• • Чи адаптовані запитання у сценаріях фокус-груп і путівниках глибинних інтерв'ю як для жінок, так і для чоловіків?
• • Чи всі активісти й активістки, фахівці й фахівчині, залучені для виконання публічних компонентів проекту (підготовки публічних матеріалів, публічних виступів), розуміють такі базові поняття, як гендер, гендерна рівність, фемінізм, гендерні стереотипи й упередження, сексизм, сексистські висловлювання й практики, гендерна коректність і чутливість?

■ Чи пояснюєте ви або ваші однодумці новим членам команди, що ваша громадська ініціатива або організація працює на засадах гендерної рівності?

■ Чи залучені до вашого проекту як чоловіки, так і жінки? Які саме функції вони виконують у проекті? Хто приймає рішення? Саме такий склад і такий розподіл ролей – результат застосування яких критеріїв і впливу яких обставин? Чи могли гендерні упередження вплинути на формування складу проектної команди?

■ Чи не звучать під час внутрішньої роботи команди сексистські коментарі й жарти? (Наприклад, "Це ж жіноча логіка!", "Облиште – це не чоловіча справа, у нас же є жінки в колективі!", "Це ви по-жіночому підійшли до питання", "Поступіться: ви ж чоловік, а вона жінка!", "Не сперечайтеся з ним – жінка має бути мудрішою" тощо.)

■ Під час публічних заходів і в просвітницьких матеріалах, орієнтованих як на жінок, так і на чоловіків, чи звертаєтеся ви як до жіночої, так і до чоловічої аудиторії?

• • Чи в прикладах життєвих ситуацій, про які розповідаєте, задіяні як жіночі, так і чоловічі персонажі? Чи немає відмінностей у престижі, складності й впливовості ролей залежно від статі персонажу? Якщо вони є, то чим зумовлені й чи можна їх уникнути?
• • Якщо ви використовуєте візуальні образи, чи задіяні в них образи як чоловіків, так і жінок? Чи немає відмінностей у престижі, складності й впливовості образів залежно від статі? Якщо вони є, то чим зумовлені й чи можна їх уникнути?
• • Чи вживаєте ви фемінітиви ("учасниці", "активістки", "громадські діячки" тощо, а не лише "учасники", "активісти", "громадські діячі")?
• • Якщо ви не вживаєте фемінітивів, то чи залишаються помітними у вашій мові жінки? (Наприклад, коли розповідаєте про лікарку або директорку, то кажете "лікар розглянула" та "директор прийняла рішення" чи "лікар розглянув" і "директор прийняв рішення"? У першому випадку все гаразд, у другому ви мимоволі робите жінок "невидимими" у вашому викладі, хоча граматично він є правильним.)